У Дрогобичі 26 січня напрацьовували шляхи покращення інклюзивної освіти у громаді. У Дія.Центрі на круглий стіл завітали асистенти вчителів зі шкіл і дитсадків Дрогобича, Стебника, Лішні, Меденицького ВПЛ, також фахівці інклюзивно-ресурсного центру Дрогобича, батьки і проєктна менеджерка Карітасу Самбірсько-Дрогобицької Єпархії.
Ціллю круглого столу було не лише пропрацювати основні виклики, які мали місце ще перед повномасштабним вторгненням та які посилила війна, а й вирішити, що можна змінити вже зараз. Наприклад, тут знайшли вихід щодо перебування учнів з особливими освітніми потребами (ООП) у групах продовженого дня та набулись нові контакти між благодійною організацією та ІРЦ. Захід провели спільно Дрогобич.City та Активна громада Дрогобича. Модерувала круглий стіл регіональна координаторка ВІ “Активна громада” м. Дрогобич Олена Юркевич.
Оговорення викликів та представлення теми круглого столу

Як готувалися до круглого столу
Напередодні у рамках проєкту “Офлайн освіта у Дрогобицькій громаді: шляхи подолання учнів, що є перед учнями з особливими освітніми потребами” редакція Дрогобич.City дослідила декілька аспектів, які можуть покращити освіту для дітей з особливими освітніми потребами. Зокрема:
-
Спільно з ІРЦ розповіли про те, як можна отримати супровід для дитини в громаді та коли звернутись за допомогою.
-
Спільно з дирекцією, психологинею, дефектологинею, логопединею та реабілітологинею ліцею № 3 ім. В. Чорновола проговорили особливості організації освітнього процесу для дітей з ООП та про основні виклики, які є у цьому питанні.
-
Обговорили з благодійними фондами, зокрема Центром соціальних та реабілітаційних послуг “Джерело” аспекти їхньої допомоги для дітей з особливими освітніми потребами та покращення освітнього середовища. Також спільно з Департаментом освіти на науки навели декілька прикладів успішної співпраці освітніх закладів та благодійних фондів, які виконані, зокрема, завдяки поданим проєктам.
І вже перед проведенням круглого столу, проаналізувавши попередню роботу, розробили коротку анкету та організували через Google-форму опитування батьків дітей з особливими освітніми потребами. Так виокремили основні виклики, з якими доводиться стикатись.
Виклики, про які зазначили батьки

Виклики інклюзивної освіти, які назвали й батьки, і педагоги
З отриманих від батьків відповідей виокремили виклики, які й представили на круглому столі. Й запропонували присутнім: асистентам, батькам, спеціалістам ІРЦ їх доповнити.
Оговорення викликів з якими стикаються освітяни
Під час знайомства асистенти готові були не лише говорити про виклики, а й з турботою розповідати про дітей, з якими працюють. Чого досягнули, до чого прагнули, з якими викликами стикаються особисто вони, як фахівці.
Зокрема, найбільше питань було про обізнаність батьків стосовно інклюзивної освіти та раннє виявлення моментів, які потребують корекції.
- Тут зазначили, що бракує просвіти батьків стосовно раннього розвитку дитини. “Потрібна просвіта батьків зі сторони медпрацівників у плані раннього втручання. Чим раніше ми виявимо якісь труднощі й почнемо корекцію, тим краще. Можливо б відкрили безоплатні курси для батьків стосовно розвитку дитини, і це було б чудово”, — каже Наталя, фахівець ІРЦ.
- Підтримка асистентів вчителів та вихователів, яка важлива для відновлення ресурсу, такого потрібного дитині.
- Відсутній асистент дитини та чітка схема, за якою б реалізовувалась ця можливість. “Відсутність асистента дитини, який здійснює супровід під час інклюзивного навчання. Асистент дитини — послуга, яку може надати Центр соціальних служб”, — зазначила пані Оксана, старший майстер виробничого навчання та мама дитини з особливими освітніми потребами.
- Відсутність методології для роботи з різними рівнями особливих освітніх потреб.“До кожної дитини з різними рівнями освітніх потреб потрібен свій підхід. Є досвід роботи з учнем 7 класу. Можливо й далі можна розвивати дитину, а я цього не знаю, бо немає методології”, — зазначила Лідія.
- Покращення умов для інклюзивного навчання у профтехосвіті. Адже саме профтехосвіта може допомогти дітям з ООП не лише отримати фах, а й покращити навички самообслуговування. “Меденицький професійний ліцей — єдиний в області, де навчаються діти на інклюзії на спеціальності кухар-кондитер. З дитиною займаються й вчать навичок самообслуговування”, — зазначила пані Оксана.
- Відсутність обладнання чи літератури для деяких видів особливих освітніх потреб. “Є проблема, що дитина не говорить і немає того технічного обладнання, яке дозволить йому надалі бути зрозумілим. У цьому випадку це планшет з відповідним додатком”, — зазначила Любов, асистент вихователя.
-
Модифікація розкладу для дітей, які займаються за модифікованою освітньою програмою. “Діткам, які йдуть за модифікованою програмою, мали б давати модифікований розклад”, — зазначила Оксана, асистент вчителя.
Під час знайомства оговорювали всі питання, які турбують асистентів
Також згадали про те, що важко працювати з дітьми з ООП дистанційно.
З усіх викликів визначили 4 найбільших:
Найактуальніші проблеми визначали голосуванням
- Мало часу на корекційні заняття (біль і асистентів, і батьків).
- Відсутність асистента дитини.
- Відсутність спеціалістів (дефектолог, реабілітолог, логопед, психолог).
- Доплата асистентам.
Над вирішенням проблемних питань, які обрали голосуванням, працювали у групах. Загалом розглянули 5 питань.

Покращення інклюзивного простору
Група, яка працювала над цим викликом, виокремила кроки, які можуть допомогти у цьому:
- зробити зріз потреб, та, відштовхуючись від них, працювати з пошуком можливостей;
- запросити експертів (можливо, від благодійних організацій) для обстеження простору, відповідно до державних будівельних норм (ДБН);
- задіяти співпрацю з громадськими організаціями (та міжнародними фондами);
- шукати шляхи покращення інклюзивних кімнат;
- застосовувати дерев’яні накладки на сходи для дітей на колісному кріслі.
Виклики, які змінила війна:
- наповнюваність класів — для дітей з ООП бажано мати менші класи;
- кількість дітей з ООП в класі — може бути збільшена;
- згадали про відсутність асистента дитини та проблему фінансування цього питання під час воєнного стану.
Також зауважили, що потрібно оптимізувати громадський транспорт для школярів, якщо шкільний автобус не справляється з маршрутом й існує проблема доїзду до навчального закладу.
Обговорення викликів

Батьки мало знають про інклюзію: що робити
Наступна група наголосила на необхідності просвітницької роботи з батьками.
“Залучайте батьків до освітнього процесу, вони можуть підказати, як краще співдіяти. Обов’язковою є підтримка родин, де є дитина з особливими освітніми потребами. Можливо, введення посади сімейного психолога, який міг би вести цю родину, не залишати її осторонь”, — зауважили на презентації можливостей.
Обговорення результатів напрацювань
Основні кроки:
- максимально залучати батьків до освітнього процесу;
- налаштувати двосторонню комунікацію між батьками й освітнім закладом;
- проводити індивідуальні бесіди з фахівцями;
- залучати до спільних заходів представників різних установ;
- створити на локальних рівнях спільноту батьків для взаємопідтримки.
Рекомендації, які не можуть втілити освітяни, але вбачають у цьому потребу:
- Долучити сімейних лікарів до консультацій, скерувань на обстеження, медичного супроводу.
- Психологічна підтримка родин: долучити громадські організації соціальні служби (зараз частково реалізовується при консультативно-координаційних центрах, благодійних фондах — ред).
- Курси молодих батьків.
- Юридична підтримка (зараз діє на базі благодійних організацій — ред).
Тут також наголосили на соціальній послузі безкоштовного перебування дитини у закладі, щоб батьки могли на це розраховувати, коли немає з ким лишити дитину.

Відсутність спеціалістів для корекційної роботи: реабілітологів, дефектологів, психологів, логопедів
“Ми маємо вирішити ситуацію, яка від нас не залежить, але можемо радити з огляду на досвід. Якби у наших навчальних дошкільних закладах була посада вихователя фізкультури, то питання реабілітолога у дитсадках відпало б. У Дрогобичі є двоє дітей, які потребують шрифт Брайля, тому активно шукаємо ресурси”, — зазначили на презентації заходу.
Усі рішення та пропозиції напрацьовувались у командах
Освітяни пропонують:
- Ввести у дитсадках посаду вихователя фізкультури (може долучатись до корекційних занять).
- Долучати випускників Дрогобицького державного педагогічного університету до праці з дітьми з особливими освітніми потребами.
Батькам:
-
у випадку недостатньої корекційної роботи з дітьми — писати відповідні звернення і також вимагати від влади фінансування.

Оплата роботи асистента дитини
“Є глобальна проблема — робота асистента дитини. Ми працюємо асистентами вихователів, тому можемо пропонувати”, — зазначили на презентації.
Пропозиції від освітян:
- оплата роботи асистента дитини;
- офіційно затвердити посаду асистента дитини (розголос та петиція);
- залучення соцпрацівників, громадських організацій та спонсорської допомоги;
- організувати просвітницьку роботу для асистента дитини.

Група продовженого дня потребує змін
Зробити групу продовженого дня цікавішою та доступною для дітей з ООП можна, якщо:
- узгодити асистента вчителя за оплату в ГПД;
- забезпечити дидактичними та ігровими матеріалами в час роботи у групі продовженого дня;
- організувати корекційні заняття під час перебування у групі;
- створити школу майстрів у ГПД з-поміж вчителів та батьків, для занять
- організувати, якщо це дозволяє законодавство, підписання договорів про проходження практики-залучення студентів у групі продовженого дня. Наголосили, що й для студентів це буде колосальною практикою.

Можливості від Карітасу Самбірсько-Дрогобицької єпархії
Леся Надольська, менеджерка проєктів Самбірсько-Дрогобицької єпархії, зауважила, що на базі Карітасу є такі можливості:
Обговорили можливості, які може надати Карітас Самбірсько-Дрогобицької єпархії
- допомога дітям з вадами зору або іншими. Передумова: декларація з медичним центром установи, або письмове звернення на ім’я директора;
- проєкти з реалізації різних видів допомоги для тих, хто її потребує;
- центр денного догляду для молоді з інтелектуальними порушеннями, що працює у Дрогобичі з 10.00 до 16.00. Найменшому його відвідувачу 14 років.
“Хочу запросити вас до організації у вигляді дружніх та партнерських стосунків. Ми надаємо медичну, психологічну, юридичну, соціальну допомогу. БФ “Карітас” має 11 напрямків і вкластись у 5 хвилин, щоб про них розповісти, неможливо. Але все, що робиться у Карітасі — це неприбуткова діяльність, але маємо багато бенефіціарів. Багато ваших проблем можна вирішити шляхом написання проєктів. Ми можемо допомогти писати проєкти, або ж грантовські заявки, шукати міжнародних донорів для розв'язання багатьох питань”, — зазначила пані Леся.
