У 2021 році відбулося об'єднання трьох закладів освіти: Дрогобицького ліцею №3 ім. В'ячеслава Чорновола, гімназії №15 ім. Степана Бандери та Дрогобицької вечірньої школи. А ще у 2019 році у ліцеї №3 почали облаштовувати інклюзивно-ресурсну кімнату для дітей з особливими освітніми потребами.
Минулого року для організації інклюзивного простору ліцей отримав корекційно-розвитковий комп’ютерний комплекс ТІМОКО та новий автобус “Школярик”, який є адаптованим для перевезення дітей з інклюзією. Також на базі закладу функціонує Школа дитячого розвитку “ВсеЗнайко”. Зараз у закладі навчаються 42 дитини з особливими освітніми потребами та створено 13 інклюзивних класів.
Для кращої організації інклюзивного простору, необхідно облаштувати пандус
За два роки в ліцеї №3 ім. В. Чорновола відбулося чимало змін. Насамперед це стосується ремонту закладу, що триває й досі. Це і ремонти даху і кабінетів, заміна вікон, дверей, електрики й водовідводу з опаленням. Усі ремонтні роботи здійснюються за фінансування міста.
У кінці 2023 року містом було виділено 397 тисяч гривень на ремонт укриття. У комплексні роботи входило й облаштування безбар’єрного доступ до сховища з двору для дітей з особливими освітніми потребами.
“У 2021 році, коли прийшла на посаду директорки, відбулося об'єднання трьох шкіл. Психологічно три колективи в одному приміщенні — це було складно. Коли в нашому ліцеї облаштовували місця для внутрішньо переміщених осіб, це надзвичайно зблизило колектив. Ми разом не лише викладали предмети дітям, а й волонтерили. Вважаю, що основною зміною, що відбулася у закладі, це атмосфера”, — каже директорка ліцею пані Оксана Чайковська.
Для того, щоб закінчити організацію інклюзивного простору в закладі, необхідний допрацювати ще ряд моментів, але насамперед ліцей потребує облаштування пандуса для вхідних дверей.
“Через те, що наш заклад є пам'яткою архітектури, то саме з цим виникають труднощі зі встановленням пандуса. Необхідно реконструювати вхідні двері, щоб дитина кріслі колісному змогла заїхати, — розповідає директорка. — Усі фасадні ремонтні роботи, що ми можемо робити, нам потрібен дозвіл у Києві. Це навіть елементарна заміна вікон: внутрішні пластикові, а зовнішні ще дерев'яні”.
Безбар'єрний доступ до укриття, що облаштували для дітей з інклюзією
За допомогою щодо облаштування саме інклюзивного простору заклад поки не звертався до благодійних організацій.
Під час повномасштабного вторгнення ліцей отримував допомогу від ЮНІСЕФ для учнів з інклюзією. Це були рюкзаки з канцелярським наповненням.
Також часто організація Червоного Хреста допомагає з проведення занять і майстер-класів для дітей з особливими освітніми потребами. Також роздають різні смаколики. А зоопарк “Лімпопо” три роки поспіль допомагає в організації свята до дня Святого Миколая.
З лютого “Школярик” довозитиме дітей до ліцею
У грудні 2023 року ліцей №3 отримав новий автобус “Школярик”, який є адаптований на перевезення дітей з інклюзією.
“Раніше ми теж мали “Школярика”, але він не був розрахований на дітей з особливими освітніми потребами. Тож із початком повномасштабного вторгнення ми віддали його захисникам на фронт”, — каже директорка.
Новий автобус повністю обладнаний для дітей, які пересуваються на кріслі колісному. Є автоматизований механізм, що опускається і підійматися.
Поки що затверджується маршрут “Школярика”. Планується, що вже з лютого автобус буде довозити дітей до закладу за місцем їх проживання. Буде проїжджати такі вулиці як Трускавецька, Бориславська, Самбірська, С. Наливайка, В. Великого і М. Грушевського.
Такий автобус є першим у Дрогобичі. Місто сприяло виділенню “Школярика”, оскільки ліцею №3 має найбільше дітей з інклюзією.
“Цей транспорт дуже важливий для закладів освіти. Не всі батьки мають змогу привезти дітей до школи. Такі автобуси повинні бути в кожній школі”, — акцентує пані Оксана.
Як асистенти вчителів полегшують навчання дітей з інклюзією
З 42 дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у ліцеї, 26 — на інклюзивній формі навчання, 3 — перебувають за кордоном, 16 — на індивідуальній формі — це ті діти, яким важко знаходитися в колективі й батьки їх щодня приводять у ліцей на індивідуальні заняття з вчителями та фахівцями.
“У класі, згідно з рекомендаціями МОЗ, може бути максимум три дитини з особливими освітніми потребами. Це для того, щоб оптимально організувати процес навчання й щоб діти мали можливість розвиватися”, — зазначає пані Оксана.
Для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами ліцей розробляє свої навчальні методики, зважаючи на висновок комплексної психолого-педагогічної оцінки “Інклюзивно-ресурсного центру”. Ці відповідні програми створюють педагоги закладу, які входять у команду психолого-педагогічного супроводу, що розглядає результати корекційної роботи та складає навчальні плани двічі на рік.
Ігрова зона для дітей на другому поверсі
Навчальна програма може бути або модифікована, або адаптована під потреби дитини. У ній також пишеться певна ціль, яку дитина повинна досягти з кожного предмету. Згідно з цією програмою працюють вчитель і асистент. Також педагог під час уроку забезпечує асистента вчителя всім необхідним, що полегшить засвоєння матеріалу дитині з інклюзією.
“Наприклад, урок математики й нова тема “Відрізки”. Асистент вчителя не може навчити дитину з особливими освітніми потребами малювати фігури з тих відрізків, однак покаже як вимірювати відрізок та допоможе користуватися лінійкою й олівцем, — розповідає директорка ліцею. — Асистент працює з дитиною, щоб їй допомогти зрозуміти матеріал, засвоїти його і сприяти застосуванню знань, умінь і навичок на уроці — загалом полегшити навчання”.
Директорка ліцею №3 ім. В. Чорновола пані Оксана Чайковська
Оксана Чайковська відзначає, що ліцей має достатню кількість асистентів вчителів. Опріч цього вважає, що в майбутньому з цим проблем не буде. Ще у 2021 році Дрогобицький педагогічний університет ім. І. Франка започаткував нову освітньо-професійну програму для магістрів — “Інклюзивна освіта”.
“Уже навіть був перший випуск. Тобто ці випускники є фахівцями, які здобули освіту як асистенти вчителів. Зараз у нас усі асистенти вчителів є випускники зі спеціальністю вчителя, не асистента”, — відзначає пані Оксана Чайковська.
У ліцеї є 13 інклюзивних класів і 13 асистентів вчителів. Робочий день асистента вчителя триває 5 годин, з них 4 години — заняття асистент займається з дітьми з інклюзією. Тобто на групу продовженого дня діти з особливими освітніми потребами, які мають асистентів вчителів, залишитися не можуть.
Як Дрогобицький ліцей №3 ім. В. Чорновола організував інклюзивний простір у своєму закладі:
-
розробив свої навчальні методики, зважаючи на висновок комплексної психолого-педагогічної оцінки ІРЦ;
-
слідкують за забезпеченням зарплатою асистентів вчителів;
-
знайшли фахівців для корекційно-розвиткових занять із дітьми з інклюзією;
-
проводять заняття з корекційно-розвитковим комп’ютерним комплексом ТІМОКО;
-
облаштовують безбар’єрний доступ до сховища з двору для дітей з особливими освітніми потребами.
Облаштування інклюзивно-ресурсної кімнати триває й досі
У закладі з 2019 року функціонує інклюзивно-ресурсна кімната, яку постійно вдосконалюють. Тут заняття переважно проводить реабілітологиня Оксана Коцюба.
Однак інші фахівці послуговуються цим приміщенням для зміни середовища.
Інклюзивно-ресурсна кімната забезпечена необхідним навчально-методичним матеріалом для дітей
“У дітей з інклюзією є потреби корекції роботи опорно-рухового апарату, з координації рухів, концентрації уваги, налагодження психологічного контакту. Ми за допомогою різних фізичних вправ працюємо над тим, щоб вони могли володіти своїм тілом, моторикою рук та розслабляти м'язи на скутість”, — розповідає реабілітологиня Оксана.
Наприклад, тут займаються з гіперактивними дітьми. Робота з ними передбачає, що спочатку фахівець приділяє увагу вправам із фізичним навантаженням, опісля вже переходить до інших занять. Це потрібно для заохочення, оскільки дітям важко всидіти. А з іншими дітьми Оксана починає заняття з моторики.
Дитяча дерев'яна шведська стінка та гімнастичні м'ячі в інклюзивно-ресурсній кімнаті
Також корекцію проводить логопединя Ірина Голик. На заняттях працює не лише над розвитком мовлення, а й над артикуляційного апарату, дрібної моторики та фонематичного слуху. Це важливо, щоб дитина краще сприймала сказане, могла висловити свою думку, сконцентруватись. Також для орієнтації дитини в просторі використовує різні рухові ігри.
Логопединя зазначає, що фізична активність допомагає розвитку мовленнєвої, тому важливо поєднувати, як заняття у логопедичному кабінеті, так і в інклюзивно-ресурсній кімнаті, де є необхідне обладнання: пісочниця, драбина, килимок тощо.
Корекційно-розвиткові заняття проводить дефектологиня Наталія Копач. Вона акцентує роботу на соціально-побутовому орієнтуванні, розвитку певних умінь і навичок дітей з особливими освітніми потребами.
Розповідає, що на її заняттях інклюзивно-ресурсна кімната слугує практичним закріпленням набутих знань дітей та допомагає адаптуватися до навколишнього середовища і самостійного життя.
“На заняттях у кабінеті я теоретично розповідаю, наприклад, про поведінку на кухні з опорою на малюнки чи інші методичні матеріали. Уже в інклюзивно-ресурсній кімнаті дитина в певному порядку повинна зробити ряд дій. Припустимо, приготувати чай. Перед тим я ще сама демонструю послідовність”, — зазначає жінка.
За потреби інклюзивно-ресурсною кімнатою послуговуються й асистенти вчителів. Якщо дитина не може відсидіти урок, то асистент вчителя разом із дитиною спускаються до кімнати на 10-15 хвилин. Учень там змінює вид діяльності, щоб не заважати у класі. Тож кімната під час уроків може використовуватися одним або подекуди й трьома дітьми, щоб погратися і зняти навантаження.
“Облаштування інклюзивно-ресурсної кімнати триває ще досі. Останні два роки жодних коштів на облаштування кімнати не виділялося. Та й матеріал постійно оновлюється, бо зношується, чи то кубики, чи то м’ячики”, — додає пані Оксана Чайковська.
Для кімнати ще потрібний навчально-методичний матеріал, який можна використовувати для фізичної реабілітації й навчання під потреби дітей із вадами зору чи слуху. Як зауважує директорка, навіть шрифт Брайля є дуже дорогим, щоб його закупити.
Допомога від благодійників: чим помічні заняття з комплексом ТІМОКО
У червні минулого року інклюзивно-ресурсній кімнаті ліцею №3 передали корекційно-розвитковий комп’ютерний комплекс ТІМОКО для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. Обладнання отримали від представників Програми розвитку ООН. Як відзначає пані Оксана Чайковська, комплекс дорогий, однак ефективний і в роботі показав себе добре.
На комп’ютерному обладнані завантажені необхідні програми, а спеціалістами підбираються спеціальні вправи для вирішення тієї чи іншої проблеми розвитку дітей. Результати комплексу вправ, які дитина виконує, зберігається. Таким чином фахівці можуть простежити прогрес учня і спостерігати за змінами: чи були вони ефективними й які з компетенцій чи навичок змогли покращити.
Отримання ТІМОКО у червні 2023 року
Робота за комп'ютером триває 5-10 хвилин, адже більше немає потреби. А самі вправи переважно розроблені на координацію рухів, моторику і зорове сприйняття реальності.
“Заняття з ТІМОКО відбуваються в ігровій формі, тим паче комп'ютерної гри, де дитина стає учасником процесу. Їм це цікаво і, по правді, вони більше нічого не хочуть робити, окрім того”, — каже директорка.
Насамперед за допомогою цього обладнання вдалося досягти концентрації уваги й координації рухів у дітей з інклюзією.
Реабілітологиня Оксана розповідає, що діти під час роботи з ТІМОКО більше працюють і довше тримають зоровий контакт.
Діти люблять виконувати вправи на ТІМОКО, бо вони є у формі гри
Практична психологиня Наталія Подоляк намагається через заняття займатися з молодшими дітьми з особливими освітніми потребами на ТІМОКО.
Відзначає, що шість місяців це мало, щоб простежити явну динаміку розвитку дитини. Однак останнім часом прослідковується позитивна динаміка розвитку одного немовленнєвого хлопчика з аутизмом: “Я не можу наполягати на тому, що це включно завдяки ТІМОКО, але і плюс у тому, що він якісно доповнює комплекс занять”.
Адаптація до школи для дітей з інклюзією може розпочатися з підготовчих курсів
Восени 2023 року у ліцеї №3 ім. В'ячеслава Чорновола запрацювала Школа дитячого розвитку “ВсеЗнайко” для комплексної підготовки дітей 5-6 років до школи. Заняття проводяться на безоплатній основі, діти займаються протягом року.
“За програмою майбутні першокласники займаються двічі на тиждень — у вівторок і четвер із четвертої години. Вони мають три-чотири розвиткові заняття, що відбуваються в ігровій формі. Це математика, письмо, англійська мова, малювання”, — розповідає директорка.
Афіша Школи дитячого розвитку "ВсеЗнайко"
Відзначає, що передусім такі курси сприяють комунікації педагогів із дітьми та їхніми батьками. А діти приходять у перший клас підготовленими: добре орієнтуються у школі й знають вчителів.
“Намагаємося проводити й майстер-класи та творчі заходи, — каже пані Оксана. — Наприклад, у листопаді 2023 року ми розповідали про правила дорожнього руху разом із ювенальними поліціянтами”.
Також у Школі дитячого розвитку ведеться підготовка до школи дітей з особливими освітніми потребами. На заняття проводять більше у формі гри й виконують творчі завдання. Опріч самого педагога, працює й асистент вчителя.
“Це більше про підготовку дитини з особливими освітніми потребами до соціуму, оскільки вони важко адаптуються і їм потрібно більше часу. Нормотипова дитина, коли йде в перший клас, адаптується пів року або рік максимум. Процес адаптації дітей з особливими освітніми потребами триває до двох років”, — відзначає директорка.
Розвиткові заняття для майбутніх першокласників
Минулого року близько 50 дітей пройшли підготовку до школи й пішли у перший клас. З них — чотири дитини з інклюзією. Зараз на курсах є 35 дітей, із них — одна дитина з особливими освітніми потребами.
Як правило, набір на підготовчі курси починається наприкінці літа перед першим вересня, однак батьки мають змогу записати дитину у будь-який час і опісля старту навчання. Для цього необхідно звернутися до секретаря.
На ринку праці не достатньо фахівців для роботи з дітьми з інклюзією
Для корекційно-розвиткової роботи з дітьми з особливими освітніми потребами ліцей забезпечений такими спеціалістами як практична психологиня, логопединя, дефектологиня і реабілітологиня. Також це може бути й ерготерапевт, однак у закладі його ще немає. Директорка відзначає, що вони мають досить кваліфікованих спеціалістів, це і кандидати психологічних наук, і вчителі-методисти вищої категорії.
Логопединя Ірина Голик
“На ринку праці таких спеціалістів не достатньо, бо висококваліфікованих представників у цій галузі надзвичайно мало. Окрім цього, робота в державній структурі не є високооплачуваною. Також заробітна плата залежить від категорії фахівця. Наприклад, заробітна плата реабілітолога-початківця, що не є ще атестованим, мінімальна”, — каже пані Оксана Чайковська.
Кількість занять у тиждень із кожним фахівцем залежить від і висновків ІРЦ, і потреб дитини. А самі спеціалісти займаються з кожною дитиною окремо, адже більшість забезпечені своїми кабінетами. Заняття відбуваються після уроків і вони є безоплатними. Директорка зауважує, що ці послуги забезпечуються державою, однак під час повномасштабного вторгнення вони практично не фінансуються.
Реабілітологиня Оксана Коцюба
Систематичність корекційно-розвиткових занять для дітей з інклюзією важлива
“Якщо працювати з дітьми з особливими освітніми потребами систематично і є підтримка батьків, які займаються з дітьми ще вдома, тоді ми маємо справді чудові результати”, — відзначає пані Оксана Чайковська.
Нещодавно хлопчик із ЗПР давав у ліцеї свій перший концерт, а однокласники, які прийшли, радо підтримували його. Також цьому здобутку сприяла співпраця й освітнього закладу, і музичної школи, і батьків.
Також директорка розповідає про успіхи дітей з особливими освітніми потребами, які відвідують гурток робототехніки.
Математичний планшет (геоборд) для вивчення таблиці множення
“Декілька учнів є переможцями всеукраїнських і міжнародних конкурсів з анімації, дизайну, комп'ютерна графіка. Діти з інклюзією дуже здібні. Просто потрібно побачити ті таланти і розвивати”, — додає пані Оксана.
“Інклюзивне навчання серед нормотипових дітей дає можливість соціалізації не лише дітей з інклюзією. Нормотипові діти повинні розуміти, що є й діти, не схожі на інших, інакші”, — зазначає дефектологиня Наталія.
Вона ділиться історією дитини, що прийшла у ліцей у вересні. Спочатку не комунікувала і не реагувала на педагога чи фахівця, який був із нею під час роботи, а зараз із нею вдається встановити зоровий контакт. Також дитина може реагувати на малюнки, виконувати мовленнєво-рухові ігри чи елементарні інструкції.
“Так чи інакше на кожному кроці діти збагачуються знаннями й навичками. Діти з особливими освітніми потребами потребують стимуляції та спонукання до комунікації”, — акцентує реабілітологиня Оксана Коцюба.
Багаторазовий зошит "Прописи" для роботи з дітьми у логопедичному пункті
Слідкуйте за нами в Telegram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
