Шлях до батьківства подружжя Іванни та Романа Мирончуків тривав 10 років. У жінки виявили безпліддя, але завдяки підтримці рідних та благословення монаха Євсевія, Іванна наважилася на програму ЕКЗ — штучне запліднення. Історія з ЕКЗ тривала з 2019 року, було чотири спроби й остання виявилася щасливою. Якраз на Різдво 2023 року у подружжя народився син Миколка.
Наприкінці 2024 року Іванна Мирончук видала збірку “Сповідь серця”. У ній розповідає про материнство й шлях до нього. Таким чином мотивує жінок із безпліддям не боятися йти до своєї мети.
Знайомі запитували “Коли будете купляти дитину?”
Іванна та Роман у шлюбі одинадцять років, а їхній шлях до батьківства тривав десять років. Іванна зізнається, що не планувала після заміжжя відразу мати дітей, оскільки ще навчалася в медичному університеті й працювала.
Коли пара зрозуміла, що готова стати батьками, почала заздалегідь готуватися до появи дитини. Однак Іванні та Роману ніяк не вдавалося завагітніти. Бувало, жінка хотіла сама домалювати смужку на експрес-тесті на вагітність.
Пара у шлюбі понад 14 років
“Ми стали здавати аналізи та проходити необхідні дослідження, — розповідає дрогобичанка Іванна. — А коли дізналася про безпліддя — земля втікла з-під ніг. Це було важко переживати, бо відразу з'являлися погані думки, що я нікому не буду потрібна. Обдумувала, як із цим боротися і що мене чекає надалі”.
Опріч цього діагнозу, в Іванни згодом виявили аномалію — однорогу матку та синдром потрійної Х-хромосоми (47, ХХХ).
“На щастя, виходом із цієї проблеми стало ЕКЗ — екстракорпоральне запліднення, або, як ми ще називаємо, штучне запліднення”, — акцентує жінка, трепетно тримаючи в руках збірку “Сповідь серця”.
Додає, що також подружжя відчувало на собі тиск суспільства:
“Коли зустрічала знайомих, вони запитували: “Коли будеш купляти дитину?” Під цим маючи на увазі те, коли вже назбираєте кошти й матимете дитину. А що їм відповідати? Що я безплідна? Ні, казала, що просто лікуюся й усе”.
Подружжя розмірковувало й про усиновлення
“Без підтримки рідних і благословення монаха, я б не пішла на ЕКЗ”
Історія зі штучним заплідненням розпочалася у 2019 році. Іванна Мирончук відзначає, що не наважилася б на ЕКЗ, якби не підтримка чоловіка та батьків.
“Так, вони могли сказати: “Навіщо тобі ця дитина з пробірки?”, але замість цього вони стали моєю опорою, — коментує Іванна. — Проте я не вважаю, що це дитина з пробірки. Чимало подружніх пар стикаються з безпліддям і дивно, чому такі стереотипи досі існують”.
Чоловік та рідні стали опорою Іванни
Також на цьому етапі мав велику вагу й монах Євсевій, який опікується парафією храму Покрови Пресвятої Богородиці у Бориславі.
“Розповіла монаху Євсевію про свою проблему й звернулася за порадою, бо ж мова йшла про штучне запліднення. Монах підтримав мене й навіть поблагословив. Однак наголосив, що підсадки ембріона не можна робити в час посту”, — проводить дрогобичанка й додає, що згодом її благословили й отці з Катедрального собору Пресвятої Трійці УГКЦ.
Жінку поблагословив монах та отці
“Хотіла закричати з ратуші: “Так, я вагітна!””
В Іванни Мирончук були три невдалі спроби ЕКЗ, а четверта — щаслива. І перша підсадка ембріона відбулася у 2020 році у клініці репродукції людини “Альтернатива”, що у Львові.
“Це тяжкий період. Ти два тижні чекаєш результату і починаєш шукати перші симптоми вагітності. Навіть деколи собі навіюєш їх, а найгірше, коли читаєш це в інтернеті, — каже жінка. — А коли ембріон прижився, хотіла закричати з ратуші: “Так, я нарешті вагітна!”.
У жінки були 3 спроби ЕКЗ
На жаль, через згущення крові в Іванни на 23 тижні відбулася внутрішньоутробна смерть плоду й почалися передчасні пологи.
“Не знаю, як це вдалося пережити. Можливо, якби я не відчувала перших рухів дитини, не так болісно пережила б цю втрату. Бо коли ти чуєш перші рухи — це зовсім інший всесвіт”, — зізнається дрогобичанка.
Попри все Іванна продовжила жити далі й пробувала себе реалізувати у фармації, однак не виходило, бо жила дитиною. Ще зверталася до монаха Євсевія вимолити душевний біль.
Після втрати вагітності, Іванні було важко реалізувати себе в роботі, бо думала про дитину
“Було багато поганих думок. Міркувала, чому не можу завагітніти й виносити дитину, як це все маю пережити. І здавалося, що не буду потрібна чоловікові. Але Роман наголосив, що як немає дітей — так немає. Тоді разом проходимо цей шлях чи усиновлюємо”, — розповідає Іванна Мирончук.
Не зважаючи на складну ситуацію в Україні після початку повномасштабного вторгнення, жінка вирішила спробувати ще раз ЕКЗ, хоч це досить дорого.
Сина народила на Різдво
Дрогобичанка зізнається, що після трьох невдалих спроб почала заїдати стрес солодким. Згодом аналізи показали, що Іванна має ризик цукрового діабету. З лютого 2023 року жінка стала дотримуватися дієти та більше приділяти часу фізичній активності й у травні відбулася четверта спроба ЕКЗ.
Четверта спроба ЕКЗ відбулася у травні 2023 року
Відзначає, що у Львові почувала себе в безпеці й відчувала, що за неї переймаються. Іванна мала окремий супровід, тож лікарі завжди були на зв'язку. Також на 16 тижні накладали шов на шийку матки, щоб вона не відкривалася занадто рано й не було передчасних пологів.
Проте через те, що в Іванни є схильність до передчасних пологів, вона народила дитину на 34 тижні у пологовому відділенні “Львівської обласної клінічної лікарні”.
“Планувався кесарів розтин, однак я швидко й самостійно народила сина на Різдво. Вважаю це неймовірним подарунком від Бога”, — відзначає жінка.
Народження сина
Сина назвали Миколою за рекомендацією монаха Євсевія. Пояснює:
“Я вишиваю ікони бісером і дарую у храми. Так вишила образ святого Миколая й у червні 2023 року поїхала в Борислав. Монах Євсевій сказав: “Якщо у вас буде хлопчик, назвіть його Миколою””.
Збірку про материнство писала під час денного сну сина
У серпні 2024 року репродуктолог Любов Михайлишин опублікувала на своїй сторінці у Facebook допис про досвід дрогобичанки. І саме це надихнуло Іванну написати книгу про материнство та шлях до нього. Щоб поділитися своєю історією з іншими жінками, у яких виявили безпліддя.
Відзначає, що їй було легко писати книгу через те, що вона вела щоденник з 2019 року, де занотовувала все необхідне, а ще свої думки та переживання.
“Над роботою працювала три місяці. Писала під час денного сну Миколки, коли він спить дві години. Також придумала символічну обкладинку й обирала фотографії, у книзі їх є чимало”, — ділиться дрогобичанка і додає, що “Сповідь серця” присвятила синові.
Книга присвячена синові
Також зі збіркою Іванні допомагала шкільна вчителька української мови та літератури Ольга Суховерська, яка й написала передмову.
Щодо видання книги жінка радилася й з іншими авторами й вже наприкінці грудня Іванна отримала омріяні примірники. Тираж збірки “Сповідь серця” — 100 книг. Чимало примірників подарувала рідним та знайомим.
Наприкінці грудня Іванна вже отримала примірники книги
Розповідає, що в майбутньому через синдром потрійної Х-хромосоми (синдром “супержінки”) візьме собі за псевдонім ім'я Володарка Х.
“Хочу мотивувати жінок не боятися йти до своєї мети”
“Збіркою “Сповідь серця” хочу показати жінкам, що все можна пережити й не варто впадати у відчай. Ви не самі й усе в Божих руках. Хочу мотивувати жінок не боятися йти до своєї мети”, — акцентує Іванна.
Жінка вже мала міні презентацію книги у клініці “Альтернатива” для лікарів і пацієнток у грудні й роздумує над презентацією в Дрогобичі.
Іванна з командою клініки "Альтернатива"
Розповідає, хоч книга вийшла минулого місяця, уже є чимало відгуків від жінок. Так дехто навіть плакав, читаючи її. Ще дрогобичанка нещодавно дізналася, що її книга допомогла стати на ноги одній жінці, яка хоче виносити та народити дитину, але має труднощі.
Тепер Іванна не приховує, що перебувала на програмі ЕКЗ. Відзначає, що так навіть легше дихати, коли може сказати людині, що вона це зробила і її підтримують.
“Кажуть: “Правильно зробила. Тепер маєш дитину і маєш для кого жити”. І це дійсно сенс життя, бо ти цінуєш кожну мить і тішишся маленькими досягненнями дитини, — коментує жінка. — Материнство — це не легко. Так, є недоспані ночі, але я на них чекала з нетерпінням. І це настільки чуттєво, коли береш ручки дитини у свої долоні, він тулиться до тебе й, особливо, коли називає мамою”.
Микола вперше сказав слово "мама" у 8 місяців
Будьте з Дрогобич.Сity у соцмережах:
💙 Telegram — ще більше новин;
💛 Facebook — креативи та обговорення;
❤️ Instagram — відео та цитати.
