Оля Гриник — місцева блогерка, відома як @drogobychanka. У своєму блозі вона розповідає про життя, материнство і психологію. Має аудиторію у вісімдесят тисяч підписників. Блог веде вже п'ять років. До народження першої дитини рік була ведучою на «Твоє Радіо». Їй 28, вона мати двох дітей і про себе розповідає, як про блогерку з маленького міста.
З 13 років роздавала листівки, щоб мати свої гроші
Оля жила у бідній сім'ї й розповідає про це мало. Подорослішати їй довелося в тринадцять років, адже відтоді вона почала працювати, щоб мати свої гроші.
До повноліття вирішила взяти своє життя у свої рукиФото: З архіву Олі Гриник
«Я почала роздавати листівки. Просто заходила в кожен магазин, кожен банк і питала, чи не треба їм промоутера, який роздає листівки. Казала, що мені шістнадцять років. Потім, коли пішла справа влаштовуватися, дізналися, що мені тринадцять, але я гарно робила роботу. Платили, здається, чи двадцять гривень за годину, чи п'ятнадцять. Я вже не пригадаю», — з легким хвилюванням ділиться Ольга.
З шістнадцяти років працювала офіціанткою, а з вісімнадцяти — у дитячому таборі вихователькою, адже мала змогу поїхати від Дрогобицького педагогічного університету, де навчалася.
У двох словах згадує рішення почати самостійне життя. «Я пішла з дому не від хорошого життя, але це було одне з кращих рішень…»
Блогерство з “фотографуванням їжі” було на останньому місці
Переломним моментом у житті стало материнство. Коли народився син, то виявилось, що звичний темп життя обмежився, фактично, чотирма стінами. Ні вийти на роботу, ні дитину залишити самою. Чим же тоді зайнятися?
«Тоді я розгорнула свій блокнотик і написала «Чим я можу займатися?» Склала список. І там було блогерство. Воно, до речі, було на останньому місці», — зізнається жінка, бо ніколи не вважала його повноцінною роботою. Також не вела Instagram. Вважала, що це лише про фотографування їжі й кави й це не для неї.
Оля почала блогерську кар'єру після народження сина
Потім Оля почала спілкуватися з іншими матусями, які зіткнулися з тим самим обмеженням простору і свободи дій, бо ростили малих дітей.
«У нас була комунікація. Мені було легше. Я розуміла, що не один мій син істерить, не один мій чоловік працює до ночі, а я тим часом сама з дитиною. Коли почали пропонувати власне співпрацю, зрозуміла, що це щось більше, ніж натхнення, комунікація, а повноцінна робота», — розповідає Оля.
Комунікація й підтримка для мам дуже важливаФото: З архіву Олі Гриник
Дрогобичанка говорить, що блогером може стати кожен, але важливо вміти організувати та надихнути людей.
«Щирість, коли ти не боїшся ділитися особистим. Чим більше ти відкриваєшся людям, тим більше вони тягнуться до тебе. Щирість і працелюбність — це важливо. Навіть робити щодня контент це складно, — розказує блогерка. — На початку ти мусиш щодня комунікувати з людьми, тому що вони тебе забувають і потрібна постійна присутність».
Згадуючи про перші гроші, зароблені на блогерстві, Ольга розповіла, що для неї все починалося з бартеру. Вона робила розпакування бомбочок для ванни, одягу для дитини та інших речей. Про Олю написали хороший відгук, і всі почали запитувати скільки коштує реклама. Блогерка, колисаючи свого синочка, у нотатках телефону склала перелік цін на свої послуги.
«Це був класний момент переходу, коли в мене була невелика аудиторія і я ще нічого не заробляла, але робила гарно і щиро. Старалася віддаватися. Мені прислали одну бомбочку для ванни, а я її так гарно показала на п'ять-десять сторі. Хто хоче заробляти й розвиватися, робіть свою роботу дуже класно, навіть, якщо вона ще не оплачується. Рано чи пізно воно почне приносити плоди», — розповідає блогерка.
Як встигати все: і роботу, і виховання дітей
Ольга зізнається, що поєднувати свою роботу і виховання дітей можливо.
«Я раджу всім матусям не вимагати від себе надто багато. Якщо ви поки ніяк не можете делегувати діток, то не вимагайте від себе так, як людина, яка це може зробити. Адже я себе дуже порівнювала. Наприклад, з блогерами, які не мають дітей і які роблять набагато більше контенту. А потім я сіла і думаю: “Ой, стоп. Вони цілими днями можуть це робити. Вони вільні. Ти не можеш. Ти ще вкладаєш дитину, ти ще мама”. Це нормально. Не порівнювати себе з іншими, не гнатися», — рекомендує жінка.
У материнстві не варто порівнювати себе з іншимиФото: З архіву Олі Гриник
Блогерка розповідає, що довго роздумувала над тим, чи вартує наймати няню. І декілька місяців тому вони з чоловіком наважилися на цей крок. Говорить, що це набагато краще, оскільки тепер діти проводять час не в гаджетах, а гуляють на вулиці, граються, читають книжки й розвиваються. Також у самої з'явилося більше сил і енергії на малечу.
Вивчення психології та створення онлайн-інтенсиву
Блогерка закінчила магістратуру за спеціальністю «Середня освіта: українська мова та література» Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка. Цьогоріч вступила на магістратуру з психології.
Щоб вивчити психологію, вступила на магістратуруФото: З архіву Олі Гриник
Основною подією за рік називає вивчення психології. Пройшла два види онлайн курсів — коучинг і психологія. І зрозумівши, що може ділитися знаннями з іншими, вступила на магістратуру з психології, щоб глибше її вивчити. Наголошує, що ментальне здоров'я важливе, особливо зараз. До того ж для психологічної практики важлива не лише теорія, а особисті пропрацювання і техніки.
«Вища освіта краща, ніж просто курс в інтернеті, тому я вирішила поглиблено вивчити психологію. Плюс я мама двох діток, а повернутися в університет — це якісь такі зовсім інші емоції, — розповідає блогерка і додає: — Приємно усвідомити, що можеш змінити в будь-який момент діяльність просто тому, що так хочеш. Зараз можеш обрати те, що тобі дійсно до вподоби».
З вересня Оля створила онлайн-інтенсив «Психологічна школа змін». Тут учасники можуть за довільну оплату працювати над собою в колі однодумців.
«У нас 14 днів. Проєкт унікальний тим, що там є підтримка. Учасники активно між собою спілкуються, ходять на каву і навіть продають те, що може бути корисне іншим з групи. Хтось робить ароматичні свічки, а хтось хоче продати коляску, бо дитина вже виросла», — каже Оля.
Влог на ютубі та вірші в прямих трансляціях
На початку цього року Оля почала вести влог на YouTube. Виклали декілька серій лайф-реаліті «52 тижні змін», де втілює мрії та бажання, які накопичилися з часом.
Про себе розповідає, як про блогерку з маленького містаФото: З архіву Олі Гриник
«Мені дуже подобається ютуб тим, що там більший формат, можна більше сказати. Сторіс в інстаграм, на щастя, вже зробили тривалістю у хвилину, а раніше було 15 секунд. Тоді рідні почали помічати, що я спілкуюся по п'ятнадцять секунд, щоб вкластися. Така професійна деформація, — зізнається блогерка. — На жаль, мені бракує на влог часу, тому що це набагато більше роботи. Потрібна команда й організація. Сторіс я зняла і запостила в моменті, а там я витрачала мінімум два дні — це зйомки й монтаж. Плюс розвивати канал коштує грошей».
Тож, тим, хто планує підкоряти YouTube, або обирає між ним та Instagram, потрібно врахувати ці нюанси.
Окрім ведення блогу дрогобичанка пише прозу та вірші. Вона авторка збірки поезії та есе «До чаю замість тирамісу, або до кави замість Інстаґраму», книги-сповіді про материнство «20:10». Перш ніж видаватися, публікувала вірші у своєму профілі й читала їх в прямих ефірах. Згадує, що після повномасштабного вторгнення багато віршів про війну Instagram видалив через скарги.
«На жаль, ми живемо у війні, але говорити про неї це жорстоко, на думку соціальних мереж», — зауважує блогерка.
Життя в нових реаліях, або яким було 24 лютого
Повномасштабне вторгнення застало сім'ю Гриників в одному з готелів, де Оля зі своїм чоловіком мали роботу — реклама закладу. Вони до кінця не вірили, що таке може статися. А вперше жінка заплакала, коли дізналася про Бучу.
«Пам'ятаю, що знімала ще сторіс зі своїм синочком. Йому тоді було трішки більш як три роки. Що ось сьогодні можуть бути феєрверки, можуть стріляти, але ти не будеш боятися. Я тепер це переглядаю і розумію, що це ненормально, що я так спокійно говорила це своїй дитині. Але знову ж таки в мене було важке дитинство, я загартована до таких ситуацій», — розповідає блогерка.
Ольга говорить, що найбільша зміна в блозі — це благодійність і допомога. Це тепер обов'язок, і що вона зараз ніколи б не закинула блог, бо може багато допомагати.
Вважає, що потрібно показувати також свій внесок у збір коштів на ЗСУ. Так це підвищує відклик, і люди активніше донатять .
«Коли показую збір просто, то це прогортається. Коли показую збір і що я задонатила, не обов'язково показувати суму, то люди набагато краще реагують. Тому це обов'язково має бути», — ділиться Оля.
Жінка впевнена, треба показувати й закріплювати сторіс і дописи про збори, бо блогери задають тренди, вони показують, що можна робити. Тож особливо тепер добро не робиться тихо.
Слідкуйте за нами в Telegram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
