Схимонахиня сестра Теодосія Полотнюк уже 14 років займається утилітарним мистецтвом. Вона створює з непотрібних речей унікальні іграшки для дітей, реалістичні мініатюрні моделі будинків із подвір'ями, румбокси (лялькові кімнати), побутові меблі й навіть церковний інвентар. Для створення речей майстриня використовує переважно картон та інші матеріали.
Серед її доробку є понад 50 вертепних шопок. Дві роботи були представлені на міжнародній виставці “100 вертепів” у Ватикані у 2020 і 2022 роках, де й здобули перші місця. Остання шопка — “Різдво в місті Марії (Маріуполі)” розповідає про повномасштабне вторгнення росії в Україну.
Узимку 2024 року БФ "Дрогобицький Карітас" запросив сестру Теодосію у Дрогобич для співпраці у реабілітаційному центрі “Назарет”. У місті вона планує створити творчу майстерню, де охочі зможуть виготовляти різноманітні вироби з непотрібних речей.
Завдяки книзі про перероблення картону, монахиня знайшла себе в утилітарному мистецтві
Сестра Теодосія Полотнюк родом із Червонограда, а за фахом — вчителька музики, адже закінчила Дрогобицький музичний коледж. У 1989 році вона вступила до монастиря, а у 2005 році поїхала на місію у село Многопілля, Донецької області. Там вона придбала будинок і заснувала Свято-Успенський жіночий скит, де й займалася з дітьми та молоддю.
“Східні регіони вкрай потребують Божого слова, адже більшість цих територій були під росією тривалий час, де українську культуру і церкву фактично знищили. Тому необхідно просвіщати людей і нести дух української культури у це середовище. Тож я вирішила поїхати на схід України як місіонерка”, — розповідає монахиня.
А ось у 2010 році сестра Теодосія почала займатися утилітарним мистецтвом і створювати перші вироби.
“Я побачила потребу в тому, щоби давати нове життя непотрібним речам, які викидають. І у цьому є користь. По-перше, так відходи переробляється, а по-друге, створюється гарна річ, — пояснює монахиня. — Я розумію, що мої роботи не розв'яжуть проблему екології, але принаймні це один із можливих варіантів”.
Розповідає, що в Ізраїлі, Іспанії та Португалії є творчі майстерні на державному рівні, де охочі створюють різноманітні вироби з картону, пластику й іншої вторсировини.
Сестра Теодосія також спілкувалася з людьми, які відвідують такі майстерні за кордоном. Наприклад, одна жінка з Іспанії ділилася своїм досвідом з виготовлення вертепних шопок і надсилала відео процесу. А ще до того монахині передали книгу про перероблення картону. Завдяки цій книзі сестра Теодосія й починала свій творчий шлях, бо інтернету, за допомогою якого можна було б набути відповідних знань, у селі не було.
А за рік-два, коли провели у село інтернет, монахиня послуговувалася ютубом і та різними сайтами, де й черпала необхідну інформацію.
Першими виробами у стилі утилітарного мистецтва стали побутові меблі
Першими роботами в утилітарному мистецтві стали побутові меблі, а саме банкетниця для дитячого взуття у формі серця та трюмо, що були виготовлені з картону, клейстеру, фарби і шпаклівки.
Більшість речей сестра Теодосія робить для дітей. Наприклад, ще у селі створила великі картонні машинки для хлопчиків 3-4 років, на які діти могли сідати. Колеса в них зроблені зі старих пластикових відер, а кермо — це картонна гільза й кермо з дитячої машини, яке хтось викинув, як непотрібне.
“Ці машинки витримують до 80 кг. Навіть дорослий чоловік ставав на дно, однак не сідав. А ось хлопчик запросто сідає”, — розповідає сестра Теодосія.
Також монахиня виготовляла дітям скрині для іграшок, а не раз сама малеча просила створити щось незвичне. Наприклад, вішалки у формі рогів оленів для одягу.
Опріч цього, сестра Теодосія створює фотозони у вигляді будинків. Зауважує, часто саме вони справляють неабияке враження і на дітей, і на дорослих. Адже малеча може зайти всередину, відчинити двері й віконечка, де залюбки сфотографуватися.
“Діти такі вироби набагато краще сприймають. А якщо дитина погралася і їй більше не подобається, може викинути і навіть не буде шкода, — зауважує сестра Теодосія і додає: — Тим паче вироби легкі, бо зроблені з картону. Діти запросто їх можуть узяти й перенести куди хочуть”.
Фотозона для малечі
Монахиня також робить із різних матеріалів дивани, шафи, столики, полиці для ванної, свічники й навіть церковний інвентар.
“Одного разу я виготовила з картону престол для священника, що також служив на сході України. Престол витримав навіть неопалюване приміщення, адже він приїжджав тільки відправити службу. Як мені розповів, за два роки нічого не деформувалося”, — зазначає майстриня.
Церковний престіл
Додає, що термін виготовлення виробу залежить від часу його висихання. Улітку й за 3 дні можна створити річ, а якщо волога погода, то за 5-6 днів.
Бувало, що й просили зробити деякі речі на замовлення. Наприклад, для однієї кав'ярні у Львові сестра Теодосія зробила зі старих парасоль підставку для парасольок відвідувачів. А для Київського будинку мод створила з картону манекен, що розбирається.
Картонний манекен
А серед речей, що можуть викликати подив у відвідувачів, монахиня у своїй практиці мала досвід виготовлення радіо і навіть невеличкого холодильника з картону й пінопласту. Він використовується для транспортування продуктів для воїнів.
Холодильник, змайстрований монахинею
“У мене є багато друзів, які мені збирають непотрібні речі й опісля відправляють. Однак чимало цікавих речей я знаходжу сама, — каже монахиня. — Також я переважно купую клей, але нерідко доводиться й самій його варити. А ось фарби коли як — або хтось зі знайомих віддасть, або ж купляти потрібно”.
На чомусь одному майстриня не зупиняється — працює в різних стилях і техніках
Паралельно з виготовлення побутових меблів сестра Теодосія почала робити реалістичні мінімалістичні моделі будинків із подвір'ями й румбокси (лялькові кімнати).
“Коли я пробую робити щось одне, то з часом цікавить й інше, — зауважує монахиня. — Я лише вивчила технологію перероблення картону, а все решта — це творчість. До того ж пробую різні стилі та техніки в утилітарному мистецтві”.
Мініатюрні моделі майстрині унікальні тим, що створені з того, що й прототипи. У реалістичних мініатюрах моделях будинках із подвір'ями є і деревина, і земля, і мох, і тканина, як і в реальності.
І з румбоксами те саме. Ось у “Кабінеті Шерлока Холмса” мініатюрне крісло-гойдалка виготовлене з дерева, свічка справжня, а камін — пінопласт покритий штукатуркою й вручну оздоблений. А стіни у роботах майстрині виконані в етностилі також шпакльовані, як і пічки. Монахиня відзначає, що саме в таких витворах їй бракує часу самостійно розписувати мініатюрну піч, тому доводиться робити декупаж.
“Серед улюблених тем у мене є етнос і також люблю робити вироби з металу. На чомусь одному я не зупиняюся”, — каже сестра Теодосія.
Мотоцикл для одного з румбоксів майстриня зробила з різних металевих дрібниць. А ще одну картину – використовуючи непотрібні ключі та інші металеві речі. Відзначає, що й надалі хоче більше працювати з металом у стилі стімпанку.
“Якщо людина має бажання і хист, вона може зробити й стіл у кімнату чи мініатюрну хатину. Адже це просто. Потрібно лишень бажання, а послідовність виготовлення можна показати та навчити”, — каже монахиня.
А щодо “голого утилітарно мистецтва”, як називає сестра Теодосія вироби виключно з непотребу, то роботи майстрині також мають чим здивувати. Наприклад, є серія робіт “Стоматологічна валентинка”. Ці витвори створені зі стоматологічних інструментів, які віддав монахині друг-лікар зі Зарваниці.
Чимало речей сестра Теодосія робить на музичну тематику й дарує друзям-музикантам чи малечі у сиротинці. Багато іграшок монахиня виготовляє разом із дітьми.
“Утилітарне мистецтво — це передусім мова про те, щоб ми розвивали в собі естетику”, — наголошує сестра Теодосія.
Дві вертепні шопки монахині перемогли на виставці у Ватикані
У 2014 році через початок війни на сході України сестра Теодосія виїхала зі села, що розташоване біля кордону, у Донецьк. Там в окупації вона служила в Катедральному храмі Покрови Пресвятої Богородиці. А у 2018 році переїхала в Зарваницю, де продовжила свою місіонерську і творчу діяльність.
Але коли монахиня виїжджала з Донецька, довелося видалити всі світлини з мобільного, тож фотографії перших витворів у стилі утилітарного мистецтва не збереглися.
“Уже у Зарваниці почала створювати вертепні шопки. Свою першу роботу зробила для місцевого храму”, — пригадує сестра Теодосія.
У доробку майстрині є понад 50 вертепних шопок і переважає етностиль. І це не лише мініатюрні моделі, а й масштабні експонати, як ось фотозона для дорослих і дітей висотою 2 метри. Різдвяна шопка складається з трьох поверхів, що запросто розбираються.
Шопка-фотозона
Згодом у 2020 році вертепну шопку сестри Теодосії було вперше представлено на міжнародній виставці “100 вертепів” у Ватикані. Створення роботи зайняло півтора місяця й вона виконана в етностилі. Вертепна шопка, що розповідає про єдність сходу і заходу України, зайняла перше місце на виставці.
Шопка, що перемогла на виставці у Ватикані
А ось друга різдвяна робота була представлена у Ватикані у 2022 році. До монахині звернувся департамент УГКЦ і консул Ватикану з проханням зробити шопку. Тож нова робота була пов'язана з Маріуполем, у якому не раз бувала сестра Теодозія. Створення шопки зайняло приблизно місяць.
“Різдвяна експозиція відображає три покоління, що сидять у підвалі. Це перша шопка на виставці, що розповідала про війну в Україні”, — каже майстриня.
До того ж ця робота також перемогла на виставці у Ватикані. Як розповідає монахиня, у різдвяній роботі є і метал, і картон, і каміння тощо. Та й діти приносили свої іграшки, щоб сестра Теодозія використала їх у шопці.
У Дрогобичі монахиня хоче створити творчу майстерню
“На творчість війна не впливає, хіба на наше особисте життя, а й психічне і фізичне здоров'я. Якщо я не маю приміщення чи необхідного матеріалу та можливості працювати, то від цього страждає моя творчість”, — зізнається сестра Теодосія.
Цієї зими монахиня отримала запрошення від благодійного фонду “Карітас” Дрогобич для співпраці у реабілітаційному центрі “Назарет”.
Нещодавно монахині вислали з передової гільзи й майстриня планує зайнятися роботою з ними. Опісля їх продавати й вторговані кошти віддавати на ЗСУ.
А поки що сестра Теодосія переважно дарує свої роботи знайомим, а також готовими виробами ділиться на своїй сторінці на Facebook.
Відзначає, що незабаром відбудеться у місті її перша виставка робіт у стилі утилітарного мистецтва завдяки БФ “Карітас СДЄ УГКЦ” БФ “Карітас” Дрогобич.
“Все-таки можна себе віднайти в мистецтві, навіть у такому, у якому працюю я. Творчість дає нам позитив, а краса — надихає”, — зауважує сестра Теодосія.
Слідкуйте за нами в Telegram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
