Активний дрогобичанин Олександр Рак, більше відомий як Олександр Небайдужий ще у 2018 році створив на Facebook групу “Небайдужі дрогобичани” — спільноту присвячену Дрогобичу, його історії та сьогоденню. Там чоловік ділиться з містянами знайденими цифровими листівками та фотографіями Дрогобича. Також публікує власні роботи й урбанізовані візуалізації локацій.
Олександр закінчив Національний університет “Львівська політехніка” за спеціальністю архітектура і чимало проєктів про Дрогобич подавав на конкурси. Деякі роботи чекають реалізації після перемоги України.
Рідний Дрогобич зображений на кожному малюнку
Ще з дитинства Олександр Рак захоплювався рідним містом. Адже виріс біля дрогобицького озера, а його прадіди працювали на солеварні. Він відчував не лише захват від міста, а й гордиться своїм родом. Тому ще юнаком вирішив не покидати Дрогобич.
Цікавим для творчості чоловіка є саме історичний центр міста, оскільки тут зосереджено найбільше архітектурних об'єктів. Тим паче Олександр захоплюється історією Дрогобича часів Австро-Угорщини. Тож до вподоби архітектурні об'єкти, які були збудовані в той період.
У своїх малюнках Олександра зображує Дрогобич і різні цікаві локації. Малюнків інших міст у нього немає. Насамперед митцю близька цифрова графіка, тож більшість робіт створені саме у такому вигляді.
“Цифрова графіка — один зі способів створення зображень за допомогою комп'ютерної техніки”, — розповідає художник.
Для створення таких зображень дрогобичанин використовує графічний планшет та спеціальні програми. Однак є й роботи на акварельному папері, намальовані лайнером, олівцем та акварельними фабрами. У його доробках є й пейзажі та окрема, єдина серія робіт не пов’язана з Дрогобичем — створена кульковою ручкою. Олександр також і фотографує місто, а на основі знимків створює цифрові зображення.
“У мене поєднана технічність та творчість, — розповідає чоловік. — Технічність йде більше по моїй фаховій діяльності, а творчість — це те, що подобається і чим займаюся у вільний час. Тож 50 на 50. Адже маю такий фах, що потребує технічних знань, технічної роботи й творчості теж”.
Спільноті “Небайдужі дрогобичани” уже 5 років
Спільнота “Небайдужі дрогобичани” — присвячену Дрогобичу, його історії та сьогоденню. Відзначає, що саме місто надихнуло його створити групу, а також власні ідеї та роботи, якими Олександр хотів поділитися з іншими. До того ж тоді бракувало саме майданчику для спілкування містян. І вже 5 рік чоловік веде групу.
“Я люблю і захоплююся Дрогобичем, моя діяльність невід'ємно поєднана з містом. Я цікавлюся його історією та сьогоденням. Тож у мене були різні напрацювання і знахідки, з якими вирішив ділитися з тими, кому також небайдужий Дрогобич. Так я створив спільноту “Небайдужі дрогобичани”, — пригадує Олександр.
Скриншот групи на Facebook
Там чоловік ділиться з іншими своїми роботами та знахідками, пов'язаними з рідним містом. А також своїми думками щодо історії, сьогодення і навіть майбутнього Дрогобича щодо облаштування локацій.
Ця група — одна з двох місцевих, присвячена виключно історії Дрогобича та його старим світлинам. Робота Олександра клопітка, адже шукати листівки та фотографії клопітка не просто, до того ж чоловік це робить на волонтерських засадах. Тож у цьому унікальність і цінність цієї праці.
Олександр знаходить рідкісні та невідомі листівки і фотографії Дрогобича
Олександр Рак зазначає, що історичний Дрогобич неперевершений у своїх світлинах, які можуть багато розповісти про місто. Тож відшукує листівки та старі фотографії в архівах, на аукціонах та у приватних колекціях. Здебільшого працює з цифровими зображеннями та не викуповує ні листівок, ні зображень. Утім, відзначає, що у його родинному архіві є досить цікаві фотографії.
Олександр зауважує, що більшість листівок і фотографій він знаходить у закордонних архівах, а саме у польських і австрійських. Каже, що вся інформація там систематизована, що спрощує пошук. Адже шукати їх не просто. Доводиться щоразу удосконалювати та пробувати нові методи пошуку. Також регулярно переглядає основні архіви та аукціони.
Олександр вважає, що це важлива справа для міста знаходити його невідомі листівки та фотографії, тим самим доповнювати історію, дізнаватися нові факти. І часто вдається знаходити рідкісні невідомі листівки, про які в Дрогобичі не чули.
“Я знайшов багато досить різних невідомих зображень міста і щоразу їх стає важче шукати, адже є обмежена кількість зображень, які були випущені. Тож щоразу удосконалюю методи пошуку і так вдається знаходити напрочуд цікаві фотографії”, — розповідає чоловік.
Наприклад, нещодавно дрогобичанин знайшов у приватній колекції маловідомі фотографії дрогобицької солеварні у хорошій якості, які надав для знімання програми “Світ навиворіт”. Проте зазначає, у програмі не вказали, хто надав світлини та обрізали підпис до них. Говорить, усе, що стосується чужої праці, має базуватись на правилах поваги та прозорості.
Також Олександр реставрує цифрові фотографії за допомогою графічних програм.
“Під час роботи для мене пріоритетним є збереження автентичності зображення. Обробляю світлини і покращую лишень якість первинного зображення, не змінюючи фотографії”, — каже чоловік.
Час, який йде на покращення якості світлини, залежить від стану зображення. Це може зайняти від години і до декількох днів, адже архітектор займається цим у вільний час.
Нещодавно до Олександра звернувся Державний історично-культурний заповідник “Нагуєвичі” із проханням відновити пошкоджену світлину, яка повинна увійти до історичної книги про Дрогобиччину.
Загалом до дрогобичанина часто звертаються історики та краєзнавці зі запитами щодо використання знайдених Олександром архівних листівок та фотографій в історичних книгах про Дрогобич.
“Я завжди “за”. Для цього я їх шукаю та публікую у своїй спільноті”, — акцентує Олександр і додає, що намагається не повторюватися і публікує щоразу оригінальні знахідки.
Серією розмальовок про Дрогобич для дітей цікавляться і дорослі
Олександр також створює і розмальовки про Дрогобич для дітей, яких вийшла серія до 10 робіт.
“Насправді не планував створювати серію, — зізнається художник. — Спочатку була одна, за тим друга і так назбиралося до десяти розмальовок, які поширював у вільному доступі у своїй спільноті”.
Самим дрогобичанам ці роботи були до вподоби. Хоч це було орієнтовано на дітей, однак цікавилися навіть дорослі. Вони надсилали і свої, і дитячі розмальовані роботи Олександру. Це неабияк мотивувало працювати надалі.
На розмальовках в основному зображено середмістя Дрогобича: площа Ринок, навколишні вулиці, будинки і люди, що шпацерують містом. На одну розмальовку художник витрачав день-два.
Згодом серію розмальовок побачили представники відділу сім'ї і молоді Дрогобицької міської ради. Та й запропонували зробити серію централізовано: роздрукувати і поширити серед дрогобичан. Охочим долучитися давали комплект розмальовок, які потрібно було повернути вже розмальованими. І на День міста у 2022 році створили панно (виставку) з розмальованих робіт.
Панно розмальованих робіт
Зараз Олександр працює над новою серією розмальовок для дітей. Вони також будуть у відкритому доступі у спільноті “Небайдужі дрогобичани”, де всі охочі можуть їх завантажити і роздрукувати.
“Я поступово до цього йшов. Не одразу створював саме розмальовку. Сама розмальовка вийшла як кінцевий результат нових напрацювань. Більше часу йшло на навчання, щоб зробити першу розмальовку, аніж на створення. Адже цей формат для мене був новим. Тож з однієї пробної розмальовки вийшла ціла серія”, — каже художник.
Урбаністичні візуалізації Дрогобича знаходять позитивні відгуки серед містян
Чоловік створює й урбаністичні візуалізації локацій міста.
“Коли бачу цікаві місця, відразу розумію, що їх можна покращити і як саме. Для цього використовую професійні навички, щоб відобразити певні способи урбаністичних рішень. Наприклад, пам'ятники чи громадські простори, які були б корисними для дрогобичан”, — розповідає архітектор.
Для цього чоловік фотографує локацію й у графічних програмах домальовує те, що б хотілося там бачити. Опісля готову роботу оприлюднює у спільноті, де ідеї проєктів знаходять свій відгук. А не раз і самі містяни діляться своїми побажаннями.
“Візуалізую те, що вже є. Нового не створюю, — зауважує Олександр. — Роблю це більше для себе і не підлаштовуюся під якісь проєкти чи конкурси. Бувало, опісля подаю роботи на різні конкурси”.
Наприклад, у 2020 році Олександр Рак брав участь у конкурсі “Код нації”, на якому зайняв одне з місць-переможців. Чоловік створив проєкт практичного облаштування гірки за Народним домом ім. І. Франка, з якої узимку полюбляють спускатися діти, та навколишньої території для дітей.
“Задум полягав у тому, щоб цю локацію можна було облаштувати й тоді, коли немає снігу, — пригадує архітектор. — Тож зробив фотографію місця та на ній зобразив ідеї й рішення, якби воно могло виглядати візуально”.
Візуалізація проєкту гірки за Народним домом ім. І. Франка
Олександр відзначає, що організатори взяли проєкт до уваги й навіть рекомендували до реалізації. Тож чоловік впевнений, що колись таки знайдуться спонсори й облаштована локація неабияк слугуватиме не лише дітям, а й дорослим.
Також до архітектора звертався Дрогобицький шахово-шашковий клуб “Софія” зі запитом створити вуличні шахи, які б були пов'язані з Дрогобичем. Тож Олександр розробив повний набір об'ємних унікальних шахових фігур, кожна з яких відображає певну особливість міста.
Реалізовувати проєкт планували відразу, навіть знайшли виконавців, які б змогли виготовити шахи з дерева, однак з початком повномасштабного вторгнення проєкт відклали.
“Він чекає кращих часів, щоб бути реалізованим, — зауважує чоловік. — Адже зараз головне — перемога України”.
На прохання військових — розмальовує прапори
До Олександра звертаються і захисники з приватними проханнями. Наприклад, чоловік розмальовував прапори символіками батальйонів.
Але у своїй творчості дрогобичанин пригадує один пам'ятний момент. Був терміновий запит — захисник просив зобразити на прапорі емблему його батальйону. За ніч Олександр виконав завдання і захисник підписав прапор та надіслав своїй мамі на пам'ять.
Як виявилося згодом, терміновість прохання була зумовлена тим, що незабаром захисник повинен був відправлятися у складне бойове завдання. На жаль, воїн зник безвісти, а його мамі на згадку залишився розписаний прапор.
Робота зі ШІ не є в пріоритеті, як і монетизація
Нещодавно Олександр відкрив для себе можливості штучного інтелекту і пробував залучати ШІ до своєї роботи. Насамперед покращував якість зображень та створював картини в різних стилях. Але акцентує, що робота зі ШІ не є в пріоритеті.
“Роботи зі штучним інтелектом є наполовину авторськими. Авторство ділиться між творцем — людиною — і ШІ”, — каже Олександр.
Однак відзначає, що штучний інтелект завжди поступається живій людині. Сам художник хоче, щоб творчість була живо, створена людьми.
Авторське фото Олександра Небайдужого
Як зауважує чоловік, його творча діяльність не є комерційною. Робить це за покликом душі і не збирається монетизувати справу.
“Позитивні відгуки дрогобичан для мене важливіші, аніж заробити на своїй діяльності”, — наголошує Олександр і додає, що саме це надихає його до подальших пошуків і творчості.
Планує й надалі пов'язувати свою творчість із Дрогобичем. Серед поточних проєктів — створення нової серії розмальовок про Дрогобич для дітей.
Слідкуйте за нами в Telegram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
