Безбар'єрність у громаді: хто за це відповідає та що є першочерговим в облаштуванні доступності

У Дрогобичі громадський простір є викликом для людей з інвалідністю та маломобільних груп населення. Безбар’єрні простори облаштовані точково та мають несистематичний характер. Тож, зважаючи на те, що попит на доступність і безбар'єрність середовища у зв’язку з війною лише збільшується, у місті у листопаді 2023 року створили робочу групу з питань моніторингу безбар’єрності, куди входять 12 учасників, що відповідають за доступність у громаді.

А у січні 2024 року громадська спілка “Ліга сильних” відібрала представників місцевого самоврядування Дрогобича, Львова та Києва на навчальний курс “Розвиток безбар’єрності в громадах: стандарти, моніторинг, оцінка та звітування”. Представники проходили теоретичну частину, а під час практичної разом з експертами провели огляд об'єктів у своїх громадах. Тож об’єкти дооблаштовують, а в планах — дослідження потреб містян та дооблаштування на доступність реабілітаційних центрів і пам'яток архітектури.

Що робить група з питань моніторингу безбар'єрності

У Дрогобичі та Дрогобицькій громаді когось одного, хто б відповідав за доступність громадських місць, немає. Робота у міськраді організована таким чином, що структурні відділи відповідають за об’єкти, які їм підпорядковуються. Наприклад, відділ освіти відповідає за навчальні заклади, відділ охорони здоров'я — за медичні заклади, а відділ культури несе відповідальність за доступність закладів культури. Це малоефективно у плані створення загального концепту, адже відсутня взаємодія саме у розрізі доступності та безбар’єрності.

Тож 29 листопада 2023 року у Дрогобичі створили робочу групу з питань моніторингу безбар’єрності. До неї входять 10 начальників відділів разом з директором Департаменту міського господарства та головою Дрогобицького добровільного товариства захисту дітей-інвалідів (ДДТЗДІ) “Надія”. Головою цієї комісії є Юрій Кушлик, а заступницею — Олена Меленчук, яка також є заступницею начальника відділу містобудування та архітектури.

Юрій Кушлик та Олена МеленчукАвтор: Дрогобич.City

Робоча група збирається двічі на місяць та обговорює питання щодо безбар'єрності у громаді. А у листопаді 2023 року члени комісії прийняли план заходів відповідно до Національної стратегії щодо безперешкодного доступу і забезпечення безбар'єрності на 2023-2024 рік.

З яких бюджетів облаштовується безбар’єрність у громаді

На облаштування громадських місць і не тільки, відповідно до умов безбар'єрності, кошти виділяються з державного, Львівського обласного та співфінансування місцевого бюджетів. Так 3 роки тому відкрили “Дія.Центр”, при проєктуванні якого, з врахуванням вимог безбар’єрності, були виділені кошти саме з цих трьох бюджетів.

Тож до повномасштабного вторгнення облаштування громадських місць відбувалося завдяки співфінансуванню коштів громади, обласного та державних бюджетів, у тому числі і державних субвенцій (коштів, що виділяються державою на конкретні цілі). Також доводилося брати участь у різних програмах і подаватися на гранти.

А під час повномасштабного вторгнення місцева влада орієнтується на такі міжнародні організації як “UNICEF”, “USAID” та “Людина в біді” для пошуку коштів на безбар'єрність. У тому числі й громадські організації. Серед них — громадська спілка (ГС) “Ліга сильних”, яка об'єднує громадські організації на підтримку людей з інвалідністю та їхнього гідного життя.

“Зараз ми зосереджуємося на міжнародній допомозі. До того ж нашу громаду ставлять за приклад не лише в Україні, а й за кордоном, — розповідає заступник міського голови Юрій Кушлик. — Тож багато міжнародних організацій до нас звертаються. А деякі з них є нашими постійними колегами і партнерами”.

Що є пріоритетним в облаштуванні доступності, а що — першочерговим

До повномасштабного вторгнення у Дрогобичі та громаді збиралися дооблаштувати безбар’єрність пам’яток, зокрема, музеїв і народних домів, парків і скверів, спортивних майданчиків, а також Дитячо-юнацьку спортивну школу ім. І. Боберського, яка потребувала переобладнання. Однак тепер через брак фінансування і зміну пріоритетності ці проєкти “на паузі”.

Басейн у ДЮСШ ім. І. БоберськогоАвтор: Дрогобицька міська рада

Як зазначає Юрій Кушлик, якщо знайдуться фонди, що хочуть працювати з культурними об'єктами й вкладати у них кошти, то й музеї та народні доми також дооблаштують.

Зважаючи на повномасштабне вторгнення, у пріоритеті Дрогобицької міської влади є медична галузь.

“Медицина у нас постійно розвивалася, але власне після повномасштабного вторгнення ми медицину зробили пріоритетною”, — каже Юрій.

Насамперед відкрилася Стебницька міська лікарня та відбулися ремонти у гінекологічному безбар'єрному кабінеті Дрогобицької міської поліклініки та у відділенні кардіології у Дрогобицькій міській лікарні №1, де також оновили пологовий зал у пологовому відділенні. Тож завдяки державним субвенціям і сприянню міст-побратимів, зокрема Кракова, які допомагають із ремонтом відділень й забезпеченням обладнання, розвиток медицини на Дрогобиччині й надалі триватиме.

Стебницька міська лікарня, яку відкрили у 2023 роціАвтор: З фейсбук сторінки КНП "Стебницька міська лікарня" ДМР

Опріч медичної галузі, у пріоритеті є освітня. Незабаром планують відкрити філію Інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ) у Дрогобичі, бо ІРЦ розташований віддалено від центру міста й, з огляду на рух громадського транспорту, туди проблемно дістатись. А ось наступною у пріоритеті є культура.

На думку членів робочої групи, першочерговими в облаштуванні на безбар'єрність є такі об’єкти як:

• реабілітаційні (відновлення наявних та будування нових);

• ДЮСШ, оскільки є басейн, що потребує доступності для людей з інвалідністю;

• тренажерні майданчики та спортивні зали, оснащені спеціальним обладнання.

Інклюзивний майданчик для дітей з інвалідністю, по вул. ВинниченкаАвтор: Дрогобич.City

Щодо вуличних тренажерів, то поки що у Дрогобичі є один такий майданчик для дітей з інвалідністю, що знаходиться на вулиці Винниченка біля супермаркету АТБ. Але він потребує покращення. Також створений на території ДДТЗДІ “Надія” майданчик хочуть дообладнати, а також планують облаштувати воркаути й для дорослих.

За доступність культурних об'єктів відповідають директори і новостворена робоча група з питань моніторингу безбар'єрності

За доступність культурних об'єктів відповідають представники робочої групи з питань безбар'єрності та директори або ж керівники цих об'єктів. А серед викликів, з якими стикається місцева влада, є те, що багато громадських місць належать саме до культурної спадщини.

До Народного дому складно дістатися через високі слизькі та гострокутні гранітні бордюри, але представники Дрогобицької міської ради відзначають, що добратися таки можливо.

Недалеко знаходиться реабілітаційне відділення Дрогобицької міської лікарні №1 і перед нею є пониження, звідки можна заїхати на тротуар і по тротуару вже дібратися до Народного дому.

Але відповідної позначки, яка б вказувала на цю можливість біля під’їзду до Народного дому, ще немає.

Однак у міськраді відзначають, що у майбутньому буде реконструкція тротуарів і доріг, а при створенні проєктів йтиме мова про пониження саме тротуарів.

Також гостро стоїть питання облаштування пандусів у радянських будівлях, які не підлаштовані під це. Поки що, як зауважує Олена Мельничук, представники ОСББ можуть самостійно потурбуватися про облаштування пандусів у їхніх будинках.

“Хотілося би більше співпраці з громадою щодо розв'язання цих питань, — каже Юрій. — Насамперед учасники робочої групи хочуть чути потреби людей з інвалідністю і маломобільних груп населення”.

Тож у планах проведення опитування серед містян щодо їхніх потреб у громаді.

До повномасштабного вторгнення Дрогобицька міська рада організовувала конкурс мікропроєктів серед дрогобичан. Ідеї та пропозиції реалізовувалися завдяки програмі “Громадський бюджет”. Кожен охочий міг податися на конкурс і комісія вибирала серед багатьох заявок лишень 10, що фінансувалися. Однак поки що відновлювати конкурс мініпроєктів через брак коштів не будуть.

Тренінги щодо безбар'єрності в громадах відбувалися у змішаному форматі

Наприкінці 2023 року робоча група з питань безбар'єрності опублікувала на сайті Дрогобицької міської ради план заходів на 2024 рік. Завдяки цьому у січні про робочу групу дізналася громадська спілка “Ліга сильних” і запросила на навчальний курс “Розвиток безбар’єрності в громадах: стандарти, моніторинг, оцінка та звітування”.

Навчання проводилося у змішаному форматі: лекції відбувалися онлайн, а практична частина — офлайн. На першому модулі розглядали законодавче регулювання безбар'єрності та доступності, а на другому — правила обстеження та оцінки ступеня безбар’єрності.

А ось 9 лютого відбувся практичний тренінг, на якому учасники робочої групи разом зі спеціалістами вивчали на доступність “Дія.Центру” і реабілітаційне відділення Дрогобицької міської лікарні №1.

Фахівці пояснювали практичне застосування вимог безбар'єрності та доступності, а також акцентували на тому, що можна покращити та доробити.

“Навіть у “Дія.Центр” експерти виявили певні моменти й дали зауваження, — каже Юрій Кушлик. — Якщо порівняти цей об'єкт з іншими, то “Дія.Центр” таки відповідає нормам доступності та безбар’єрності”.

Як зауважує заступник міського голови, ГС “Ліга сильних” — один із перших кроків для Дрогобицької громади до отримання грантів і коштів на облаштування безбар'єрного простору.

Облаштування безбар'єрності у реабілітаційному відділенні ускладнює те, що об'єкт є пам'яткою архітектури

Ще одним об'єктом, який вивчали учасники робочої групи та експерти з Києва, є реабілітаційне відділення Дрогобицької міської лікарні №1. Насамперед цей об'єкт є пам'яткою місцевого значення, що ускладнює облаштування безбар'єрності та доступності для людей з інвалідністю і маломобільних груп населення.

Наприклад, важко передбачити у цій будівлі ліфт чи пандус, що буде відповідати нормам. Але попри це експерти розповідали, у яких саме моментах можна посприяти доступності реабілітаційного відділення. Це рекомендації щодо такого покращення:

• розширити ширину дверей (що є можливим у цій будівлі);

• змінити розміщення раковини, вмикачів, дверних ручок і поручнів на сходах;

• вбудувати систему зливу туалету у стіну;

• віддати перевагу паперовим рушникам та дотичним санітайзерам.

Доопрацювання цих моментів уже відбуваються.

“Тут стоїть питання між комфортом і зручністю для людей, які будуть проходити реабілітацію, та збереженням пам'ятки архітектури, не втрутившись у неї, — зауважує Юрій. — Вважаю, легше збудувати новий об'єкт по всіх параметрах”.

Пандус позаду реабілітаційного відділення Автор: Дрогобич.City

Розповідає, що було би краще, якби у місті було ще одне відділення реабілітології поряд із лікарнею, яке б повністю відповідало вимогам безбар'єрності та доступності. Тож у планах є будівництво реабілітаційного центру в лікарняному містечку.

Досвід інших міст: як Краків допомагає Дрогобичу облаштувати доступність у пам'ятках архітектури

То як же облаштовувати доступність у пам'ятках архітектури? Ні експерти з Києва, ні Міністерство інфраструктури не знає.

Тож учасники робочої групи з питань моніторингу безбар'єрності звернулися по допомогу до міста-побратима Кракова. Адже архітектура цього міста і Дрогобича подібна. Мерія Кракова вже надіслала свої напрацювання щодо облаштування безбар'єрності та доступності в пам'ятках архітектури, що реалізовуються в їхній громаді.

Наразі посадовці займаються перекладом документів, які потім передадуть Міністерству інфраструктури на опрацювання та розроблення ряду нормативних документів, що допоможуть втілювати безбар'єрність у культурній спадщині у Дрогобичі й не лише у цьому місті.

Слідкуйте за нами в Telegram!

Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!