Юрій Цихівськй — підприємець, співзасновник фонду “Цех Доброти”. Він зазначає: “Моя задача організовувати людей, і в мене прекрасно це виходить”.
Він говорить, мислить та жартує категоріями бізнесу, фінансової грамотності та структурованими реченнями. За досить нетривалий час створив Благодійний фонд, відкрив майстерню їжі “Тареля”, долучився до ремонту гуртожитку та облаштування бомбосховищ у Дрогобичі, курує сім поточних проєктів, до яких долучений.
25 % прибутку з “Тарелі” ми віддаватимемо на розвиток міста
— “Тарелю” відкрили після 24 лютого. Це був давній проєкт, чи нова ідея попри ризики?
— “Тарелю” ми зі співзасновниками задумали давно й трохи у ширшому форматі, ніж вдалось втілити. Почали працювати над проєктом ще до повномасштабного вторгнення, але війна трохи “заморозила” проєкт. Але все ж вирішили доробити почате.
"Тареля" в Дрогобичі
Заклад планувався, більш масштабним з трансляцією цікавих спортивних подій, організацією Днів народжень, корпоративів, банкетів. Але довелось підкоригувати плани. Та й відвідувачів змінилось ставлення до відвідування ресторанів, кав'ярень, кафе. Я б не сказав, що стало кардинально менше відвідувачів. Маю ще декілька кав'ярень, то можу сказати що за рахунок нового населення міста, прибуток лишається приблизно на рівні торішнього. Але от саме великих гамірних компаній, зрозуміло, що немає. Тож маємо у результаті спокійний заклад з гарною локацією, де можна посидіти та смачно поїсти.
Тут і нагодують, і коктейль зроблять
До речі, майстерня їжі на вивісці тому, що коли я скуштував страви нашого шеф-кухаря Олега Маслова, то саме це й виникло у думках: так створити смак — це треба вміти. Це майстерність — скласти смакові компоненти в одну страву. До речі, кухар з Кривого Рогу, але до початку анексії проживав і творив у Криму. Якщо запитаєте де ми його знайшли, то скажу, що це закономірна випадковість.
Олег Масов
Хочу сказати декілька слів про наші тістечка та муси. Ми працюємо з ASA Sweets, яка неодноразово визнавалась найкращою кондитерською компанцією України, є кілька попадань в книгу рекордів Гінеса. Їхні кондитерські вироби неймовірні й дрогобичани можуть поласувати цими найвитонченішими десертами.
Тістечка, як витвір мистецтва
Але, що важливо і на чому б я хотів наголосити, не змінився концепт. А він досить цікавий.
Можливо ви чули про Urban Space 100 в Івано-Франківську. У 2 словах: заклад має по 100 інвесторів та 80% прибутку ресторану направляє винятково на реалізацію громадських проєктів.
Ми вирішили зробити щось схоже. “Тарелю” відкривали 20 співвласників. Кожен вклав туди свої кошти й ми вирішили, що як заклад поверне інвесторам їхні вкладення, то 25% з чистого прибутку раз на квартал віддаватимемо на розвиток міста. Тобто, ми готові будемо профінансувати проєкти від активних дрогобичан на розвиток міста. Це можуть бути різні не комерційні проєкти, на кшталт тих, які пишуть на громадський бюджет: освітлення, облаштування парку, двору тощо.
Чистий прибуток рахується вже з того, що лишилось, після того, як всі потреби закладу лишились закриті, і це є зрозумілим за правилами фінансової грамотності.
“Цех доброти” це моя подяка людям та світу за порятунок дитини
— Благодійний фонд “Цех доброти” ви відкрили, у допомогу дітям, і у цьому була ваша особиста історія. Він зазнав змін з початком повномасштабного вторгнення?
— Благодійний фонд “Цех доброти” це моя подяка людям та світу за те, що допомогли врятувати дитину. Адже тоді вдалось побороти онкологію. Я сам завжди допомагав на благодійність. Витрачав 10% з прибутку. То в один момент замислився: а якщо на ці кошти найняти людей, які підтримуватимуть роботу фонду й зможуть організувати ще більше допомоги. Власне, це було правильне рішення й у роботу фонду я майже не долучаюсь. Він вже функціонує самостійно.
Щодо змін, то вони стались й не малі. З оголошенням воєнного стану у нас і, відповідно, з початком повномасштабного вторгнення, росії, європейські країни запропонували лікування нашим дітям, які потребували такої допомоги, тож ми більше зусиль можемо направити на допомогу місту та людям зі статусом ВПО. Окрім цього наші юристи допомагають консультаціями для 67 батальйону ТРО. А також проводять збір для 67 батальйону ТРО, підрозділу нацгвардії та військової частини А1108.
Допомога військовим
Наприклад при залученні “Цеху доброти” вдалось організувати ремонт у 25 сховищах Дрогобича. Це й у лікарні, і у школах. Тобто ми допомогли інформаційно та організаційно. Як показала практика, у мене гарно виходить організовувати людей та прогнозувати події. Тож було б дивно, не використовувати цю сильну сторону у допомогу своєму місту, наприклад.
Ремонт у гуртожитку Дрогобича
Також “Цех доброти” організував ремонт частини гуртожитку для ВПО. Я ще на початку повномасштабного вторгнення зрозумів, що місту доведеться прийняти багато людей й почали готувати гуртожиток. До відновлення гуртожитку вдалось долучити БФ "Тепле Місто", ІТ компанії "Mars" та "CGI", компанію "HUR Україна", завод "Cersanit", фонд "Unchain", "UNICEF", також доєднались десятки волонтерів та сотні небайдужих людей. Допомагали всім, це й ліжка, й матраци, й побутова техніка, сантехніка й безліч інших речей та робіт. Загалом витратили близько мільйона гривень, щоб відремонтувати 3 поверхи гуртожитку. Четвертий ремонтували волонтери БУР, яких ми запросили на об'єкт.
Ми разом привели всі кімнати в житловий стан, виконали комплекс робіт по ґрунтуванню/шпаклюванню/малюванню 78-ми кімнат для 250 переселенців, а це більш ніж 4 тис. м2. Закупили 32 холодильники, 18 мікрохвильовок, 18 газових плит на всі кухні. Поставили 37 бойлерів для підігріву води. Забезпечили пральками приміщення майбутньої пральної кімнати, котре готове на 60%. У наявності є 234 ліжка абсолютно нових, що забезпечить 4 поверхи спальними місцями. Також придбано нові матраци, ковдри, подушки, постіль на всі комплекти.
Наразі гуртожиток добудовують на владному рівні й це чудово, що започаткована ініціатива має продовження.
У мені дуже багато енергії, це така властива мені риса
— Скількома проєктами керуєте і як встигаєте?
— Наразі працює сім різних проєктів, за якими стоїть моя команда. Я їх всі поки не розголошуватиму, але маю надію, що цими проєктами зможемо зробити Дрогобич ще кращим.
Скажу чесно, що я нічого не встигаю. Це правда. Але щоб проєкти функціонували, потрібно щоб кожним з ним керувала конкретна людина, яка відповідає за основні процеси у ньому. Тоді так легше тримати на контролі то все.
Юрій Цихівський розповідає про проєкти
Але, однак, час від часу у якомусь з проєктів щось йде не так, й щоб він не зламався й не завис загалом, потрібно туди долучитись і трохи його “ремонтувати”.
Власне, я не уявляю, як може бути інакше. У мені дуже багато енергії, це така властива мені риса. Якось пробував нічого не робити, просто відпочивати. Не виходить. мій максимум 2 дні відпочинку на морі — так то було випробування для мене. Тож живу у потрібному для мене ритмі.
Нам потрібно прийняти та зрозуміти постійну загрозу з боку росії
— Що для вас перемога?
— Особистісна чи України? Особиста — то новий етап. Перемога у чомусь приводить на новий рівень, адже плануєш вже речі, які виходять з тих подій та обставин, у яких опинився та яких досяг.
Бути патріотом, на мою думку, це не нити
А щодо остаточної перемоги України, то тут треба зважити, що росія нікуди не зникає. І навіть після нашої перемоги та повернення своїх територій, треба пам'ятати, що маємо ненормального сусіда й навчитись з тим жити. На час лікування сина я був у Ізраїлі. Один з найвищих рівнів медичних послуг — Ізраїль. Найдорожча нерухомість у Тель-Авів. Найбезпечніший аеропорт — в Ізраїлі. Але Ізраїль також живе поряд з неадекватним сусідом, який також постійно прагне війни.
Тому, певно, і є логічним мій проєкт про забезпечення укриттів у всіх школах Дрогобича. Я хотів би цього досягти.
Загалом бути патріотом, на мою думку, це не нити. Кожна ситуація, яка стається в житті, вона для чогось стається. Й патріоти беруть себе в руки й не покладаються на когось там, а працюють. Працюють і розвивають свою країну. Хто хоче змінити світ, той має почати з себе й це не пусті слова.
Слідкуйте за нами в Telegram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
