Кам'яниця Гартенберга
Від костелу попри ворота слід вийти на вулицю Тараса Шевченка. Тут туристів зустріне кам’яниця нафтового магната – пана Гартенберга. Віллу збудували у 1870-х роках. Гіди кажуть: є легенда, що під кожною колоною господар поклав золоті монети – аби “у домі велося”.
Цукерня та кав’ярня “SZOLC”
Ліворуч, на першому поверсі, де нині магазин “Ромашка”, була цукерня та кав’ярня “SZOLC” – найпрестижніший заклад міста, який у 1919 році назвали найкращою ресторацією Дрогобича. Особливістю закладу було те, що працівники виставляли на тротуарі літню терасу – в той час цього не робив більше ніхто з власників інших закладів. Також тут готували надзвичайно смачні екзотичні страви.
Філологічний факультет (гімназія ім. Франца Йосифа)
Трохи далі вулицею – будівля, де нині розміщений філологічний факультет Дрогобицького педагогічного університету. А колись там була перша державна гімназія ім. Франца Йосифа, де навчалися письменники Іван Франко, Василь Стефаник та Лесь Мартович.
Вілла Яроша
Напроти педагогічного університету – вілла Раймунда Яроша, чотириразового бургомістра Дрогобича. Він був підприємцем та громадським діячем. Завдяки йому спорудили залізничну гілку Дрогобич-Трускавець. Також Ярош був власником бальнеологічного курорту Трускавець.
Вілла Земана (вілла Б’янки)
За кілька метрів тією ж вулицею Шевченка – вілла Земана (вілла Б’янки). Це пам’ятка архітектури, збудована на межі XIX-XX ст. До першої світової війни будинок належав промисловцю Земану, а в міжвоєнний період там працював місцевий лікар-рентгенолог Леон Гіммель.
Інша назва вілли походить від імені прекрасної Б’янки, недосяжної красуні, про яку згадує Бруно Шульц у своєму оповіданні “Весна”. Зараз у будівлі розміщений один із відділів музею “Дрогобиччина” – Палац мистецтв.
