Поширено вказують, що солеварня (жупа) безперервно працює починаючи з 1250 року. Але історики зазначають, що ця дата не має під собою жодної історичної основи. Проте дрогобицька солеварня згадується вперше лише в джерелах кінця XIV ст.
Варто згадати, що папа Боніфацій ІХ у листі до перемишльського католицького єпископа Еріха згадує «десятину солі в Дрогобичі».
У Старопольську добу (до кінця XVIII століття) дрогобицьку сіль везли на Волинь, в Польщу, Білорусь. Шляхи, по яких її транспортували, називали соляними.
Дрогобицька солеварня щонайменше від XIV ст., а, можливо, і раніше безперервно діяла біля джерел «сировиці» — соляної ропи. Дрогобицький солеварний завод, що працює й сьогодні, можна вважати найстарішим постійним промисловим підприємством в Україні та одним з найдавніших у Європі.
Завдяки солі, навіть у період найважливіших війн і стихійних лих ремесло і торгівля не занепали настільки, як у багатьох інших містах.
Дрогобицька солеварня сьогодні Фото: Дрогобицька солеварня/facebook.com
Після здобуття Незалежності України, міська рада затвердила новий герб із традиційними 9-ма топками солі на блакитному полі, обрамленому бароковим картушем, із державним гербом-Тризубом угорі.
