Яків Франко – заможний коваль, який жив на хуторі біля Нагуєвичів, майстер своєї справи, доброчинець і господар.

Розповідаємо, ким був батько Каменяра і як його життя ймовірно вплинуло на долю сина.

Джерело: Без Брому, Збруч

Яків Франко народився 11 травня 1802 року (за іншими даними – 1810 року) у селі Озимина на Самбірщині. Він був ковалем і столяром. Вважав себе нащадком німецьких колоністів.

Яків Франко оселився на хуторі Слобода (інша назва – Війтівська Гора) біля села Нагуєвичі.

"Маленький хутір серед лук і нив", – як пізніше писав про це місце Іван Франко.

Яків Франко був замовжним сільським ковалем – це була важлива фігура у кожному тогочасному селі чи містечку.

"Це не людина, яка оре землю плугом, а яка його робить і ремонтує. Це підприємець, у якого має бути бізнес-жилка. Це людина висококваліфікованої праці. Цій майстерності треба вчитися", – каже Богдан Тихолоз, літературознавець, директор Музею Франка у Львові.

Іван Франко страшенно пишався своїм батьком і тим, що Яків-коваль мав статус грос-майстра, тобто був дуже вправним і майстерним.

"Переказують, що коли він робив сокиру, то вона дзвеніла і не було ліпшої на всі гори", – розповідає Богдан Тихолоз.

Першою дружиною Якова була Марія Тимишин. У 1824 році вона народила йому доньку Катерину. Проте дівчинка захворіла і померла у 1826 році.

Сім'я не мала більше дітей.

Яків Франко не належав до революційних елементів тогочасного села. Він був добропорядним прихожанином церкви святого Миколая у Нагуєвчах. Яків подарував їй Євангеліє у срібній оправі, відновив головний вівтар, безкоштовно надавав віск для свічок.

Саме він викував залізного хреста на честь знесення панщини у 1848 році. Зараз він стоїть поряд із заповідником у Нагуєвичах.

хрестХрест - символ скасування панщини у Науєвичах, який виготовив Яків ФранкоАвтор: Збруч

19 травня 1855 році Яків Франко став удівцем: його дружина померла від холери.

Вдруге він одружився через неповних три місяці – 7 серпня 1855 року. Дружиною Якова Франка стала молодша на більш як 30 років Марія Кульчицька із села Ясениця-Сільна. Вона була з ходачкової (дрібної, збіднілої) шляхти.

"Представники ходачкової шляхти і бойки-селяни могли однаково вдягатися, носити однакові строї. Але мали інші цінності. Прірви між ними не було, але усвідомлення (ходачковою шляхтою) важливої ролі освіти, як соціального ліфту, вплинуло на долю Франка", – розповідає Богдан Тихолоз.

Сина-первістка Івана Марія народила Якову через рік після одруження – 27 серпня 1856 року.

Сім'я мала й двох доньок – Тетяну і Юлію. Вони, на жаль, померли дітьми.

Марія також народила Якову синів Захара (Михайла) у 1859 році і Онуфрія у 1861 році.

Як зауважує Богдан Тихолоз, хоча Яків Франко був людиною не революційних, а традиційних поглядів, він дослухався до римтів тогочасного життя. У його кузні був так званий клуб – туди приходили різні люди і поки він робив виріб, вони розмовляли і щось розказували.

Нагуєвичі розміщувалися поруч з Дрогобицьким і Бориславським нафтовим бачейном, де видобували не лише нафту, але й озекерит, сіль. Там було чітко видно ріст соціальної напруги між власниками підприємств і найманими працівниками. Ці конфліктні настрої породжували ліві погляди. Цілком імовірно, що малий Іван Франко, який сидів у батьківській кузні, чув їх там.

"На дні моїх споминів і досі горить
той маленький, але міцний огонь...
Се огонь у кузні мойого батька.
І мені здається, що запас його
я взяв дитиною у свою душу
на далеку мандрівку життя.
І що він не погасає і досі",
– писав Іван Франко у 1902 році

Яків Франко помер у квітні 1865 року. Івану тоді було всього 8 років. Він важко пережив втрату батька. Саме йому Іван Франко присвятив свій перший вірш "Великдень року 1871", адже Яків помер у ніч з суботи на Великодню неділю. На жаль, текст вірша не зберігся.

Матеріал вийов у рамках проєкту "Франки". Цьогоріч в Україні відзначають 110 роковини смерті Івана Франка. Зважаючи на дату, редакція Дрогобич.City хоче розказати про Франків: знаних і не дуже, реалізованих і тих, кому не дали можливості проявити себе.

Будьте з Дрогобич.Сity у соцмережах:

💙 Telegram — ще більше новин;

💛 Facebook — креативи та обговорення;

❤️ Instagram — відео та цитати.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися