Військовослужбовці 15 окремої бригади артилерійської розвідки “Чорний ліс” зробили реконструкцію історичного фото святкування Великодня бійцями УПА 1944 року в однойменному лісовому масиві Прикарпаття Чорний ліс.
Великдень – завжди відігравав значну роль у повстанців УПА. Це світле свято, окрім релігійної, мало важливе символічне значення для провідників повстанців. Саме період Великодня був важливим для морального піднесення та нерідко духовного виховання вояків. Зі слів істориків “Присягу вояка УПА” повстанці вперше складали на Великдень 1943 року.
Що розповідають військові
У бригаді “Чорний ліс” розповіли, що давно виношували ідею комунікаційно доторкнутися до минулого та поєднати сучасну боротьбу з боротьбою УПА. У бригаді шукали цю ідею в історичних текстах та фото.
Колаж
“Ми – ті, хто сьогодні продовжує їхню (воїнів УПА – ред.) боротьбу. І як би не змінювались часи чи військова форма, суть залишається та сама – боротися за Незалежну Україну”, – каже начальник відділення комунікацій бригади капітан Андрій Соловей.
На ці фото комунікаційники бригади натрапили давно, але тільки зараз реалізували свою ідею
15 окрема бригада артилерійської розвідки “Чорний ліс” сформована 14 березня 2022 року. І ця назва – не випадкова. Вона натхненна пам’яттю про тактичний відтинок УПА №22 (Станіславський) “Чорний Ліс”, який організаційно входив до Воєнної Округи IV “Говерля”. Саме на Заході України, у місті Дрогобич, базується пункт постійної дислокації бригади. І саме частиною Армії УПА–”Захід” була Воєнна Округа IV “Говерля” протягом 1945-1947 рр.
“Основною ідеєю боротьби УПА було створення самостійної єдиної української держави, яка мала містити в собі всі етнічні українські землі. Їхній вклад у нашу боротьбу за Незалежність – неоціненний. Це наш орієнтир сьогодні. Нині ворог не змінився. Наша війна тут і зараз – фактично продовження їхньої боротьби”, – додає капітан Андрій Соловей.
Христос Воскрес – Воскресне Україна!
Саме таке вітання дійшло до наших часів від упівців. Навіть до підпільного святкування Великодня в лісах, повстанці намагалися запрошувати священника. Але, через небезпеку облав органів НКВС, проповідь отця нерідко заміняв своєю промовою польовий командир.
Саме в таких історичних умовах релігійне привітання “Христос воскрес! Воістину воскрес!” набуло патріотичного забарвлення – “Христос воскрес! Воскресне Україна!”. Згодом воно розійшлося по осередках і його почали активно використовувати в лавах повстанців.
Історичні Свідчення
В історичних згадках йдеться й про те, що святкування за можливості проводили серед цивільного населення, зокрема й для того, щоб проводити агітаційну роботу. Адже дотримання церковних традицій було надзвичайно цінним для населення. Навіть у скрутні часи боротьби проти радянських окупантів, їх ніколи не ігнорували.
Великдень для упівців був символом початку нового року боротьби та особливо важливим періодом після часто важкої та голодної зимівлі у криївках. Як описував для видання Ukrainian People, директор музею визвольних змагань Ярослав Коретчук слова вояків:
«Це був символічний момент усвідомлення — зима скінчилася, ми її пережили, боротьба триває і далі».
Зі слів Ярослава Коретчука: “...якраз у цей час, в кінці березня на початку квітня, вони покидали свої криївки, де зимували по 3-4 людей, і збиралися у більші групи. Тобто для них це був перший зв’язок після зими. Розказували, що сталося за цей час, дізнавалися, хто загинув”.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022-у році, видання “Локальна історія” опублікувала передрук великодньої листівки зі заходу України 1950-го року невідомого автора. За даними видання, текст було опубліковано у квітні 1951 року на сторінках видання закордонних частин ОУН “Сурма” та підписано – "від імені всіх українських повстанців".
Ось його уривок:
“...Український Народе! Шлях від Голготи до Воскресення дуже короткий. То ж ще дужче скріпи своє мужнє серце, гранітною вірою в Перемогу набальсамуй свою лицарську душу. Воскресення Христове хай потроїть цю віру в Твоє Могутнє Воскресення.
Не плач, коли, замість веселих великодніх дзвонів, почуєш скажений гаркіт кремлівського звіра. Хай Твої благородні – гнів і месть дзвонять гомінними дзвонами в Твоєму сумлінні. …”
