У вівторок, 14 листопада у Народному домі Івана Франка Дрогобичі відбувся творчий вечір із письменником Василем Шклярем, автор знаменитого роману «Чорний Ворон. Залишенець», який у 2019 році екранізували. Чоловік розповідав декілька слів про кожну свою книжку, відповідав на запитання аудиторії, а також підписував примірники своїх романів читачам і знімкувався з усіма охочими.
Автограф-сесія і перед творчою зустріччю
За пів години до зустрічі у приміщенні Народного дому вже очікували на письменника. Частина глядачів прийшла на зустріч зі своїми книгами, а дехто купував романи Василя Шкляра, які продавалися тут. Скорочуючи час очікування, більшість присутніх занурилась у читання. Дехто приніс книги автора зі своєї власної бібліотеки, тримаючи на колінках стопку романів, які ось скоро письменник підпише власноруч. Щоб згаяти час, вони перебирали примірники й теж гортали сторінки, пригадуючи кому і які книги потрібно підписати.
Письменник увійшов у залу за десять хвилин до початку зустрічі й розпочав її саме з підписів книг. Читачі приходили до нього зі своїми примірниками та просили про автограф. Тим часом підходили нові й нові глядачі, зал заповнювався — не було вільного крісла. Вік аудиторії дуже різнився, творчістю Василя Шкляра захоплюються й підлітки. Вони, до речі, творчо підійшли до браку вільних місць: облаштувалися на другому поверсі: підсунули лавки до поручнів і там весь вечір слухали письменника.
Оскільки тривала повітряна тривога, зустріч ще не розпочинали. Письменник до відбою підписував книги й о 17.22, а потім почався творчий вечір.
Про Марусю Отаманшу та пошуки могили повстанця
На початку офіційної зустрічі з короткою промовою виступив начальник управління культури та розвитку туризму Володимир Ханас, а потім спільно з начальницею відділу культури і мистецтва Лесею Татарською вручили Василю Шкляру тематичний подарунок.
Спершу автор вирішив коротко презентувати книгу “Чорне сонце”, яку написав у 2014 році.
"Я не збирався писати про війну по гарячих слідах. Це таке явище, яке розписується з певної відстані. При поїздці в 2014 році до азовців, вони, при зустрічі, самі “написали” цю історію своїми розповідями, а мені залишилося її тільки зафіксувати”, — пригадав письменник.
Автор відзначив, що нещодавно цей роман був виданий німецькою мовою, а тоді зачитав уривок із книжки. Один із розділів він побудував так, щоб вмістити в ньому якомога більше імен захисників, переважно це були їхні позивні.
Книги Василя Шкляра
Опісля Василь Шкляр сказав кілька слів про кожну свою книжку. Згадуючи роман про Марусю Отаманшу, розповів історію про криївку, яку знайшли на Житомирщині і яка безперечно належала жінці.
“Там була скриня з гарним вбранням, вишиванкою, намистом, кульчиками й дзеркалом. І тільки тоді я зрозумів, що відчуваю цей образ, можна писати про Марусю”, — поділився споминами Василь.
Автор розповідає про роман "Маруся"
Далі мова перейшла на історію персонажа Стрийка роману “Троща” та історію пошуків могили повстанця.
Василь Шкляр також презентував дрогобицькій аудиторії дитячу книжку “Песик Гав, соловейко, джміль і два жолуді” двома мовами — українською та англійською. У ній є авторські оповідання.
“Діти люблять цю книгу через те, тексти ідуть паралельно українською та англійською мовами. Книжка ще й виконує роль такого собі посібника”, — розповів чоловік.
Підлітки слухають Василя Шкляра на другому поверсі
Найновіший роман Василя Шкляра — “Характерник”.
“Цей роман, як і всі мої книжки, написані на твердій документальній основі. Утім, деяким читачам він може вдатися містичним чи навіть фантастичним”, — повідомляв автор.
Згадуючи написані за союзу “Спів божої пташки” і “Тінь сови”, письменник розповів про не хотів їх перевидавати, бо ж багато чого змінилося, зокрема і його стиль. Однак, коли все ж їх перевидав, зрозумів, що вони дуже подобаються людям, бо це життєві історії.
“Українці стали вдвічі більше читати під час війни — це за соціологічним опитуванням, — наголос Василь. — Під час війни й продажі книжок збільшилися, і кількість читачів — це ще один доказ цінності того, за що ми воюємо”.
Запитання до автора і коментар про Дрогобич
На кінець творчого вечора звучали питання від глядачів. Здебільшого вони стосувались актуального. Хтось запитав, чи знайшла письменника народна премія, а дехто — чи не беруться режисери за екранізацію інших книг автора.
Наприкінці Василь Шкляр зачитав уривок із пам'яті з роману “Чорний ворон. Залишенець”.
Письменник читає уривок із пам'яті
Розповідаючи про Дрогобич та місцевих письменників, Василь Шкляр зазначив:
“Чесно, я ніколи не встигаю до пуття розглянути, роздивитися місто. Я так знаю Дрогобич більше в загальних рисах. Більше знаю — Нагуєвичі”, – зізнався письменник.
Також автор розповів яких галицьких сучасних письменників він знає особисто та яких читає.
"Знаю особисто Любка Дереша, Юрія Андруховича, Тараса Прохаська і читаю їх. Також Степана Процюка знаю з Франківщини. Їх є багато, але зараз усіх і не позгадую”, — коментує письменник.
Також присутні робили знімки з письменником. А дехто брав автограф у доволі цікавий спосіб — чи то на аркуш зі зошита, чи то листівки або й навіть на стартовий пакет від сімкарти. Захід завершився також автограф-сесією з письменником.
Слідкуйте за нами в Telegram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
