У селі Лішня Дрогобицької громади функціонує комунальне підприємство “Тарком”. Його особливість у тому, що це перша в Україні комунальна ферма. Фактично “Тарком” почав функціонувати вже під час повномасштабного вторгнення - туди евакуювали частину корів із зони бойових дій, а цього року підприємство вже почало вирощувати зернові культури для своєї кормової бази.
Директор КП “Тарком” Максим Кравченко розповів про особливості роботи, труднощі та перспективи ферми.
Потрібно думати про продовольчу безпеку
Максим Кравченко розповідає, що аналогів таких ферм в Україні практично немає.
“Тарком” - це перші кроки зі стратегії продовольчої безпеки у нашому регіоні. Він розповів, що люди вже не тримають корів у домогосподарствах, адже вони звикли, що є великі холдинги й потреби у розведенні худоби для них все менше. Директор каже, що підприємство починало з повної зневіри, проте зараз ситуація кардинально інша. Самі працівники бачать, що “Тарком” працює - хоч ще немає великих досягнень, проте сама тенденція руху правильна.
Територія підприємстваФото: Дрогобич.City
Сьогодні чекати від ферми прибутковості не треба
“Я вважаю, що будь-яка комунальна власність у перспективі повинна приносити прибуток - або у фінансовому плані, або у соціально-економічному відношенні. Однак, сьогодні чекати від ферми прибутковості не треба. Ми існуємо рік - і вже немає збитків. Зараз ми не беремо дотації у міста. “Тарком” обрав таку політику, що кошти, які отримали минулого року, максимально коректно розподілили, щоб їх вистачило якнайдовше”, - пояснює Максим Кравченко.
За минулорічні дотації від міста підприємство зміцнило матеріально-технічну базу та зробило запаси кормової бази.
“Ми не витратили ці гроші бездумно, а зробили так, щоб підприємство пройшло 2-3 роки на запасах. Це саме той термін, за який ми зможемо посилити нашу кооперацію з іншими підприємствами та не запозичувати гроші в інших місцях”.
Про підприємство знають та цікавляться таким досвідом в Україні та за кордоном.
“Наприклад до мене телефонували зі Стрия, щоб проконсультуватись. Вони на етапі налагодження функціонування аналогічного підприємства. До нас придивляються міжнародні організації - ми цікаві, бо такі перші, унікальні. І отримуємо також від них певну допомогу - ліки, обладнання”.
Частина корів на підприємствіФото: Дрогобич.City
Зараз на фермі працює 20 осіб, 60% з них - переселенці. Пошук спеціалістів на ферму - доволі складний процес. Максим Кравченко зазначає, що на деякі посади фахівців просто немає. І ця проблема є не лише “Таркому”, а й великих господарств і холдингів.
Евакуація з великим ризиком для людей, які вивозили тварин
Після початку повномасштабного вторгнення, на ферму прибули корови із зони бойових дій.
“Це була евакуація з великим ризиком для людей, які цих тварин вивозили - а це наші працівники. На жаль, декілька корів загинули під час евакуації".
Щоб вивезти худобу з гарячих точок, розроблялись спеціальні маршрути. Під захистом військових, корів вивозили в міста, де їх можна було завантажити на спеціальний транспорт. За час евакуації з Харківської області росіяни підірвали кілька пустих машин, які чекали на худобу.
“Одна чи дві корови загинули вже тут, у Дрогобичі. Вони були важко поранені, на жаль, ми не змогли їх врятувати”, - згадує директор.
Телята на підприємствіФото: Дрогобич.City
Максим Кравченко наголошує, що сенс не лише в тому, щоб врятувати худобу, але й щоб вона приносила користь, прибутки. Обов’язково проводиться робота з адаптації, адже корови були в іншому кліматі.
Зараз поголів'я великої рогатої худоби складає 155 тварин. Корови є двох порід - червона степова голштинізована і чорна ряба голштинізована. На добу корови дають до 400 літрів молока. Максим Кравченко каже, що це не багато, адже худоба може давати і до 1000 літрів.
“Ми маємо проблему з пасовищем. Те, яке є, нас не задовольняє: трави не вистачає, корова не дає достатньо молока. Нас підтримує міське господарство - привозять траву з міста, проте і цього теж недостатньо. З депутатським корпусом будемо думати, як розв'язати це питання”.
У садочках та школах громади молоко з “Таркому” поки не п'ють
За статутом основна діяльність підприємства, окрім тваринництва, включає ще вирощування зернових культур та птахівництво.
Стайня, де взимку живуть коровиФото: Дрогобич.City
Цього року ферма засіяла 60 га землі кукурудзою, вівсом, пшеницею і просом для своєї кормової потреби. А галузь птахівництва ще не працює.
“Я вважаю, що спочатку потрібно досягти стабільності на ділянках, які вже в роботі, а потім робити решту. Ми розглядаємо такі плани, консультуємось, але головне, щоб наші бажання збігались з нашими можливостями. Адже оскільки ми комунальна форма власності, то процедури залучення грошових інвестицій у нас набагато складніші ніж у приватних структурах".
У садочках та школах громади молоко з “Таркому” поки не п'ють. Це пов’язано з тим, що на фермі немає спеціалізованої обробки, а сире молоко продавати не можна.
“Перед нами є завдання: постачати молочну продукцію у регіони міста. Але для цього ми повинні мати власну обробку молока - пастеризація тощо. Зараз продаємо молоко фермерам, які мають цю обробку, також - на Самбірський молокозавод”.
У перспективі садочки та школи повинні отримувати молоко від “Таркому” безплатно.
На зиму вже заготовляють соломуФото: Дрогобич.City
Роботою “Таркому” треба показати, що можна жити й працювати під час війни
“Щоб розвиватись, ми вивчаємо досвід всіх місцевих господарств. Кожен має своє бачення - виходячи з можливостей, потужностей. Як правило, тваринництво - це вторинне, а насамперед займаються вирощуванням зернових культур. Ми зробили по іншому. І якщо минулого року ми закуповували кормову базу, то зараз 80% - наша продукція".
Максим Кравченко наголошує: роботою “Таркому” треба показати, що можна жити й працювати під час війни. Потрібно думати про майбутнє, щоб люди, які повернуться бачили - місто розвивалось.
“Тарком” - це історія про життя, якщо потрібен лозунг. Це маленька дитинка, яка була слабка, а зараз - здорова, сильна, все ще маленька, але з перспективою на подальший ріст”.
Слідкуйте за нами в Telegram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
