Трускавець – невелике містечко у 9 кілометрів квадратних площі, якими до утворення громади й обмежувався курорт. У 2020 році, коли створили Трускавецьку громаду, у неї ввійшли Бистрий, Доброгостів, Зимівки, Модричі, Орів, Станиля й Уличне. Це дало змогу зробити курорт комплексним, розвивати активний туризм. Нині в громаді живуть приблизно 30 тисяч людей, а після початку повномасштабного вторгнення міста і села прийняли тисячі переселенців. Як громада впоралася – читайте у репортажі.
Як податки допомогли розвинути бюджет
Трускавець – своєрідний оазис відпочинку, де можна сховатися від буремного світу. Нарнія з налагодженою інфраструктурою, гарними готелями та різними туристичними привабливостями.
Найбільше людей – біля бюветів, де набирають мінеральну лікувальну воду.
Неподалік від бювету № 1 площа заповнена людьми навіть у будні. Багато хто лише приїхав, закинув валізи у номер та відправився по водичку. Здається, територія біля цього бювету зійшла з традиційних курортних листівок: люди годують голубів, гуляють парком, купують сувеніри напам’ять, сидять на лавках.
Площа біля бювету
Тут навіть є колесо огляду та роз'їжджають дитячі машинки.
Архітектура міста різнопланова. Поміж алей, доріжок, спусків і підйомів розташувалися і дерев’яні споруди, і типові будівлі минулого сторіччя, і сучасні готелі.
Місто мало проблему, яку потроху вдається викорінити. “Зона відчуження”, так у 2020 році назвали у медіа частину Трускавця через занедбану частину міста біля покинутих санаторіїв. Проблему розвʼязали завдяки одному інструменту, який змогли реалізувати після того, як створили громаду.
Міський голова Андрій Кульчинський розповів, що після 2020 року громада отримала податок на нерухомість на землю, але натомість урізали ПДФО. От саме на основі податку на нерухомість та землю громада почала розв'язувати питання територій, що стояли пусткою.
Разом з перевірками щодо несплати податків, почались і перевірки щодо охорони праці. Так з’ясовували, чи працюють той чи інший заклад, який колектив має, чи всі працевлаштовані. І згодом тримати землю, будівлю й не вести на ній діяльність стало не вигідно.
"За рахунок того, що у громаді навели лад з податками за користування землею та працевлаштуванням, суттєво збільшили надходження до бюджету. Крім того, експлуатація об’єктів нерухомості почала тягнути за собою податки. За пусте приміщення, яке не функціонує, стало невигідно платити. І, відповідно, власники почали думати: чи продати це приміщення, чи взяти кредит і зробити певний апгрейд, чи найняти ефективніших працівників", – розповів мер Трускавця Андрій Кульчинський.
Так курорт збільшив і кількість туристів, і став більш привабливим для бізнесу.
Почали відкриватися нові готелі. У 2021 році у громаді вже відкрилися RAYMOND, VitaPark Старий Дуб та інші заклади.
Санаторії Трускавця – здебільшого приватні. У мерії визнають: кілька з шести державних санаторіїв не мають достатньо коштів. І державний санаторій програє приватному.
Також у місті у червні 2023 року відкрився ТЦ “Вектор”, за яким стоїть WR Group. Вони ж мають зобов’язання – зробити дитячий майданчик.
Про воду лікувальну й не лише
Вода у Трускавці – окрема цінність. Її п’ють, нею лікуються. Біля бювету майже кожен – з глиняним горщиком, з якого цмулить лікувальну, або з пляшкою і трубочкою.
Біля бювету людно
У Бюветі підписані джерела води: “Нафтуся”, “Марія”, “Софія” та інші. Раніше тут було лише кілька робочих носиків, зараз – майже всі. У міськраді розповіли, що відремонтувати площу міста та відновити бювет допоміг ефективний приватний бізнес.
Бювет № 1
А от з питною водою, яка тече з кранів, ситуація була непростою. Приблизно 10 років тому “Трускавецький водоканал” 12 місяців отримував воду від "Дрогобичводоканалу" не за гуртовою ціною, а за тарифом будь-якого споживача Дрогобича. У результаті щомісяця підприємство наживало собі мільйонний борг. До того ж мало втрати через зношеність системи водогонів. У місті є питне озеро, купання у якому заборонене, проте покрити ним потреби на тривалий час не вийшло б.
У міськраді розповіли, що розпочали комплекс заходів, щоб зменшити втрати води. За 10 років значно скоротили систему втрат та суму водного боргу. Якщо два роки тому з бюджету мали покривати орієнтовно 500 тисяч гривень боргу щомісяця, то наразі – 270 тисяч. Борг можуть покрити до середини 2024 року.
Як це вдалося:
- Місто стало більш ощадливим у використанні води. Це вдалося завдяки поетапному відновленню мережі водогонів, що зменшило втрати. Адже пошкоджені водогони означають великі втрати води, що просто йде у землю. У громаді часто поєднують заміну водогонів з ремонтом доріг.
- Зробили частковий ремонт найбільш проблемних ділянок водогонів. Відремонтувати та модернізувати всі водогони одразу, кажуть у міськраді, – важко через брак коштів.
Так за сім років зменшили втрати води на кілька тисяч кубічних метрів на день.
У місті також потрібно встановити станцію очистки, що коштує приблизно чотири мільйони євро. На це шукають грантову програму й інші джерела фінансування, які з'явились, зокрема, після того, як утворилась громада. Наприклад, більші надходження від бізнесу.
Як популяризують спорт і утримують “Спортовець”
Трускавець – місто не тільки туризму, а й бізнесу та спорту. У громаді, за офіційними даними, орієнтовно 40% школярів займаються спортом – це один з найвищих показників у Львівській області.
Трускавецький дитячо-спортивний клуб “Спортовець” – величезна будівля, біля якої є футбольне поле та два тенісні корти. Один із кортів оновив місцевий бізнес. Біля спортшколи також є котельня, у якій облаштована невелика теплиця. Тут навіть ростуть помідори. У “Спортовці” є два плавальні басейни: для молодших і старших відвідувачів, ігровий та тренажерний зали, кімнати для проживання спортсменів. Для утримання спортивної бази закладу необхідно близько 6 млн грн на рік – здебільшого це кошти місцевого бюджету (оплата енергоносіїв, заробітна плата працівників, придбання спортивного обладнання).
Директор Любомир Мацькович розповів, що сам клуб є закладом позашкільної освіти. Такий статус отримали з 1991 року, що дозволило більш активно долучатись до залучення коштів на існування за рахунок ведення додаткової господарської діяльності. Згодом такий устрій став популярний після децентралізації.
Також до утримання та зміцнення матеріальної бази залучили громадськість міста. Ще з 2011 року у закладі створений та працює Благодійний фонд допомоги розвитку ДЮСК «Спортовець», до правління якого увійшли члени батьківського комітету.
“До мене телефонували навіть інші директори схожих закладів, розпитували, як ми працюємо, як у нас все організовано й просили поділитись досвідом”, – усміхається Любомир Мацькович.
Для того, щоб залучити кошти для розвитку, "Спортовець" бере участь у мікропроєктах та грандах, за рахунок чого проводились роботи з капітальних ремонтів приміщень, придбання меблів, спортивного обладнання тощо.
Любомир Мацькович
Про здобутки “Спортовця” він готовий розповідати годинами. Адже серед вихованців є і майстри спорту, і чемпіони та призери України, Європи, Світу.
“Наші спеціалісти всі мають фахову освіту спортивного напряму і працюють за тими видами спорту, які ми розвиваємо – баскетбол, бадмінтон, волейбол, боротьба, бокс, плавання, теніс великий і футбол”, – розповідає Любомир Мацькович. Він же зізнається, що навантаження на керівників гуртків останнім часом збільшилось, адже частина з них служать у ЗСУ.
Директор залюбки проводить екскурсію закладом.
Басейни – одна з найдорожчих систем, яка тут є. У 2009 році тут провели повну реконструкцію. У 2022 році, під час відключень світло, обладнали стелі LED-стрічкою. Директор говорить, що це дуже помічна річ на час відключень. Таку ж стрічку розмістили й в інших залах. Поряд – роздягальні, що пахнуть фарбою, бо нещодавно провели ремонт.
Сушарка для відвідувачів басейну
"Ми постійно оновлюємося. У приміщенні плавального басейну у 2019 році провели заміну стелі та освітлення, а у корпусі ігрового залу замінили вікна, зробили ремонти роздягальні, туалетів та кімнати для проживання спортсменів. Також замінили сантехніку", – зазначає директор.
Тренування в ігровому залі
Переходимо до кімнат для спортсменів, які чимось нагадують дитячий табір. Світлі, з двоярусними ліжками. Поряд – кімнати для тренерів.
"Команди приїжджають, укладають з нами угоду, проплачують проживання, базу, ну і, відповідно, дають підприємцям Трускавця заробити на харчуванні й на інших послугах. Команди можуть тут оздоровитись, підвищити свій спортивний рівень. У Трускавці традиційно проводяться потужні змагання - Чемпіонати України зі спортивного орієнтування, морських багатоборств, боксу, волейболу та всеукраїнські турніри з видів спорту, які розвиваються у закладі".
До вересня 2023 року тут оновлять роздільні доріжки для плавального басейну та спортивні мати для залу єдиноборств. Це близько 160 тис. грн, які виділили з бюджету громади.
Кімната для тренерів
Зал для боротьби - планується ремонт
За “Спортовцем” – тенісні корти. Про них є цікава історія: співвласники готелю «Трускавець 365» оновили один із них. Підприємці профінансували ремонт дренажної системи, закупили, завезли й втрамбували корт спеціальною сумішшю – тенісистом. Також встановили тенісну розмітку, яка, серед переліченого, є найдорожчою – коштує понад 500 євро.
Футбольне поле та тенісні корти
“Звернулись до мене спортсмени й бізнесмени. І спитали, чи не буду я проти, щоб вони вклались, аби покращити якість тих тенісних кортів, які у нас є. Звичайно, я за, буду тільки вдячний. Наразі вони ходять займатись на цей корт у час, коли не займаються діти. І за ці заняття також платять. Вони найняли працівників, які привели корт до ладу після зими, залучили людей. Вони вже тут проводили свій турнір й також заплатили за це. Кошти надходять на рахунок відділу освіти. Спорт – це необхідність, а здорова молодь - майбутнє нашої держави. І люди нарешті це розуміють”, – розповів директор Любомир Мацькович.
Чому міський голова вкладає у курорт гроші під час воєнного стану
Бізнес і спорт – дві основні гілки Трускавця. Тут діє “Клуб готельєрів і рестораторів”. Як розповів мер міста Андрій Кульчинський, він часто зустрічається з ними у межах клубу, оговорює різні питання.
“Ми спілкуємось, розповідаю, чим ми займаємось, чим вони, які є проблеми та їх вирішенні. Будь-який бізнес, який є у Трускавці – важливий, ми зацікавлені у його успіху. Бо його успіх – це є наш успіх. Хоч не всі чемні, бізнес намагається мінімізувати сплату податків. А ми намагаємося переконати їх, що саме податки повертаються їм зручною й безпечною громадою, де є відеоспостереження, авто для поліцейських громади тощо”, – розповідає Андрій Кульчинський.
Міський голова конструктивним вважає саме спілкування наживо. Важлива складова комунікації – експертність людей, які її ведуть. На запитання про електронні петиції знизує плечима.
Андрій Кульчинський, міський голова
“Електронні петиції й голосування можуть бути й потрібні у мирний час. Для прикладу, є петиція, яка передбачає всі кошти з місцевих бюджетів віддати армії. Наприклад, ми, як курорт, заробляємо для держави 150 мільйонів гривень. Віддаємо всі гроші армії, не розвиваємо курорт. Завтра до нас приїдуть менше відпочивальників – ми заробимо 75 млн грн, а після завтра – 30 млн грн. А потім перетворимося на “Чорнобильську зону” і до побачення – відновити курорт буде дуже дорого. Це безвідповідально. Тим самим інвестор не прийде сюди, якщо він не побачить тут медичних послуг відповідного рівня, освітніх послуг, безпеки тощо”, – зауважив мер міста
До прикладу, згадує часи, коли через пандемію курорт майже не працював, це припало саме на час після утворення громади. 2020, 2021 та 2022 роки були досить непростими для громади, адже зменшився наплив туристів, за рахунок якого вона живе.
“Ми, як курорт, дуже залежимо від туристів. Адже це і розвиток громади, і робочі місця, й інші аспекти. Тому моя позиція – так чи інакше громаду потрібно розвивати й для цього вкладати в неї гроші. Коли зі 150 млн на рік ПДВ стало 0, тоді зрозуміли, що таки щось курорт для держави важить. Бо тоді навіть нас дотували. До початку воєнного стану ми заробляли для держави 192 млн грн на рік. У 2022 році ця сума знизилася майже на третину.
Наше основне завдання наразі – повернути рівень сплачених податків і надходжень до загального фонду бюджету до рівня 2021 року, і для цього ми працюємо, зокрема, над розвитком курорту. Щодо допомоги силам оборони, то з бюджету громади також перераховано 9 млн грн з початку воєнного стану”, - говорить міський голова.
Комунальні служби більше не утримують багатоквартирні будинки
Зауважує, що громада на певних речах намагається економити. Наприклад, під час комендантської години місто не освітлювали. На зекономлені кошти придбали світлодіодні світильники, які дають змогу ще менше витрачати електроенергії. Але водночас місто встановлює нові автобусні зупинки.
"Ми ж не робимо плитку з граніту чи щось таке, акцентуємось на необхідному. Зупинки – предмет побутового комфорту. Зрештою, нам не так легко дається заробити. Те саме стосується й відновлення мосту на автодорозі Т 1402. Адже це має забезпечити зручність логістики до туристичних міст, які залежать, зокрема, і від цього аспекту".
Він зазначає, що одна з особливостей децентралізації полягає в тому, що громада стала більшою, адже приєдналися села. Й це разом дало позитивний результат. Наприклад, саме після децентралізації у громаду зайшов інвестор – енергетична компанія "Еко-Оптіма". Компанія будує в селі Орів вітроелектростанцію, проєктна потужність якої – 54 мегавати. Інвестиції складають 56 мільйонів євро. І це буде підримєство, що працює саме в громаді. Його робота дасть додаткові надходження у бюджет громади та нові робочі місця.
Також за рахунок грантів для громад є можливість розвивати інфраструктуру, покращувати освітні послуги. Наприклад – грант від Європейського інвестиційного банку на утеплення фасадів, реконструкцію дитсадку "Дзвіночок". Він допомагає громадам покращити свою інфраструктуру.
Крім цього, міський голова розповів, що громада має й концепт розвитку. Зокрема, у майбутньому планується розвивати не лише фізичну, а й комплексну психологічну реабілітацію на курорті.
Майбутня вітроелектростанція
Як місто прийняло ще один Трускавець: про переселенців та зміни у громаді
Трускавець у перші дні повномасштабного вторгнення прийняв приблизно 50–60 тисяч переселенців. Це при 19 тисячах місцевих жителів. Наразі тут проживають орієнтовно 14 тисяч переселенців. Тобто Трускавець прийняв майже ще одне таке місто.
Місто, яке живе за законами бізнесу та ринкової конкуренції, диктувало свої правила. Ціни на оренду квартир підвищились у кілька разів. Навесні 2022 року непросто було знайти навіть квартиру за 30 000 грн на місяць. Звісно, що компенсація держави на проживання переселенців у розмірі 2 тисяч гривень на людину та 3 тисяч на дітей та людей з інвалідністю й близько не могла покрити ці витрати.
Вуличні шахи у Трускавці
Перші місяці в Трускавці люди жили усюди: у школах, санаторіях, у всіх можливих вільних квартирах та будинках. Шість державних курортів прийняли приблизно 1000 людей. Дитячий – «Джерело» – умістив до 300 дітей і жінок.
Пройти містом повз припарковані авто було важко. Держава на початку компенсовувала вартість проживання у санаторіях, а ближче до літа 2022 року припинила фінансування у таких обсягах.
“Санаторії – це ті самі підприємства, їм треба за щось жити й функціонувати. Спочатку це трималося на волонтерстві, але довго тривати не могло”, – згадує ситуацію міський голова.
У Трускавці цьогоріч менше відпочиваючих, ніж минулого року
Велике навантаження було на комунальну структуру, медицину та освіту. У школах проживало по 250-300 людей. Допомогли розмістити евакуйованих працівники освіти, волонтери, партнери з Польщі та інших країн Європи, які везли гуманітарні вантажі.
Наразі у місті вже менше переселенців. Ті, які залишились, змінюють місто, громаду. Починають заробляти. Так, в Уличному переселенка із Запорізької області взяла грант та відкрила теплиці. Адже раніше вирощувала трав’яні чаї.
Також тут відкривають магазини інструментів, кав’ярні, створюють ФОПи. Терцентр обслуговування пенсіонерів організував курси української та англійської мов, а у Художньому музеї Михайла Біласа плетуть маскувальні сітки.
Музей Біласа
Трускавець відновив свою роботу як курорт. Хоча через інфляцію та війну в місто цього літа, за словами міського голови, приїхала орієнтовно така сама кількість відпочивальників, ніж торік. Проте громада намагається розвиватися як за рахунок стандартних лікувальних послуг, так і за рахунок нових інвесторів і майбутньої комплексної реабілітації.
***
Цю статтю опубліковано в рамках кампанії «Голос громад», яка є частиною Програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою», що спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією та Словенією для підтримки України на її шляху до зміцнення місцевого самоврядування. U-LEAD сприяє прозорому, підзвітному та багаторівневому управлінню в Україні, яке відповідає на потреби громадян, та розширює можливості громад.
