Дрогобич – місто з багатою історією і батьківщина видатних людей, які описували його у своїх творах. Про Дрогобич згадували не лише українці, а й поляки, євреї та німці. Редакція Дрогобич.City підготувала для вас добірку літературних творів, в яких згадується Дрогобич.
Цинамонові Крамниці. Санаторій під Клепсидрою
"Санаторій під Клепсидрою", Бруно Шульц
Книгу переклав з польської Андрій Шкраб'юк, видана вона у 2004 році. Збірка розповідає історію купецької родини з невеликого галицького містечка, в якому можна впізнати Дрогобич – рідне місто письменника. Сам автор - Бруно Шульц у своєму творі намагався створити власний світ із безліччю тонких і символічних деталей, нюансів, алюзій і натяків, іноді навіть просто багатозначного замовчування, істинну суть яких мав би відчути й розшифрувати читач. Тому "розшифрувати" його текст і правильно перекласти – не так просто.
Атлантида. Місяцева земля
"Атлантида. Місяцева земля", Анджей ХцюкФото: zbruc.eu
У 2011 році вийшов переклад книги з польської Атлантида. Розповідь про Велике Князівство Балаку / Місяцева земля. Друга розповідь про Велике Князівство Балаку (Автор: Анджей Хцюк) від Наталки Римської. В передмові до мемуарів вона писала про те, що доля Анджея Хцюка та його найближчої родини може бути наочним прикладом того, що відбувалося з галицькими поляками від початку Другої світової війни та після її завершення. У книзі йдеться про участь у Вересневій кампанії, що розпочалась у 1939 році. А після поразки та радянського «визволення» Дрогобича – про нелегальний перехід кордону з Угорщиною.
Давно не кошерні. Історія однієї родини з Галичини
"Давно не кошерні. Історія однієї родини з Галичини". Авторка: Клаудія Ердгайм
Переклала книгу з німецької Христина Николин у 2011. Авторка Клаудія Ердгайм пише про свою родину єврейського походження – прадідуся Мозеса Герша, який розбагатів на тутешній нафті. Розповідь починається приблизно у 1870-х роках в містечках Борислав та Дрогобич. Також у романі описана історія життя п'яти братів Ердхайм та їх нащадків. Четверо з них переїжджають у Відень, а життя Ердхаймів, які залишилися у Дрогобичі, закінчується у гетто.
До побачення в пеклі
До побачення в пеклі. Войцех Пестка
Збірку есеїв польського журналіста Войцеха Пестки видали в українському перекладі у 2012 році. У книзі розповідається про неповторність мешканців Центрально-Східної Європи, котрі успадкували яскраву культурну і політичну традицію, зазнавши водночас важких випробувань під час тоталітарних режимів. Зокрема, у книзі є розповіді про долі осіб, які жили й живуть у містах сучасної України – Дрогобичі, Львові та Кременці.
Дрогобицький Звіздар
"Дрогобицький Звіздар". Авторка: Ніна Бічуя
Невелика книга, на 24 сторінки, видана ще у 1970 році. У ній зібрані новели про Юрія Котемарка (відомого як Юрій Дрогобич). Авторка Ніна Бічуя називає його сином міщанським з Дрогобича, ученим ескулапом і звіздарем. Є там і такі рядки: "І вернувся Георгій Котемар, син Михайла Доната, до свого Дрогобича. Дрогобич – у долині, як між двома долонями".
Цинамонове місто (Автор Тарас Здулобивас – псевдонім)
Цинамонове місто. Автор Тарас Здулобивас (псевдонім)
У 2002 році самвидавом вийшов памфлет про Дрогобич. Невеличка книжечка на 16 сторінок починається словами "У місті Цинамоновім, в країні парадоксальних метаморфоз, дурнів, паясів і блазнів, все як не в людей". Автор Тарас Здулобивас (псевдонім) принагідно згадує крамниці Бруно Шульца, вулицю Юрія Котемарка (Дрогобича), дух Зельмана-Жельмана Вольфовича. Автор використовує іронію, сатиру і сарказм, аби висвітлити проблеми міста, про що він сам вказав на початку видання.
Дана добірка - частина списку літератури, яку радить краєзнавець Олег Стецюк у блозі "Крихти Дрогобича".
Слідкуйте за нами в Telegram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
