У Дрогобичі 11 жовтня у Народному домі ім. І. Франка представили спектакль “UNIVERSUM” (фантазія на світ Бруно Шульца), який поєднав акторів з різних міст України.
Спектакль відвідали журналістки редакції Дрогобич.City. Розповідаємо про унікальність вистави та що в ній зачепило найбільше.
Лілія Пузанова: Самотність є тим, що об'єднувало всі сюжетні пласти вистави “UNIVERSUM”
"Самотність є тим чинником, який доводить реальність до бродіння, до осадження гранул фігур і барв…" Самотність є тим, що об'єднувало всі сюжетні пласти вистави “UNIVERSUM” (фантазія на світ Бруно Шульца).
Бруно Шульц та його самотність
Трагедія самотнього Мефістофеля, чи самотньої Юни, чи Бруно, одинокого в його геніальності, чи батька — у своєму божевіллі. Власне режисер Іван Шаран зумів подати трагічне, частково, через комічне, поєднав, здавалось непоєднуване в один сюжет. Також він зумів поєднати різних акторів різних жанрів, шкіл, територій в одному спектаклі. Вийшло шикарно. Можливо тому я на виставі вдруге?
Сцени мали декілька значень
Не читала жодного з творів Бруно Шульца й не знала усіх аспектів його біографії, але тут вони були на поверхні. Його історію, вплетену у кровожерливі системи фашистської Германії та комуністичного СРСР, розповіли настільки талановито, що закортіло більше дізнатись про цю геніальну особистість.
Під час вистави стиралась межа між глядачем та акторами. Зокрема, через те, що глядачі сиділи на сцені. Також, за рахунок світла, спецефектів та взаємодії з глядачем, й через багаторівневість подання сюжету. Наприклад, гра акторів доповнювалась відеорядом через пряму трансляцію з мобільного.
Побачити емоцію ще ближче
А неперевершений спів Тетяни Цебак захоплював, огортав мов дим чи то теплий шарф, занурював у виставу. До речі, саме на цій виставі можна було почути оперних професійних співаків Ельнару Алієву та Даниїла Мисіна — з Харкова.
Опернй спів у Дрогобичі
Переходи перформанси від однієї розповіді до іншої, були як знахідка у сюжеті. Гра в карти з воронами, воронячий оркестр, розпад радянської системи та біснування прихильників фашизму (особливо у варіанті з пивом, бо ж бачила два варіанти) доповнювали атмосферу вистави й трагічність історії, про яку розповідається.
Гра на життя
Як потім самі зізнались актори, були сумніви, що вдасться скласти такі різні таланти в одну виставу. Але то вдалось й “UNIVERSUM”, який дебютував цьогоріч на Х Міжнародному фестивалі Бруно Шульца, був представлений ще декілька разів у Дрогобичі та відбулась одна вистава у Львові.
Кожен самотній у своєму горі
Окреме слово про звукорежисера, Олександра Гладкого, який, як і актори, закоханий у свою справу. Він настільки був залучений у процес, що підспівував, підстукував й насолоджувався тим, що робить. А от світлом чарував художник з освітлення: Олександр Чиж.
Акторів, вважаю, доречно й необхідно згадати. Це:
- Олександр Сердюк (Харків),
- Ліна Підцерковна (Київ),
- Антоніна Гладка (Сєвєродонецьк),
- Лариса Трояновська (Київ),
- Мирослав Візор (Дрогобич),
- Вікторія Агафонова (Маріуполь),
- Ірина Панів (Київ),
- Тетяна Цебак (Київ),
- Олена Дмитрієва (Дрогобич),
- Єва Райська,
- Олександр Максимов (Дрогобич).
Де Бруно?
Якщо після вистави, або після цієї публікації, захотілось дізнатись більше про Бруно Шульца, то ось література, яку опрацювали перед спектаклем:
- Бруно Шульц "Цинамонові крамниці та всі інші оповідання" (в перекладі Юрія Андруховича),
- Агата Тушинська "Наречена Шульца" (в перекладі Віри Меньок),
- Бруно Шульц "Ундуля" (в перекладі Світлани Бреславської).
- Фрідріх Ніцше "Весела наука",
- Семюел Бекет "Чекаючи на Ґодо".
Юлія Кметик: “Навіть божевілля та сп'янілість зіграли так, що я повірила. А на мою думку, саме ці образи показати найважче”
Я не знайома зі світом Бруно Шульца та його творами, але, попри це, залишилась під позитивними враженнями від спектаклю. Актори, чудово зіграли свої ролі. Навіть божевілля та сп'янілість зіграли так, що я повірила. Саме ці образи показати найважче.
Навіть у божевілля можна було повірити
Окреме задоволення принесла атмосфера під час спектаклю: глядачі сидять прямо на сцені біля акторів, що повністю залучає їх до процесу і дає зануритися у цей світ сповна. Акторка Тетяна Цебак усю виставу наживо виконувала музичний супровід, який прекрасно доповнював цю атмосферу.
Коли холодильник має декілька функцій
Декорації, відео, музика, світло, гра акторів – все чудово поєдналося в одне ціле і творчий задум режисера втілився на всі сто відсотків. Під час перегляду і до самого кінця спектаклю мене тримало відчуття захоплення і було цікаво, які рефлексії будуть наступними. Особливо сподобався головний герой Бруно Шульц, якого зіграв Олександр Сердюк, актор із Харкова.
"Я задихаюсь в Дрогобичі"
Ця вистава вкотре довела мені, які наші люди талановиті. Вони ніколи не працювали разом, але змогли сформувати таку гармонійну та цілісну виставу. Режисер хотів створити творчий ансамбль і в нього це вийшло.
