27 вересня у Дрогобичі відбулась презентація фільму “Вітер зі Сходу”. Ада Роговцева, Катерина Степанкова та Світлана Орліченко поспілкувались з глядачами.
Як це було розповідає Дрогобич.City.
"Вітер зі Сходу" повинен "розбудити" цивільних
У Народному домі імені Івана Франка в Дрогобичі о 17:00 можна було відчути теплий вітер. Вітер зі Сходу. Саме так називається документальна кінострічка, яку привезла до Дрогобича на показ Ада Роговцева.
Захід розпочався урочисто – Дрогобицький муніципальний хор “Легенда” виконав гімн України. Також усі присутні в залі вшанували хвилиною мовчання полеглих воїнів, які віддали життя у боротьбі за територіальну цілісність України.
Перед показом фільму зі словом виступила дочка Ади Роговцевої, акторка, яка знялася у цій кінострічці, Катерина Степанкова. Жінка зазначила, що тепер вона вважає, що вихід фільму дещо спізнився.
“Коли до мене звернулись, щоб зробити із знятого матеріалу фільм, то я насправді цього не хотіла. Я сказала – після перемоги. Проте волонтерська спільнота та військові мене переконали: потрібно "будити" цивільних. Власне це було метою фільму. Зараз вже нікого будити не треба, всі вже прокинулись, і навіть ті, хто зовсім спав”, – каже акторка.
“ Мій старший син, оператор-постановник цієї картини, зараз на Бахмутському напрямку. Він пішов захищати країну 25 лютого. Ахтем Сеітаблаєв, режисер, актор, у лавах ЗСУ”, – каже Катерина. Загалом чимало тих, хто працював над цією роботою зараз тримають наше небо на передовій.
Стрічка є документально-публіцистичною. Вона поєднує театр і війну. У фільмі можна почути уривки з творів Довженка, Олени Степової, Катерини Бабкіної, Юрія Іздрика та Любові Якимчук.
Друга війна в житті Ади Роговцевої
Зал оваціями зустрів Аду Миколаївну. З промовою виступив Тарас Кучма, який подякував акторці за приїзд. Вона з міським головою вручила нагороди діячам, які вкладаються у культурний розвиток міста. Серед них – Леся Татарська, начальниця відділу культури та мистецтв Управління культури та розвитку туризму, та Микола Гнатенко, директор музично-драматичного театру імені Юрія Дрогобича.
4 серпня на своїй Facebook-сторінці Ада Роговцева підтримала Дрогобицьку бібліотеку та закликала всіх охочих долучитись до акції “Подаруй бібліотеці книгу”. З цього приводу директорка бібліотеки Марта Андрусик висловила свою вдячність акторці.
Ада Роговцева, Катерина Степанкова та Світлана Орліченко також отримали подарунки від митців, влади, волонтерів. Зокрема свої картини акторкам подарував художник Левко Скоп.
“Всі українці для мене “ми”, однакові. Коли довго живеш на білому, світі, як я, то всі свої, всі рідні. Хто б не прийшов, кого б не побачив”, – такими словами Розпочала свій виступ Ада Роговцева.
“Я з міста Глухів Сумської області. Всі ми там російськомовні. І батьки мої були російськомовні. Я до інституту не дуже і володіла своєю мовою. Тепер, коли мені хтось із українців говорить: не можу вивчити мову, я звик до російської, так сталося. Я кажу: не бреши, трішечки зусиль і кров підкаже, наша українська кров вона дуже і дуже розумна”, – акторка звернула увагу на мовне питання.
Ада Роговцева розповідає, що її зять та онук зараз воюють на фронті, захищаючи нашу незалежність.
Жінка каже, що чекати, це не означає відсторонитися, чекати так як чекають у Дрогобичі. Акторка тут, до речі, вже не вперше.
“Що це за місто таке? Тут як тільки перетинаєш його, то зразу таке піднесення: тут і люди, і все, що оточує, і природа, і кожне дерево, і кожна квіточка, і кожна трояндочка просто заходить тобі в душу такою світлою радістю”.
Акторка прочитала два власних вірші. Останній закінчився словами “... Господи, яке щастя – жить!”, “І будем жить! І будемо перемагать!”, – додала Ада Роговцева.
Дружнє спілкування після фільму
Після події, всі охочі могли поспілкуватись з жінкою та зробити спільне фото. На заході було чимало військових, а також внутрішньо переміщених осіб.
“Я чотири місяці просиділа у підвалі, віддала своє місце в машині доньці та зятю, бо не було як виїхати. Потім мене чудом витягнули звідки, – емоційно розповідає переселенка з Ізюму, - було дуже страшно. Птахи падали на ходу, тварини голодні поранені бігали, люди також без їжі, без води. Вивозили тільки в росію, в сторону України навіть близько не пускали. Дочка, дякуючи волонтерам вивезла нас”.
Ми стали свідками такої розмови-сповіді. Від почутого справді йдуть мурашки по шкірі, проте переселенка не падає духом, а запрошує Аду Роговцеву презентувати фільм у Ізюмі, після нашої перемоги.
Ми запитали у Ади Роговцевої, чи пише вона вірші після 24 лютого, після фатального поділу життя на “до” і “після”. Відповідь була доволі лаконічною: “Ні, доця, не пишеться мені”.
“Нещодавно ми відзначили День міста та 600-у річницю з дня надання йому Магдебурзького права. Хотілося зробити людям щось приємне, яке би було для душевного розвантаження. Дрогобичани дуже жваво та позитивно зустріли Аду Роговцеву та знімальну групу. Вона, на жаль, приїхала не у повному складі. Ця стрічка заслуговує великої поваги, її творці є насправді патріотами своєї держави. Зауважу, що хоч захід і приурочений до Дня міста, але основний акцент є на культуру, адже не буде нації, якщо вона не відстоюватиме свої традиції”, – розповіла начальниця відділу культури та мистецтв Управління культури та розвитку туризму Дрогобицької міської ради Леся Татарська у коментарі Дрогобич.City.
О 20:00 вийшли з Народного дому. Ці три години надовго закарбуються у пам’яті глядачів. Настільки проникливою була зустріч з акторами, настільки теплою та душевною. А теплий вітер все дув з окупованої Херсонщини, звільненої Харківщини та обмитої кров’ю Донеччини та Луганщини, і звісно з українського Криму.
Слідкуйте за нами в Telegram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
