Як живе театр імені Юрія Дрогобича

Анастасія Стецик Журналістка

21 вересня 2022 19:04

“Український театр найвищого класу? Це в Дрогобичі” – так про Львівський академічний обласний музично-драматичний театр імені Юрія Дрогобича пише онлайн-видання “Укрінформ”.

Журналістка Лариса Гаврилова поспілкувалася з керівництвом та працівниками театру та розповіла чим живе театр зараз та як допомагає ЗСУ.

Чим живе театр та що змінилось після 24 лютого?

Микола Гнатенко, директор музично-драматичного театру імені Юрія Дрогобича, розповідає, що зараз у театрі працює близько 160 людей, серед них артисти-вокалісти, артисти балету, драми, оркестру, також реквізитори, працівники пошивного та бутафорського цехів, водії та технічний персонал.

“Ми щороку ставимо 6-7 нових вистав. Це українські та закордонні твори, у нашій афіші на сьогодні є такі вистави, як «Сватання на Гончарівці», «Ніч Гельвера», «Безіменна зірка», «Ханума»…Раніше, до всіх тих ковідів ми грали по 600 вистав в рік. У травні закривали театральний сезон у Дрогобичі й відправлялися на гастролі. Спочатку у великі обласні центри, потім – по всім іншим містах і селищах – майже до самої зими. Побували у всіх куточках України”, – каже директор театру.

Через тиждень після повномасштабного вторгнення зібрався колектив театру і вони вирішили допомагати чим можуть – готувати домашні страви для воїнів ЗСУ.

“І почали ми ліпити вареники з м’ясом, картоплею, капустою, готувати плов, голубці, котлети, пекти солодощі, солити сало, робити шкварки, коптити курей і шинку. Потім домовилися з власниками дрогобицького магазину «На дровах», щоб коптили вони – у них налагоджене виробництво, бо ми вже не справлялися з обсягами. Тобто ми купляли м'ясо, а вони вже коптили різні ковбаси. Й самі свою продукцію ЗСУ передавали. Отака гарна співпраця у нас вийшла”, – розповідає Микола Гнатенко.

Чоловік додає, що здебільшого всі страви готували у театральному дворику, де поставили мангали. У перших місяцях театрали готували і для територіальної оборони, і для біженців, і передавали страви на передову. Зараз, зазначає директор театру, годують лише воїнів на фронті.

Після майже місячної перерви, 27 березня, театр показав благодійну виставу для переселенців.

П’єси російських авторів рідко були у репертуарі

Олег Загорулько, заслужений працівник культури України, заступник директора з творчих питань, каже, що зазвичай у репертуарі п’єси українських та закордонних авторів:

“Чесно кажучи, ані до 2014 року, ані після війни, розпочатої нашим сусідом, такої політики – якогось свідомого відсікання російської класичної драматургії - у нас не було. Просто ми формували репертуар таким чином, щоб він лягав нам на душу і на творчі можливості нашого колективу. І чомусь ніхто за весь цей час – а я працюю в театрі 45 років - не висловлював бажання поставити, скажімо, «Вишневий сад» або «Чайку». Все це відбувалося якось природно. Але, звісно, це не свідчить, що ми не спроможні поставити того ж Чехова”.

Навіть, коли глядачі одягнені у шорти, оркестранти повинні бути у костюмах

Микола Михаць – головний диригент театру імені Юрія Дрогобича. Чоловік родом з Дрогобича та ще з дитинства займався музикою, у 10 років батько купив йому баян. 5 років диригент грав в оркестрі Миколи Колесси.

Журналістка Укрінформу зауважує, що у курортному Трускавці, де ставили “Наталку Полтавку” глядачі були переважно у шортах та футболках. Проте усі оркестранти були у концертному одязі.

“По іншому я не дозволю. І навіть якщо в залі буде одна людина – ми будемо працювати для неї одної. Наш театр - один із кращих в Україні, які мають статус музично-драматичних. До речі, не кожний театр має таких співаків, як у нас”, - каже він.

Львівський академічний обласний музично-драматичний театр імені Юрія Дрогобича запрошує дрогобичан та гостей міста на вистави: