У другу неділю вересня з 1993 року в Україні святкують День нафтовика. А ви знали, що найстарше нафтопереробне підприємство України розташоване саме в Дрогобичі? Це — колишній нафтопереробний завод, а зараз — нафтопереробний комплекс "Галичина" на вулиці Бориславській. Його технологічні потужності дозволяють переробляти близько 2,3 мільйона тонн нафти на рік!
Історія цього місця розпочалася у другій половині ХІХ століття, коли нафтовий "бум" спричинив появу нафтопереробних ("газолінових") заводів у Бориславі, Самборі, Стрию, та, звісно, у Дрогобичі. На місці НПК "Галичина" у 1848 році (а, можливо, й у 1859-му) виникло підприємство Абрагама Шрайнера, який мав нафтоперегінну установку і в Тустановичах. Проте підприємство невдовзі згоріло, а на цьому ж місці у 1863 (за іншими даними — у 1866 році) було утворено нове — рафінерія акціонерного товариства "Альтман і Готліб".
У вересні 1880 року це підприємство оглядав сам австро-угорський імператор Франц-Йосиф І. Поблизу була залізнична зупинка, тож працівники швидко передбачили візит цісаря та підготувалися. Робітникам видали нову уніформу, полагодили браму, зробили дорогу. Цю подію дуже детально описує Іван Франко в оповіданні "Задля празника".
У 1901 році підприємство стало власністю англійської акціонерної компанії "Англо-Галіціана" і дістало назву "Галіція". Станом на 1912 рік на підприємстві працювало вже 1500 робітників. Вражаюча цифра, правда ж? Конкурентом "Галіції" в той час був завод "Польмін" розташований на вулиці Стрийській. У 1914 році на заводі працювали дві установки переганяння нафти: періодична і безперервна.
Проте після окупації Дрогобича в травні 1919 року польськими військами завод "Галіція" повернули англійським власникам. У міжвоєнний період завод "Галіція" був розбудований і його потужності сягнули близько 140 тисяч тонн на рік, а в 1925 році споруджено установку термічного крекінгу типу "Cross".
Фото: https://photo-lviv.in.ua
Однак видобуток нафти зменшувався, особливо яскраво це спостерігалося напередодні Другої Світової війни. У 1938 році заводи "Галіція" та "Польмін" працювали на половину потужності та переробляли 56 і 97 тисяч тонн нафти відповідно. Віце-директором заводу в той час був Йонаш Кумеркер.
10 вересня 1939 року бомбовики люфтваффе скинули бомби на "Галіцію" та інші заводи. 20 вересня солдати вермахту ліквідували пожежу. Із часу окупації Галичини СРСР всі нафтопереробні підприємства в Дрогобичі були націоналізовані.
1 листопада 1963 року на базах двох нафтопереробних заводів було створено виробниче об'єднання "Дрогобичнафтопереробка", яке у 1971 році отримало назву Дрогобицький нафтопереробний завод. Його продукція — бензин, технічний вазелін, парафін постачалася навіть за межі СРСР. 12 травня 1966 року завод отримав орден Трудового Червоного Прапора "за дострокове виконання завдань семирічного плану і у зв'язку із 100-річчям із дня організації промислової переробки нафти в Дрогобичі".
Фото: Дрогобич Інфо
У 1994 році завод змінив форму власності і став відкритим акціонерним товариством "Нафтопереробний комплекс — ГАЛИЧИНА".
Сьогодні основним власником заводу залишається фінансово-промислова група "Приват". У матеріалі "Економічної Правди" зазначено, що у січні 2020 року Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов та Захар Палиця, стали бізнес-партнерами, тобто співвласниками двох нафтопереробних комплексів (серед них — ПАТ "НПК-Галичина"). Головою правління заводу є Богдан Стефанович Барадний.
