Що робити, коли фраза “не нервуйся” - не допомагає? Бо у країні війна й ми постійно отримуємо свою мікро- чи макродозу стресу. Й цього не уникнути, адже така природна реакція організму, ми так влаштовані, це наша природа. Але тривалий стрес починає нас потроху руйнувати та цьому потрібно зарадити.
Стресовий стан знижує імунітет організму, робить нас вразливими до інфекцій та зрештою може призвести до серйозних захворювань. Про причини та наслідки стресу, а також як від нього берегтись розповів психолог та психотерапевт, керівник програми реабілітації у центрі “Назарет” “Карітасу” Самбірсько-Дрогобицької єпархії Назар Райтер.
Що таке стрес і дистрес та коли ми його переживаємо?
Стрес - це реакція на зміни зовнішнього середовища або відповідь на загрозу, реальну чи уявну. Сюди можемо віднести емоційну, фізичну та когнітивну реакції. З погляду стресової реакції байдуже, приємна чи неприємна ситуація, з якою ми зіштовхнулися - має вагу лише інтенсивність потреби в перебудові або адаптації.
Варто розуміти, що стрес як реакція - це нормально і такий стан переживає кожен з нас. Стрес потрібний нам для виживання та адаптації. Адже в нашому організмі закладний механізм реакції на стрес, який допомагає знаходити вихід зі складних ситуацій та адаптуватись до змін.
У практичній психології термін "стрес" найчастіше вживається в значенні "дистресу", або “негативного стресу”.
Дистрес - це тривалий у часі стрес, який викликає почуття незадоволення, знижує продуктивність, продукує тривогу, як наслідок може призвести до психічних і фізичних проблем. Це той стрес, який можемо назвати хронічним - коли постійно перебуваємо в умовах високих очікувань, вимог та навантажень. Найчастіше, стрес викликають події неприємні, особливо якщо вони непередбачені й перебувають поза зоною нашого контролю. Ми відчуваємо стрес, коли потрапляємо в сумнівні або двозначні ситуації, переживаємо міжособистісні конфлікти тощо.
Та навіть у налагодженому повсякденному житті ми піддаємося впливу стресу набагато частіше, ніж нам це здається. Проспали, спізнилися, загубили гаманець, застрягли в автомобільному корку, наші плани зірвалися чи нам не зателефонували: усі ці побутові дрібниці викликають у нас певну фізіологічну реакцію. Цезбудження, сухість у роті, прискорене серцебиття, тремтіння рук, зіпріння. Нам стає важко зосередитися на чомусь, що не стосується пережитої події, думки про яку повертаються знову й знову. Іншими словами, ми переживаємо стрес.
Як стрес відбувається на рівні організму?
Здебільшого, коли йдеться про стрес, то згадують про його гормон - кортизол. Він виробляється у наднирниках. Та якщо говорити ширше, то при стресі в організмі людини продукується 2 типи гормонів:
- кортикостероїди (кортизол, глюкокортикоїди);
- катехоламіни (адреналін, норадреналін).
Наш організм швидше реагує на дію катехоламінів, тому переживаючи стрес, ми відчуваємо збільшення потовиділення, пришвидшене серцебиття, погіршення апетиту. Та потім вступають в дію кортикостероїди і їхній вплив на організм є тривалішим. Саме ці гормони зумовлюють зміни у діяльності організму та його ослаблення. Коли ви переживаєте хронічний стрес, кора наднирника потовщується, щоб збільшити викид глюкокортикоїдів - вони необхідні для того, щоб адаптуватись до надмірного стресу. Та якщо ви довгий час перебуваєте у стресовому режимі, кора потоншується і ваш організм більше не можете адаптуватись до стресових умов. Тоді й настає момент, коли людина настільки слабка та знесилена, що до хронічного стресу можуть приєднатись психічні розлади або якісь фізичні захворювання.
Чим небезпечний стрес?
Стреси підривають наш імунітет, роблять нас уразливими для інфекцій. До списку патологій, причина яких пов’язана з переживанням стресів, належать депресія, тривожність, інфаркт, інсульт, ослаблення імунної системи та, як наслідок, вразливість до різноманітних інфекцій (від застуди та герпесу до ревматоїдного артриту або розсіяного склерозу.) Стрес нерідко викликає шкірні реакції (висип, сверблячку, різноманітні дерматити), порушення роботи шлунково-кишкового тракту, безсоння, та неврологічні хвороби.
Як зменшити вплив стресу на організм?
Якщо говорити про дистрес, тобто негативний стрес, то тут можемо розвивати свою стресостійкість, тренуючи дихання і практикуючи майндфулнес (це безоціночне усвідомлення тривалого моменту теперішнього часу, що допомагає розпізнати свої думки, почуття і дії в момент їх виникнення без переходу в режим автоматичних реакцій - дам це пізказкою) оточуючи себе позитивними та ресурсними речима, діяльністю і людьми. Також важливо мати свій індивідуальний план турботи про себе, в якому підготувати час на відпочинок, відпустку, поповнення ресурсів організму (спорт, їжа, сон чи спілкування), а також підготувати свої дії на випадок, коли відчуєте, що потрапили у «зону ризику», тобто перебуваєте у стресі, або відчуваєте, що зовсім вигоріли.
Якщо є можливість скористатись допомогою когось, хто поруч - робіть це. У психотерапії ви разом з терапевтом зможете віднайти ключ до свого ресурсного “ящика”, навчитесь турбуватись про себе та справлятись зі стресом у менш затратний для вас спосіб.
Слідкуйте за нами в Telegram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
