Вже декілька років поспіль у день святого Миколая вулиці нашого міста полонить “Диво в Дрогобичі”. Ця ініціатива — це не лише свято і зустріч із чудотворцем. Це справжня місія, яка згуртовує багатьох дрогобичан у спільній меті — подарувати віру у диво.
Редакція Дрогобич.City поспілкувалася з ідейною натхненницею та організаторкою свята — Маріанною Ганусей. Крім того, що вона громадська діячка, блогерка, бізнес-жінка, Маріанна є мамою трьох дітей. Вона розповіла, як народилася ідея, як пройшло перше ”Диво у Дрогобичі” і чи чекають містяни на цю подію?
Історія “Дива” почалася у 2019 році
Маріанно, як народилась ідея “Дива у Дрогобичі”?
Ідея “літала” у моїй голові декілька років, але у мене не було чіткої картинки і бачення цього. Можливо, пам'ятаєте була передача “Сюрприз, сюрприз!” з Єфросиніною. На неї запросили Марту Левченко, благодійницю, яка створила “Місто добра”. На мене так вплинуло, як вона допомагає нужденним, особливо мамам, які опинилися у скрутній ситуації!
На той час я мала двох дітей, молодший взагалі був немовлям. Але все ж намагалася допомагати нашому центру матері і дитини на Шептицького — єдиному у Львівській області.
І одного вечора мені прийшла ідея “Дива у Дрогобичі” — заходу для дітей-сиріт і дітей з неблагополучних сімей до дня святого Миколая. Тоді у мене ще не було блогу. У мене не було великого кола моїх людей: були лише чоловік і коліжанка, які сказали: “Супер! Давай! Ми тебе підтримаємо”. І я запустила цю ідею у фейсбук. За лічені хвилини пост розлетівся, інформація розповсюдилася.
І що ви зробили далі?
Почала збирати листи від дітей до Миколая. Пішла у соцслужбу, хоча було трохи страшно: переживала як там відреагують. Прийшла до Оксани Матчишин і кажу, що хочу зробити подарунки для дітей з неблагополучних сімей. Попросила дати десять листів. Подумала, що саме стільки зможу фінансово “потягнути” сама, а далі — народ долучиться.
Маріанна Ганусей у кареті
У перший рік ми охопили більше ста дітей. Люди писали мені на месенджер, я їм скидала лист дитини і мені одразу приносили коробку чи пакет з подарунками, або надсилали кошти і ми з помічниками складали кожну коробку. Якби ви прийшли до нас 1 грудня — ми б не помістилися у офісі, тому що все було б завалене подарунками.
У перший рік ми допомогли дітям з нашого сиротинця “Оранта”, а також із сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах. Хоча на “Диво у Дрогобичі” можуть приходити всі охочі діти.
Яким було перше “Диво в Дрогобичі”?
Перше “Диво” пройшло у 2019 році. Тоді нам вдалося зорганізувати чарівний автобус зі святим Миколаєм. Таке я бачила за кордоном. З автобусом мені допоміг мій тато. Ми його дуже красиво прикрасили, він їздив вулицями Дрогобича, зупинявся на певних станціях. Це була така новинка у нашому місті, що всі хотіли попасти в цей автобус і отримати подарунок.
Кінцевою станцією тоді був будинок культури. Там ми й організували свято зі святим Миколаєм, аніматорами, чарівним деревом, де діти залишали свої побажання, перукарями, які робили зачіски, художниками, які наносили аквагрим, аніматорами, фотозоною. Був у нас і фуршетний стіл, на який свої піци привезли пекарні, кондитери пригощали солодощами. І це все було абсолютно безплатно.
Люди говорили, що це ноу-хау для Дрогобича. Мені подобається віддавати, тому для мене це було надзвичайно.
"Диво у Дрогобичі"
Все працює на довірі
Якщо перше свято охопило більше ста дітей, то як зараз?
Кількість листів, які я беру, залежить від кількості коштів, які мені закидають на банку Моно, і від ажіотажу зі сторони людей на листи. Цього року, наприклад, була черга за ними. Єдине, що гальмує цей процес — батьки з неблагополучних сімей, які невчасно приносять листи. Надіюся, що цього року ми все встигнемо і всіх охопимо.
Як справляєтеся з усім цим потоком листів і подарунків?
Мені допомагає найближча коліжанка: вона більшу половину роботи взяла на себе, бо в мене немовля. Загалом команда у нас маленька: крім мене і коліжанки, ще є мій чоловік й іноді моя мама допомагає.
Пакунки ми підписуємо, а дітей запрошуємо на певну годину: з сиротинця на одну, з соцслужби — на іншу. Решту часу ми приділяємо абсолютно всім дітям, які приходять на свято.
Ми маємо шалену підтримку від людей, від дрогобичан. Цього року десь під 70 листів розібрали самі люди. І це не тільки з Дрогобича.
Мені надсилають подарунки з інших областей. Все це працює на довірі: люди знають, що така акція проводиться з 2019 року. Благодійники розуміють, що у такий час наші діти заслуговують на хоч маленьке, але диво.
Листи до Миколая
Що найчастіше діти просять у листах?
Фрукти, тому ми будемо купувати їх ящиками. Маємо лист від чотирьох дітей, у яких немає ні телефона, ні комп’ютера, тому вони просять планшет. Ми таки їм його купимо. Є лист, де дівчинка просить у Миколая подарунок молодшій сестрі, а їй — якщо щось залишиться.
Листи до Миколая
Які історії з листів найбільше зачепили?
Є такі сім'ї, де, на жаль, батьки не звертають уваги на дітей, але попри це дитина любить їх і просить здоров'я для своїх батьків. На дереві бажань, де діти на сердечках пишуть свої мрії, було прохання повернути маму. Важкі листи, чесно кажучи. Зараз, в більшості, діти мають все. А в таких сім'ях…
Бувало, що бабуся виховує онуків, а батько краде її пенсію і подарунки дітям. Або батьки можуть забрати чи продати подарунок дитини. Буває так, що батькам просто важко донести той лист, щоб дитина отримала подарунок.
З цим мені допомагає пані Люба з соцслужби: слідкує за такими сім'ями, приходить на свято, дивиться хто зі списку прийшов, якщо когось немає, то видзвонює батьків.
Якщо у сиротинці ми точно знаємо, що діти одягнені, нагодовані, що ними опікуються, то в таких сім'ях… Хочеться хоча б тут, у нас, дати їм увагу, нагодувати, щоб вони відкрили ті подарунки і почали просто бавитися.
Чого самі просили у Миколая?
Папугу (сміється). Я так розчарувалась, коли його не знайшла під подушкою. Замість нього отримала ляльку з коляскою. Ну окей, приймається.
“Цього року буде “Диво”?”
Можете сказати, що це свято стало соціальним проєктом?
Можу. Минулого року ми нічого грандіозного не робили, бо в мене дитина була ще зовсім немовлям. Ми просто пішли у соцслужбу, спакували подарунки, віддали їх разом із Миколаєм. Потім відправилися гуляти по Дрогобичу зі святим Миколаєм і ангелом, який мав величезні крила, що світилися. Ми роздавали подарунки — не тільки дітям, а й дорослим. То останні так тішилися тими цукерками, мандаринками.
З 2020 року я почала розвивати свій інстаграм і зараз, напередодні свят, часто отримую повідомлення: “Цього року буде “Диво”?”. Це проєкт, який допомагає людям вірити у диво і ще раз доводить, що не все купується за гроші.
"Диво в Дрогобичі"
Як думаєте, чому це свято так відгукується дрогобичанам?
Будь-хто може прийти і отримати свою дозу позитиву, вийти від нас ситим, з подарунком, бачити очі щасливих дітей — це уже диво.
У нас щороку складний час і цього “дива” нам дуже бракує. Коли стаєш дорослим, то поринаєш у буденні справи, а дітям, та й дорослим, хочеться чогось чарівного, незвичайного, неймовірного.
Що буде цьогоріч?
Цей рік буде особливим. Кожного року у нас різні локації. На них потрібен дозвіл і його дуже важко вибити. Не буду відкривати зараз усі карти, але ми вже маємо дозвіл на цьогорічне проведення “Дива в Дрогобичі” у дуже незвичній локації.
Будьте з Дрогобич.Сity у соцмережах:
💙 Telegram — ще більше новин;
💛 Facebook — креативи та обговорення;
❤️ Instagram — відео та цитати.
