У суботу, 28 вересня, до Дня туризму у Дрогобичі відбувся «Туристичний вікенд» — благодійна екскурсія «Дрогобич крізь віки: мандрівка двома площами та однією вулицею». Її проводив дрогобичанин Андрій Юркевич, актор, письменник та журналіст.
Анонс заходу побачила в Instagram Туристично-інформаційного центру ще у вівторок і на обідній перерві помчала по квиточок. Як виявилося, вони повинні були з'явитися лише за день до або у день екскурсії. Хотіла ж відразу придбати квиточок, щоб зайвий раз не перейматися, однак це довелося відкласти таки до суботи.
Екскурсії Дрогобичем — щось із чимось, і ще вони бувають нечасто. Не раз бувала на відпадних екскурсіях від дрогобицького краєзнавця, історика та письменника Олега Стецюка (Олег Цайтунг). Під час них не лише глибше пізнаєш Дрогобич, а й знову в нього закохуєшся. Тим паче є вдосталь гумору та смішних і кумедних історій.
Коли ж дізналася, що гідом «Туристичного вікенду» буде Андрій Юркевич, конче мусила йти, бо хотіла почути про місто й від нього. До того хіба раз мала честь бути на вечірній театралізованій екскурсії «Таємниці дрогобицької ратуші», де одним із ведучих був Андрій Юркевич.
У суботу до Туристично-інформаційного центру прийшла завчасно. Придбала квиток за донат — 100 грн і стала крутити ратушу (ходила навколо ратуші), очікуючи на початок екскурсії. На другій стороні квитка мала номер «8» — мав бути розіграш цікавих тематичних призів опісля заходу, як зазвичай.
Екскурсія розпочалася вчасно — 15:00 на площі Ринок. Зібралося чимало відвідувачів, ба більше, я би сказала багатенько. Стільки людей не бачила ще на подіях у рамках Міжнародного фестивалю Бруно Шульца.
Екскурсія розпочалася на площі Ринок
Екскурсія була про дві площі та одну вулицю, як можна було зрозуміти з назви, і відбувалася на цих локаціях. Тобто площа Ринок і Замкова гора та вулиця Панська (нині вулиця Тараса Шевченка; перша назва мені більше до вподоби). Гід Андрій розповідав про людей, які жили в Дрогобичі й приїжджали сюди у 18-19 століттях. Це більше були цікаві факти про туризм у місті того періоду.
Говорили більше про туризм у місті 18-19 століть
Під час заходу дізналася чимало крутих фактів про коханий Дрогобич. Насамперед що містяни соромилися своєї ратуші і замість неї приїжджим показували костел святого Варфоломія, який є найстарішою спорудою в місті.
Екскурсовод оповідав історії й про тунелі під площею Ринок. Як ставили там нову бруківку, знайшли жетони для відвідин публічного будинку.
Говорили й про тунелі піл площею Ринок
Згадували й за дрогобицького упиря Зельмана, який практично скупив усю площу Ринок й мав одну церкву. Зельман був одним із двох персонажів, яким страшили людей. І що гаївки про нього складали не лише бойки, а навіть гуцули.
Магнат Зельман скупив майже всю пощу Ринок
Щодо вулиці Крокодилів (вулиця Стрийська), так дрогобичани називали її, бо вона була не освітленою і через це, відповідно, дещо небезпечною. Узагалі-то, там моментами буває страшно ходити й зараз.
Пояснювали чому вилицю Стрийську називали вулицею Крокодилів
На площі Замкова гора мова зайшла про історію та особливість дрогобицької ковбаси (файна, але дорога) і про дружбу Юрія Дрогобича з Папою Римським Сикстом 4. А ще лекції науковця відвідував сам Микола Коперник.
Відкриттям для мене стало те, що у Дрогобичі таки був замок (цього можна було й очікувати), хоч і не на площі Замкова гора. Тут же ж був найдавніший базар. А ще, виявляється, у місті було аж 17 синагог.
У Дрогобичі був замок, але не на площі Замкова гора
А ось другим персонажем, яким у Дрогобичі лякали людей, був проповідник Мартин Лятерн. Адже є чимало легенд про дрогобицький триптих: вмуровані в стіну костелу голову, руку та ступню. Одна пов'язана з язичницьким ідолом, інша ж — з проповідником.
Дрогобицький триптих на стіні костелу має багато легенд
Затим вкотре було цікаво послухати історію про віллу Леона Гантерберга, власнику якої закортіло зробити там підлогу зі срібних монет.
За традицією, під час екскурсії на вулиці Панській запалюють гасовий ліхтар. Однак цього разу цей момент довелося пропустити, бо ліхтар упав. На щастя, ніхто не постраждав. Тоді ж почали розігрувати призи — тематичні дармовис і шкарпетки та каву, аби якось розрядити атмосферу. Що ж перший приз, тобто дармовис зі шкіри з написом «Дрогобич — у ньому вся сіль», пощастило виграти мені.
Родзинкою була вілла Раймонда Яроша, а саме її відвідини. Перед цим відвідувачі слухали інтересні та кумедні історії про будівлю від гіда. Я декілька разів бувала у віллі на парах, але явно, не в тих аудиторіях. Будинок і справді красивий, аж мову відняло, а п'єци — взагалі відпад. На жаль, стан вілли бажав би кращого.
Родзинка екскурсії — відвідини вілли Яроша
Екскурсія тривала до двох годин і було багацько гумору та смішних історій. Хоч було хмарно і вітряно, Дрогобич прекрасний у будь-яку погоду. І ось посилання на атмосферне відео отця Ігоря Цмоканича про те, якою була екскурсія «Дрогобич крізь віки: мандрівка двома площами та однією вулицею».
Затим у Молодіжному просторі Дрогобича відбувався камерний концерт від студентів Дрогобицького музичного фахового коледжу ім. Василя Барвінського та частування плов від кримськотатарської громади «Іхсан-Щирість». Тоді вперше нагороджували дрогобичан за кращі знімки та відео, а також промоцію Дрогобича. Детальніше про це можна почитати в матеріалі інтернет-видання Дрогобич.City.
Нагороди за кращі знімки та відео
Наступного ж дня, у неділю, 29 вересня, відбулася благодійна екскурсія до дрогобицької синагоги. Однак на неї вже не встигла потрапити, бо була зустріч літературно-музичного угруповання «Дроhema». Загалом під час цих заходів вдалося зібрати понад 18 тисяч гривень на ЗСУ.
