Стрийський академічний ліцей імені Андрія Корчака розпочав впровадження профільного навчання у старших класах ще у 2022 році. З того часу стикнувся з опором батьків і, навіть, директорів інших шкіл. Проте зустрів підтримку міської влади і своїх вчителів. Що таке профільна старша школа, для чого вона, як її впроваджувати, в чому її переваги і з якими викликами вона стикається – діляться стрийські освітяни.
З вересня 2027 року середня освіта в Україні буде працювати за такою структурою: початкові школи (1-4 класи), гімназії (1-9 або 5-9 класи) і академічні ліцеї (10-12 класи). Реформа старшої школи є логічним продовженням реформи Нової української школи (НУШ), яка стартувала ще в 2017 році. Перші “нушівці” пішли в перший клас у 2018 році. Саме в 2027 році вони мають піти до реформованої старшої профільної школи (академічних ліцеїв), де будуть навчатися з 10 по 12 клаcи.
З 1 вересня 2025 року в Україні буде 30 пілотних академічних ліцеїв, які не чекатимуть 2027 року і впроваджуватимуть окремі елементи реформи. На Львівщині таких є три: два у Стрию і один у Шептицькому.
Щоб зрозуміти, в чому суть профільного навчання, як проходить впровадження реформи, на що чекати батькам і старшокласникам, ми звернулися до Стрийського академічного ліцею імені Андрія Корчака. Поспілкувалися тут з директором Іриною Семачок і вчителями. Поговорили на цю тему також з начальником управління освіти Стрийської міської ради Лідією Стасенко та начальником відділу загальної середньої та дошкільної освіти Стрия Романою Ігнатовою.
“Трансформація починається з великого стресу”
“Нещодавно мене запитали, з чого для директора починається трансформація. Я чесно відповіла — з великого стресу”, – так сприйняла старт реформи директор передпілотного академічному ліцеї імені Андрія Корчака Ірина Семачок.
Директор ліцею Ірина Семачок
Ліцей розпочав готуватися до впровадження реформи ще три роки тому: у 2022 році перестав набирати дітей у п'яті класи, в 2023-му році – у перші класи. Водночас сусідня школа стала великою початковою з оновленими комфортними умовами.
Директорка визнає, що завжди підтримувала ідею академічних ліцеїв: “Для мене головне — не початкова школа, а старша. У старшій профільній школі трирічне навчання — це не додатковий рік, а адаптаційний 10-й. Саме ця зміна і перебудувала структуру. Тому я завжди підтримувала 12-річку та окремі академічні ліцеї”.
На старті впровадження реформи, протягом першого тижня внутрішніх комунікацій директорка зрозуміла, що більшість учителів старшої школи підтримують створення академічного ліцею: “Розумієте, вчителі — публічні люди, і їхнє слово має вагу серед батьків. Лише вони можуть донести суть змін, і те, як вони це зроблять, — дуже важливо”.
Коли стало зрозуміло, що підтримка більшості є, розпочали розмови з батьками. Це був складний етап. Частина так і не зрозуміла, навіщо “ламати цю систему”. З батьками спілкувалися адміністрація, вчителі та представники управління освіти. Було багато зустрічей, погроз і скарг — від каміння до судових позовів, але поки до суду не дійшло.
“У першу чергу в ліцей має вірити голова міста і громади. А далі – управління освіти, директор обраної школи та вчителі”, – пояснює Лідія Стасенко і додає, що освітній простір ліцею ім. А. Корчака змінюється саме завдяки місцевій владі. Два роки тому тут почали ремонт спортзалу, на який витратили 2 мільйони 800 тисяч гривень.
Відремонтований спортзал ліцею
У найближчих планах оновлення профільних кабінетів – біології, хімії, фізики: для кожного предмету буде по одному для лабораторних робіт і для теоретичних. “Для проведення уроків хімії буде ще спеціалізоване приміщення з витяжною шафою та необхідним обладнанням”, – зауважує вчитель хімії і біології ліцею Корчака Ігор Біляк. Крім того, тут буде й географічна лабораторія, й STEM-кабінет.
Зараз у ліцеї триває капітальний ремонт, який планують завершити до першого вересня, а уряд дає субвенцію для закупівлі необхідного обладнання.
“Громада бачить, що гроші вливаються, освоюються, що нашим дітям стає комфортніше, стає краще, затишніше та якісніше”, – зауважує директор ліцею.
“Можливість вибору формує характер і відповідальність”
Академічний ліцей буде зосереджуватися на трьох векторах профільної освіти: мовно-літературний, соціально-гуманітарний і STEM.
Директорка пропонує простежити етап формування профілів на прикладі математики: “Математику можна об’єднати з інформатикою — це буде один профіль; з англійською — другий; з інформатикою та фізикою — третій. Майбутні програмісти обирають математику й інформатику, системні адміністратори — математику, інформатику й фізику. Медики ж обирають біологію і хімію. У школі кожен профіль унікальний і не повторюється”.
Цьогоріч найпопулярнішим став історичний. “Я тисячі разів запитаю в дитини: “А ти добре вибрав профіль, а ти точно знаєш, чого ти хочеш?” Як на мене, от саме можливість вибору, право вибору, необхідність вибору, саме це формує характер, відповідальність і все інше”, – наголошує директорка. Як зауважує Наталія Гучко, заступник директора ліцею з навчально-виховної роботи: “60% старшокласників мають розуміння свого майбутнього шляху, для чого їм це. Вони викладаються, їм цікаво, вони займаються самоосвітою. І я бачу в цьому великий прогрес, бо насправді діти готуються не просто до НМТ, а до майбутнього шляху в житті”.
Позитиви від пілотного запровадження профілів вже бачать педагоги. Як зауважує вчитель фізики Лариса Прокопович: “Якщо переді мною клас філологів, то їм не потрібна, наприклад, тема електромагнітної індукції. Їм важливо розуміти загальні принципи побудови світу. Я завжди казала, що має бути профільне навчання, що не всім і все треба”. А вчитель інформатики Роксолана Барабаш визнає: “Перейшовши на старшу школу — чотири 9-ті та два 10-ті класи — відчула значне полегшення. Тепер підготовка до уроків більш сфокусована, без розпорошення на всі вікові групи”.
Вчитель фізики Лариса Прокопович з учнями
Реформа також передбачає, що учні зможуть обирати курси за вибором, які об’єднають дітей у міжкласні групи. Тобто математики можуть обрати курс “Пишемо есе”, бо це їх цікавить, а історики – “Моделювання в біології”. Додатково ліцеїсти матимуть на вибір обов'язковий предмет художнього напрямку: театральне мистецтво, малювання, ліплення з глини, музика.
Зараз адміністрація ліцею залучає вчителів-сумісників, а до формування профілів і вибіркових курсів тут підходять наступним чином: кожен учитель має довести, що здатен працювати з новим змістом і зацікавити учнів.
Лідія Стасенко зазначає: “Я завжди кажу, що вчитель – це така професія, коли треба завжди йти в ногу з часом. Коли молодь обганяє, ти вже не вчитель. Ти вже так, десь позаду. Так чи інакше, природний відбір відбудеться. Діти почнуть записуватися до того вчителя, до якого цікаво”. Саме тому вчителі ліцею Корчака регулярно проходять курси підвищення кваліфікації: як державні, наприклад, у Львівському обласному інституті післядипломної освіти, так і онлайн на платформах EdEra, Prometheus. Ліцей активно співпрацює з Львівським університетом імені Івана Франка, тому вчителі з учнями регулярно відвідують там практичні заняття та вчительські конференції.
Стрийський пілот. Як все починалося
Реформа старшої школи у Стрию стартувала ще у 2022 році: спочатку представники управління освіти поспілкувалися з директором ліцею у Шептицькому, а далі заручилися підтримкою консультантів проєкту "Децентралізація в Україні" та Департаменту освіти.
Впровадження реформи у Стрию складалося з кількох етапів. Спершу провели симуляційну гру, де батьки, учні, депутати, директори шкіл, бухгалтери, працівники управління моделювали освітню мережу громади. Всіх об'єднали в групи і вони мали представити своє бачення освітньої мережі. Звичайно, не обійшлося без суперечок.
Інтер'єр ліцею після ремонту
Далі фахівці управління освіти опрацьовували план трансформації мережі. Для цього проаналізували народжуваність з 2017 року, кількість дітей у школах, доступність і потужність закладів, а також спрогнозували кількість учнів, які підуть у 10-й клас. Крім того, врахували витрати на одного учня, середню зарплату вчителів і якість освіти, щоби обґрунтовано визначити, який заклад має стати ліцеєм.
Щоб втілити реформу, створили робочу групу і розпочали відбір шкіл, які мають стати академічними ліцеями, а які залишаться гімназіями і початковими школами.
“Для директорів це був як грім з ясного неба”
Лідія Стасенко розповідає, чим керувалися при відборі академічних ліцеїв: "Ми брали до уваги призові місця на олімпіадах, кількість 200-бальників на НМТ, доступність до закладів освіти та кількість дітей, яку він здатен вмістити. Адже заклад має мати три паралелі: а це орієнтовно 100 учнів на одній".
Спершу академічним обрали Миртюківський ліцей із поглибленим вивченням англійської. Він дає хороші знання, проте знаходиться у сільській місцевості, а діти з міста не захочуть туди їхати. Тому, дослухавшися до рекомендацій Департаменту освіти, академічними ліцеями для Стрия і громади обрали школу №2, яка знаходиться у центрі міста, та ліцей Шептицького, поруч з вокзалом.
11 січня 2022 року пройшла нарада директорів стрийських шкіл, де оголосили, які заклади освіти в перспективі трансформують в академічні ліцеї, а які будуть гімназією чи початковою школою. “Для них це був цікавий день, тому що це був грім з ясного неба. Шок. Для декотрих навіть до сьогодні”, — згадує Ірина Семачок.
Виклики старшої профільної школи
“Я до наших 10-З заходжу з острахом — це ж біологи-хіміки! Коли вони починають голосно обговорювати, наприклад, частини скелету чи людського тіла, я думаю: "Боже, як не можна таким захоплюватися?” А вони реально горять цим!” – не приховуючи емоцій каже директорка ліцею ім. А. Корчака, який уже з 2022 року приймає до себе старшокласників інших шкіл. У 2024-2025 навчальному році тут було понад 400 учнів 10-11 класів, кожен з яких мав по дві паралелі.
“У нас такі лідери формуються, про яких просто не можна було подумати в їхній попередній школі! Колективи, які б і не сказав, що вони можуть раптом здружитися, розумієте? Тут дуже цікаві речі відбуваються. І це треба бачити”, – додає Ірина Семачок.
Не зважаючи на переваги профільної старшої школи, які вона бачить наочно, освітяни визнають виклики, які стоять перед її впровадженням. Перший – це нерозуміння батьків, які керуються переконанням “Не буде школи, не буде села” і не розуміють, що клас на п’ять учнів – це про відсутність конкуренції. “Діти, які потраплять в академічний ліцей, матимуть за ким тягнутися, бо їх буде багато, та ще й тих, хто справді прийшов за знаннями”, – зауважує Лідія Стасенко.
Другий виклик стосується самої дитини, адже щоб вступити до академічного ліцею потрібно змінити середовище: вчитися у новій школі і з новими однокласниками. “Але що таке профільний академічний ліцей? Це поглиблене вивчення тих предметів, які вибирає дитина. А якісну освіту можна дати тільки за рахунок збільшення кількості годин на вивчення даного предмету”, – аргументує пані Лідія.
Бути першими - ще один виклик. “Нам складно, бо ми перші. Дуже важко адаптуватися до чинної правової бази: старе законодавство ще діє, водночас з’являються нові вимоги, які потрібно узгоджувати між собою, – зауважує вчитель ліцею Лариса Пропокович і додає: – У 2027 році має з’явитися нова нормативна база — тоді буде легше”.
Четвертий виклик – нерозуміння реформи зі сторони депутатів, директорів і вчителів шкіл. Коли стрийське управління освіти повідомило про трансформацію директорів шкіл, вони надіялися, що ті невикривлено донесуть цю інформацію до вчителів і батьківських колективів. Але помилилися: директор відповідає за навантаження вчителів, а тому завжди їх підтримуватиме. Власне з цієї причини школи не відпускали учнів у академічні ліцеї, бо втрачали і дітей, і години. Жодна школа не хотіла залишитися без десятого класу.
“Ви розумієте, що оця реформа потребувала пояснення навіть директорам шкіл. Я вже не говорю вчителям. Директорам шкіл! І то не всі хотіли зрозуміти. Чому? Основний аргумент – 2027 рік ще не настав”, – емоційно каже Лідія Стасенко і додає, що часто консультує заклади освіти інших громад, які мають бути академічними ліцеями.
Її головні поради їм: розпочати реформу якнайшвидше; не боятися робити зміни, якщо вони на благо дітей; якісно комунікувати; залучитися підтримкою місцевого самоврядування.
Цей матеріал створено у межах проєкту «Abo Edu: Upgrade School», що втілюється Агенцією медійного росту АБО у партнерстві з Швейцарсько-українським проєктом DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти», що впроваджується в Україні консорціумом у складі ГО DOCCU та PHZH за підтримки Швейцарії. Погляди, висловлені у матеріалі, не можуть вважатись офіційною позицією партнерів.
Будьте з Дрогобич.Сity у соцмережах:
💙 Telegram — ще більше новин;
💛 Facebook — креативи та обговорення;
❤️ Instagram — відео та цитати.
