Історик Назарій Юрчишин у 2024 році видав науково-популярне видання брошурного формату “Дрогобицька солеварня”. Це міні-книга на 16 сторінок про солеваріння у Дрогобичі, яка насамперед розрахована на туристів. Молодий науковець — автор фільму-екскурсії “Там город преславний Дрогобич лежить” про місця юності Івана Франка.
Також Назарій є аспірантом Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка і зберігачем фондів Державного історико-культурного заповідника “Нагуєвичі”.
Як екскурсоводство надихнуло на вивчення історії Дрогобича
Назарій Юрчишин народився і виріс у Дрогобичі. Місцями його дитинства є Трускавець і Стебник, де хлопець навчався у школі №6. Після закінчення дев’ятого класу вступив у Дрогобицький педагогічний ліцей. Відзначає, що з ліцеєм пов'язані найприємніші моменти та спогади.
“Історією, зокрема Дрогобича та краю, захопився ще з дитинства. На це значно вплинув батько, який цікавиться краєзнавством. Також посприяли історичні фільми та мандрівки”, — ділиться Назарій.
Навчання в Дрогобицькому педагогічному університеті ім. І. Франка на історичному факультеті дало чималу теоретичну базу, однак на ґрунтове вивчення історії Дрогобича спонукало проведення екскурсій.
Історик проводив екскурсії не лише Дрогобичем, а й районом
“В університеті є програма міжнародної академічної мобільності, що сприяє обміну досвідом навчання студентів України та країн Європи. Так до Дрогобича приїхали студенти з Польщі й мені запропонували провести для них екскурсію містом”, — пригадує історик.
Згодом Назарій працював у сфері туризму — проводив екскурсії не лише містом, а й районом.
“Екскурсоводство вимагало ґрунтовних знань з історії Дрогобиччини. Тож саме тоді почав активно цікавитися краєзнавством, що дало чималу базу знань”, — відзначає хлопець.
Екскурсія в Літературно-меморіальному музеї ім. І. Франка
Науку називає своїм захопленням, є магістром історії, водночас вирішив продовжити навчання на аспірантурі. Обрав кафедру всесвітньої історії та спеціальних історичних дисциплін ДДПУ ім. І. Франка. Зараз Назарій дисертаційне дослідження про дрогобичанина Зенона Косача, діяча ОУН, який доклався до розвитку націоналістичного руху в 1930-х роках.
Часто історія — це наше уявлення про минуле на основі джерел, що збереглися
У тему солеваріння Назарій Юрчишин поринув 7 років тому. Історик живе неподалік дрогобицької солеварні й майже щодня ходить повз неї. Тож не дивно, що це місце і галузь його приваблювали з дитинства.
“З часом зрозумів, що Дрогобицька солеварня — це не просто туристична пам'ятка та історичне місце, якому сотні років, а серце Дрогобича”, — зауважує Назарій.
Утім, про солеварню не було жодного згрупованого матеріалу, виданого під однією обкладинкою. Тому, щоб дізнатися більше про її історію, інформацію доводилося шукати у різних виданнях.
Історик за роботою у 2021 році
“На вивчення історії соляного промислу мене спонукав інтерес інших. Так ще під час навчання в університеті, коли проводив екскурсії, екскурсанти часто запитували, чи є якась цікава література про солеварню, щоб почитати на дозвіллі”, — коментує історик.
З 2018 по 2021 роки Назарій самотужки працював над збором матеріалу, присвяченому історії соляного промислу на заході України, зокрема, Дрогобича. Оскільки чимало всього було опрацьовано раніше, хлопцю залишалося лише досліджувати зібране. Накопичив чимало інформації про технологію солеваріння у Дрогобичі, та про те, які визначні постаті бували на Дрогобиччині починаючи з кінця 18 століття і пов'язані зі соляною тематикою. А також дізнався, що в Івана Франка є незавершена поема “Історія топки солі”.
Виступ Назарія на конференції, присвяченій Стефану Коваліву
Також історик консультувався з Оксаною Бундою, головною технологинею Дрогобицької солеварні і місцевими краєзнавцями, зокрема, Олегом Кулиним. Зазначає, що для історика є важливі респонденти, які є носіями історії, володіють унікальними даними й на чиї слова можна спиратися.
“Носії історії важливі, бо доповнюють писемні джерела. Тим паче джерела потрібно зіставляти, щоб мати максимально повну й об'єктивну картину минулого. Зрештою, часто історія — це не те, що було насправді, а те, як ми її уявляємо на основі тих джерел, які збереглися”, — пояснює дрогобичанин.
Історична робота доступною мовою: у чому особливість книги про солеварню
Він саме планував опублікувати кілька статей на тему соляного промислу у наукових виданнях, коли спало на думку створити міні-книгу брошурного формату.
“Хотів видати не просто книгу, а брошуру, яка мала б науковий зміст, але була б написана доступною мовою для людей без фахової освіти, зокрема для містян і туристів”, — розповідає автор. Тим паче у 2023 році вже вийшла друком саме фахова книга “Дрогобицька солеварня: нарис історії від найдавніших часів до початку ХХІ ст.” від дрогобицьких істориків.
Міні-книга про Дрогобицьку солеварню
Праця над брошурою тривала 3 місяці у 2023 році, а видавалася робота у Києві. Тираж міні-книги — 1 000 примірників. Міні-книгу можна знайти у книгарнях Дрогобича або ж придбати безпосередньо в автора.
Серед труднощів, що постали на шляху перед істориком, були пошук й опрацювання матеріалів, а також “муки творчості”. Адже “хороший історик має бути ще й хорошим письменником, щоб праці, окрім наукової цінності, мали б і літературну привабливість”.
Презентація міні-книги у Трускавці
Історія франкового краю через спогади старожилів
З 2021 року Назарій Юрчишин працює в Державному історико-культурному заповіднику (ДІКЗ) “Нагуєвичі”. Каже, що праця в заповіднику нерозривно поєднана з науковою роботою.
“Ми вивчаємо історію франкового краю і займаємося дослідженням постаті Івана Франка. Крім того, робота дозволяє займатись тим, що мені особисто цікаво у краєзнавчому та науковому питаннях”, — розповідає хлопець.
З 2022 року ДІКЗ “Нагуєвичі” веде програму “Живі історії Франкового краю” на сторінці у YouTube. Ідейником цього циклу передач є Богдан Лазорак, директор заповідника. Він, зі свого боку, надихнувся відеопроєктом “Хащі” про історії покинутих сіл України.
“Під час знімання ми спілкуємося з носіями історії нашого регіону. Планувалося, що це будуть записи спогадів старожилів, однак розвинули ідею й стали записувати інтерв'ю з борцями за волю України, учасниками національного відродження 80-90-х років XX століття, краєзнавцями, народними майстрами, митцями іншими цікавими та яскравими особистостями”, — пояснює історик Назарій.
Над програмою працює Назарій, який є ведучим, а також оператор Сергій Матійко. На сторінці є понад 27 епізодів. Автори постійно шукають героїв для інтерв'ю.
Під час запису одного з епізодів програми
Віртуальна подорож місцями Івана Франка у Дрогобичі
У травні 2022 року на сторінці Державного історико-культурного заповідника “Нагуєвичі” вийшов фільм-екскурсія “Там город преславний Дрогобич лежить…” про місця юності Івана Франка. Автором проєкту, а також сценарію, є Назарій Юрчишин. За технічну базу відповідав оператор Сергій Матійко. Відзначає, що робота над створенням 28-ми хвилинного фільму зайняла тиждень.
“У Дрогобичі пройшли юнацькі роки Івана Франка, тут митець формувався. Фільм-екскурсія показує нам, що ми маємо можливість пройтися тими ж шляхами й відвідати ті ж локації, де був письменник”, — розповідає автор і додає, що в кадрі можна побачити чимало людей в етноодязі, бо відео знімали у День вишиванки.
Важливе місце у фільмі, опріч екскурсії, посідає й музика дрогобицького композитора Василя Сторонського. До того ж якраз композитор Василь став одним із перших героїв програми “Живі історії Франкового краю”.
Історик додає, що цей проєкт також створили для того, щоб розвінчати упереджене уявлення про Дрогобич стосовно його провінційності.
“Цього комплексу меншовартості потрібно позбуватися. А для цього потрібно вчити історію, бо у нас чудове місто з видатним минулим”, — наголошує науковець.
У планах є зняти подібний фільму на основі одного з оповідань Івана Франка, що пов'язані, зокрема, з Дрогобичем.
Дослідження міста починається з історії родини
“Історія формує у нас бачення світу і свого місця у світі. Того ким ми були і ким є, куди нам потрібно рухатися, — пояснює Назарій. — Історія формує нашу ідентичність, тож вивчати минуле свого краю та країни зараз дуже доречно, зважаючи на повномасштабне вторгнення”.
Він рекомендує почати вивчення рідного міста та краю з історії власної родини, адже так чи інакше це буде пов'язано з містом чи краєм. Щодо дослідження Дрогобича, то радить спершу ознайомитися з чотиритомником “Дрогобиччина — земля Івана Франка”, працею “Нариси з історії Дрогобича” та “Вулицями старого Дрогобича” Романа Пастуха. Зазначає, що ці книги дадуть базу для наступних власних досліджень міста.
Вивчення рідного міста та краю починається з історії власної родини
Додає, що саме краєзнавство дає людині відчуття приналежності до місця та роду. Зауважує, що було б добре створити громадську організацію.
“Це б дозволило ефективніше працювати над вивченням рідного краю. Також знаю, що чимало істориків або й просто тих, хто цікавиться Дрогобиччиною, мають чудові особисті колекції з краєзнавчими матеріалами. Було б добре колись створити музей, щоб ці артефакти не зникли й не були розпродані нащадками”, — зауважує історик.
Нещодавно Назарій Юрчишин закінчив роботу над новою книгою про постать Михайла Мінчака, засновника Пласту на Дрогобиччині йодного з перших у 20 столітті командирів штурмових підрозділів в українському війську. Книга більше наукова, однак орієнтована на широке коло читачів.
Михайло Мінчак навчає своїх стрільців поводженню з гранатами, 1916 рік
“Вдалося віднайти родинні фотографії в музейних збірниках та архівах, тож праця буде багато ілюстрована. Буде й републікація мемуарів Михайло Мінчака з коментарями”, — ділиться автор і додає, що зараз шукає кошти на видання книги.
Також планує написати путівник про солеваріння в інших населених пунктах Дрогобицького району.
Будьте з Дрогобич.Сity у соцмережах:
💙 Telegram — ще більше новин;
💛 Facebook — креативи та обговорення;
❤️ Instagram — відео та цитати.
