Юрій Пєлєвін відновлює старовинні меблі, сходи, двері та вікна у Дрогобичі та за його межами. Саме він у 2021-2023 роках відреставрував двері та вікна Дрогобицького Культурно-освітнього центру ім. Івана Франка (КОЦ, колишня вечірня школа). Зізнається: ніколи не міг подумати, що захопиться деревиною та відновленням старовини. Це своєрідне хобі прийшло з часом.
Коренепластика та перші відреставровані предмети - те, що потребує досвіду та натхнення
Юрій Пєлєвін навчався у школі №3 та Дрогобицькому кооперативному училищі. Практику реставрації гіпсової ліпнини, меблів, сходів, дверей та вікон майстер розпочав на початку 2000-х років у Нідерландах, поруч з досвідченим спеціалістом.
Згодом мистецтву відновлення дерев'яних виробів, а також коренепластики (створення скульптур і арт-композицій з коріння дерев) вдосконалювався самотужки в Україні. У той час бракувало доступної фахової інформації, тому було нелегко. Відзначає, що мав велике бажання, і це було головне.
З кожної такої поїздки реставратор намагався привезти цікаві коріння різних порід дерев. Так Юрій Пєлєвін захопився і коренепластикою, оформляючи інтер’єр помешкання, де проживає.
Столик із яблуньки
Висушене й очищене коріння майстер згодом втілив у цікаві мистецькі вироби. Так у будинку можна знайти столики з яблуні, один з яких зроблений за декілька днів, а інший — за рік. Адже натхнення для митця — річ надважлива.
Також дрогобичанин робить з коріння свічники та цікаві сувеніри, які з радістю дарує друзям.
“Я шукаю коріння, де відразу вгадую форму майбутнього виробу”, — каже чоловік і додає, що для коренепластики чудово підходить ялина. Відзначає, що вже два роки нічого не збирав, адже зовсім не має вільного часу.
У будинку, де проживає майстер, кожна кімната має свій стиль. Дизайн чоловік розробляв самостійно й чимало предметів чи меблів робив власноруч. Інтер'єр вітальні створений у середньовічному, кухня — у французькому, ще одна кімната — у класичному стилі. Є кімната в англійському стилі, а цокольне приміщення — у стилі кантрі.
Відреставрований сервант в одній із кімнат майстра
Першою роботою з реставрації Юрія у Дрогобичі було відновлення вікна у старому австрійському будинку по вулиці Григорія Коссака.
“Складністю було те, що раму вікна всередині з'їли шкідники, і при демонтажі могла втратитися автентичність, але я вирішив цю проблему”, — пригадує майстер. Акцентує, що вікно тримається й досі.
Реставрація — це коли потрібно залучити різні процеси та різних майстрів
Майстру особливо до вподоби реставрувати старі меблі, окрім шпону (оздоблювальний матеріал), бо з ним багато клопоту.
Згадує: “Я реставрував чимало сервантів та шаф, а найстарішою річчю у моїй практиці була столітня дубова вишукана шафа, привезена з міста Городок”.
Було й таке, що на замовлення довелося значно розширити у розмірах платтяну шафу до передпокою, не порушивши стилю.
“Коли розбираю двері чи шафу, то пам'ятаю місце кожної деталі”, — зізнається чоловік.
Відновлена шафа у кімнаті, яка зроблена в англійському стилі
Окремою проблемою є габарити й вага виробів. “Ось двері з колишньої вечірньої школи, пригадую, були дуже важкі, сам підняти я їх не міг, бо висота 3 метри, з кованими елементами й склом, та ще й фрамугою”, — розповідає майстер.
Згадує й випадки, коли все йшло не так. Одного разу майстер реставрував італійський сервант, де бокові дверцята були напівкруглими. Коли Юрій демонтував скло, воно тріснуло. Оскільки тепер таке скло ніхто не виготовляє, довелося спершу замовляти у зварювальника металеву форму, а за тим їхати у Львів, щоб за формою вилили скло. “Після цього випадку я тепер кажу, щоб мені скло знімали, й так без нього давали речі на реставрацію”, — сміється майстер, та додає, що звичайно, не всі можуть це зробити.
Відновлення пошкоджених частинФото: Архів майстра
Процес реставрації пов'язаний зі співпрацею з іншими майстрами. Юрій Пєлєвін наголошує, що він саме реставратор, а не столяр чи тесля.
“У мене є два столяри, до яких часто звертаюся. Вони кажуть, що їм простіше зробити нове, аніж переробляти старе. А мені — навпаки”, — ділиться дрогобичанин.
А частіше таки доводиться звертатися саме до столяра, бо буває таке, що під час реставрації важко знайти якийсь елемент, деталь. Тоді замовляються схожі до оригіналу деталі чи елементи.
Відновлення деталей, які руйнуються з часомФото: Архів реставратора
“Головне, щоб залишилися бодай якісь елементи, наприклад, на дверях. Навіть частинки згодяться”, — зауважує майстер.
Як відбувалася реставрація дверей та вікон культурно-освітнього центру
Одна з робіт Юрія Пєлєвіна – реставрація дверей. Одні з таких – у КОЦі.
Відреставровані двері музичної школиФото: Архів реставратора
Справи з ними, на відміну від дверей Дрогобицької дитячої музичної школи №1 були кепські, все було вщент знищено.
Взагалі, спосіб реставрування залежить від складності конструкції та того, в якому стані вироби. Можна зробити за тиждень, а можна й за місяць. Так двері Культурно-освітнього центру імені Івана Франка реставрувалися до 3-х місяців.
До речі, кошти на відновлення дверей збирали завдяки продажу листівок активістки та художниці Дарини Чалбаєвої, долучались матеріально як дрогобичани, так і мешканці інших міст.
Листівка киянки Дарини Чалбаєвої
Керувала процесом директорка Марія Супрун, допомагала дрогобичанка Світлана Клюй, зокрема з промоцією процесу реставрації та акцентуванням на важливості збереження автентичних дверей у місті.
Реставратор Юрій Пєлєвін разом із Марією Супрун, керівницею КОЦу
Згодом було відреставровано ще 9 вікон та 6 подвійних дверей на другому поверсі "КОЦу”, створено нішу "Адель", присвячену творчості австрійського художника Густава Клімта, що знаходиться поруч входу до Центру українсько-австрійської співпраці.
Ніша "Адель"Фото: Архів реставратора
“На цей час я оформлюю гостьовий будиночок у стилі старого Дрогобича, використовуючи автентичні австрійські цеглини, бруківку тих часів.
Щойно розпочав реставрацію чергових парадних дверей з будинку на вулиці Лесі Українки”, - говорить Юрій. Результати роботи можна буде знайти на новоствореній сторінці майстра у Facebook.
“Я багато працюю на волонтерській основі, бо хочеться зберегти культурну спадщину Дрогобича, — зізнається реставратор. — У місті чимало гарних парадних дверей, які хотілося б ще врятувати, й тим самим збільшити привабливість Дрогобича та його туристичний потенціал”.
Результат роботиФото: Архів реставратора
Він же акцентував на тому, що Дрогобичу варто зберігати автентику, як це роблять, зокрема, в Івано-Франківську.
Слідкуйте за нами в Telegram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
