У Дрогобичі збереглося чимало австрійських будинків в історичних локаціях. Більшість потребують капітального ремонту та значних капіталовкладень. Такі будівлі милують око, однак не кожен наважиться в них мешкати. Переваги та недоліки проживання в австрійському будинку для кожного різні — комусь подобаються високі стелі, а хто вважає їх не практичними. Дрогобичанка Світлана Лещенко живе в австрійському будинку з 5 років і розповіла про особливості її помешкання, що на площі Ринок. Також Дрогобич.City дізналися в рієлторів, на що слід звертати увагу при купівлі квартири в такому будинку.
Будинок на площі Ринок, що дивував помпезністю й атмосферою
На площі Ринок збереглося чимало старих кам’яниць. А серед ряду будівель, є один будинок у якому, як кажуть, мешкав Бруно Шульц. Сама кам’яниця побудована у 17 столітті та була цілісним будинком, а тепер на другому поверсі є три квартири. І в одній із них живе дрогобичанка Світлана Лещенко з дітьми. Жінка дистанційно працює у маркетинговому відділі європейської компанії, а у вільний час викладає англійську й займається творчістю.
Родина Світлани — дідусь і бабуся по маминій лінії — оселилися у будинку №7, що на площі Ринок, ще у 1953 році, адже були лікарями. А сама жінка народилася і до 5 років жила з батьками на іншій вулиці, а після смерті дідуся, сім’я переїхала жити до бабусі. Однак Світлана і раніше часто бувала у гостях у домі рідних.
Пригадує, що тоді її, маленьку дівчинку, будинок дивував своєю помпезністю та атмосферою. А вигляд із вікна на площу Ринок особливо вражав.
“Вхід у будинок був із площі. Тоді ще стояли чавунні двері, які відчинялися старим великим ключем. У кінці довгого коридору були кручені дерев'яні сходи з оздобленням. А вгорі напис “Обережно сходи” — жартували, що люди це читають і падають. А на другому поверсі вже розташовувалися квартири”, — пригадує Світлана.
Жінка каже, що їй ще вдалося застати в будинку дідуся і бабусі антикварні меблі, які збереглися від попередніх мешканців. А мама Світлани розповідала, що до її народження на стелі будинку ще можна було побачити унікальні розписи, схожі на ті, які збереглись у кав’ярні “Локаль на Панській”.
Кімната квартири в австрійському будинку, що продається по вул. А. Міцькевича
Світлана зізнається, ніколи не заглиблювалася в історію кам’яниці та припускала, що будівля з 18 століття. Говорять, раніше у будинку мешкав ювелір. Тож чимало хто шукав його скарб на горищі.
Зробили перепланування, прибрали пічки та засипали підвал
У 1982 році у ряду будівель на площі Ринок у Дрогобичі відбувався капітальний ремонт.
“Напевно, цим ремонтом вони хотіли щось покращити, однак для мешканців нічого не змінилося. Навпаки — погіршилося”, — зауважує дрогобичанка.
Як каже Світлана, на той час її сім’я не було практичною, адже не слідкувала за ремонтом і змінами які відбувалися. Якби вони були більш уважними, то могли б не допустити змін у переплануванні квартири.
Насамперед зміни стосувалися перепланування. Вхід у будинок тепер був не з площі, а з дворика. Тоді знищили старі сходи й збудували звичайні радянські. Робітники зробили новий під’їзд, а також входи до квартир змінилися. Також збиралися частково відібрати площу квартири сім’ї, щоб облаштувати коридор для входу до третього помешкання. Однак у той момент втрутився батько Світлани й запропонував робітникам замість цього зробити загальний прохідний балкон ззаду.
У самому помешканні з однієї великої кімнати зробили дві менші. Також позабирали старі дубові двері з мідними ручками. І, дещо зменшивши прохід, поставили нові.
Коридор у квартирі в австрійському будинку
Світлана сміється, що під час ремонту робітники захопилися ідеєю посунути одну стіну квартири. Розібравши вже добрячу половину, тієї ідеї вони лишилися. Довелося відновити стіну, однак відтоді вона стала дещо тоншою за інші.
Зміни не оминули й підвалу — його довелося засипати, адже він був затоплений.
“У будинку був здоровезний підвал. Ми спускалися сходами вниз і в одному з бокових закутків тримали закрутки. Однак сходи вели ще глибше, але там далі приміщення вже було затоплене. Мешканці розповідали, що це був спуск у катакомби, або й саме пекло”, — ділиться історією жінка.
У будинку також забрали п’єци й замість них поставили батареї. Однак вікон не замінювали. Світлана зауважує, що робітники понищили паркет — після ремонту залишилися подряпини та заглибини у підлозі.
“Тоді вже не відчувалася та атмосфера будинку, що була раніше, однак дещиця духу збереглася завдяки вигляду з вікна на площу Ринок і високих стель”, — зізнається жінка.
У радянському ремонті зовсім не йшлося про естетику
У 90-х комунальники оновили фасад будинку і заміниало дах, адже він постійно протікав. Від цього і на стінах, і стелі були плями. У 2000-х Світлана сама змінювала дерев’яні вікна, які розсохлися, на пластикові. Площа Ринок є шумною, тож завдяки пластиковим вікнам у квартирі стало набагато тихіше. Труднощів із дефіцитом сонячного світла не виникало, адже вікна не вузькі, але й не зовсім широкі.
У тих ще роках у будинку встановили автономне опалення. Зараз опалюють трикімнатну квартиру помірно. Однак часто сиріють стіни через холод у під'їзді, адже будинок не утеплювали. Утім, Світлана зауважує, що і сторони дворика вартувало би це зробити. Також відзначає, що коли влітку на дворі спека, то в будинку дуже комфортно, прохолодно.
Кімната у квартирі австрійського будинку
Для Світлани високі стелі це більше про комфорт, аніж дискомфорт, адже їхня висота у квартирі 3 метри.
“У будинку з високими стелями почуваю себе набагато вільніше і комфортніше, аніж у квартирі, де стелі низькі. Просто не уявляю як там можна жити”, — говорить жінка.
Також є товсті перекриття, що додають комфорту.
“Можна стрибати скільки завгодно, на тебе все одно ніхто не поскаржиться, бо перекриття між поверхами грубе”, — відзначає мешканка.
Однак огляд будинку на аварійність не проводився.
“Є тріщини у стінах, але я би не сказали, що це критично. Однак у 2000-х у сусідів була жахлива тріщина у стіні. У мене ще не настільки погана ситуація. Я ще давно поставила нові двері в одній із кімнат і зараз вони вже не зачиняються. Напевно, з’їхали стіни чи що”, — зізнається жінка.
Комунікацій у квартирі не змінювали: як були з 1982 року, так і залишилися. Та й потреби їх замінювати Світлана не бачить, однак її більше хвилює саме естетичне питання. Роздумує, що якось вартувало би старі труби прикрити.
Кімната квартири в австрійському будинку
“У радянському ремонті зовсім не йшлося про естетику”, — каже жінка.
“Переїхати не хотілося б, тут класно. Ти живеш у центрі і практично один, бо мало сусідів. Тим паче для творчої людини це цілком підходить, — розповідає дрогобичанка. — Однак коли ти звик до цього місця, то з часом, на жаль, ти перестаєш відчувати творчу атмосферу”.
ОСББ не створювали, бо не вигідно — мешканців мало. Та й у будинку із трьох квартир в одній ніхто не живе тривалий час. Проте Світлана розповідає, що їй самій у дитинстві та її дітям хотілося б, щоб у дворі були й інші дітлахи, аби було з ким спілкуватися і гратися.
Кімната квартири в австрійському будинку
“Я не вважаю, що такі будинки потребують більше капіталовкладень, за ними потрібно доглядати, — розповідає жінка. — Якби я мала можливість і ресурси, я б зберегла усе, що тільки можливо, щоб будинок відновив свою автентичність і естетичність”.
Перше, що запитують покупці, — чому у кухні немає вікон
А чи охоче купують квартири в австрійських будинках ті, хто не виріс у них? Як розповіли рієлтори, якщо порівнювати ціни на квартири в австрійських будинках у Дрогобичі з іншими категоріями, такими як сталінки чи хрущовки, то по вартості вони орієнтовно однакові.
“Людям легше придбати квартири з меншою площею, аніж більші. До того ж їх і значно легше утеплити”, — наголошує рієлтор Павло.
Рієлтори зазначили, що, насамперед при купівлі квартири в австрійському будинку потрібно звертати увагу на стан самої будівлі та її перекриття. Також слід цікавитися і переплануванням, тобто всіма змінами, які були зроблені після того, як будинок побудували й здали мешканцям.
Значним фактором при купівлі квартири у будівлях такої категорії є й комунікація — стан труби й опалення. Не варто забувати запитувати й про підвальне приміщення, чи воно не підтоплювалося, а також чи фундамент не осідає. Після купівлі квартири в такому будинку насамперед необхідно замінити комунікацію та зробити капітальний ремонт, якщо цих змін не має.
Дерев'яні сходи у коридорі квартири в австрійському будинку
Також слід зважити на те, що вхід у квартиру відбувається по загальному балкону. Як розповідає рієлтор, людям комфортніше, щоб вхід був із коридору, а не з балкону. Більшості просто незручно, що попри їхні вікна проходитимуть інші мешканці.
“Щодо фасадів у таких категоріях будинків, то їх потрібно збивати до цегли, а опісля реставрувати”, — акцентує Тарас.
Ще однією особливістю австрійських будинків є наявність п’єцу. Однак зараз мало є таких будівель, де він зберігся. Дедалі більше нових власників хочуть повернути будинку стиль, а саме відновити п’єц. З цим може також виникнути багато труднощів. Як розповідає рієлтор, при купівлі потрібно, щоб газова служба провела всі необхідні обстеження.
Австрійський будинок, що по вул. А. Міцькевича
Адже однією з особливостей квартир у таких будинках є те, що у кухні немає вікна.
“Зазвичай, коли покупці оглядають австрійські будинки, то перше, що вони запитують — чому у кухні немає вікна”, — відзначає рієлтор Тарас.
Однак такі будинки приваблюють людей своєю локацією, адже більшість розташована в історичних частинах міста. А новобудови зазвичай знаходяться у житлових районах.
У таких будинках людей найдужче приваблюють просторі під'їзди та кімнати, а особливо кухня, і високі стелі.
Слідкуйте за нами в Telegram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
