У четвер, 21 грудня у Молодіжному просторі Дрогобича відбулася зустріч, на якій ділилися різдвяними традиціями у своїх регіонах та обговорювали їх. На зустріч завітали представники з Луганської, Запорізькою і Львівської областей. Говорили про часник на покутті, кутю з рисом та колядки, які й заспівали. Захід втілила громадська ініціатива, яка займається сприянням інтеграції ВПО в громаду у партнерстві з Дрогобич.City, телеграм спільнотою «Переселенці Дрогобич» та ВІ «Активна громада» у Дрогобичі.
Замість пшениці — рис, а замість колядок — вірші
Зустріч відбувалася у малій залі Молодіжного простору. У приміщенні було тепло, адже у п’єці горів вогонь. Посеред кімнати був стіл — на ньому гірлянди, свічки і мандаринки. Навколо столу були розкладені стільці з пледами. Обабіч у чайнику кип’ятили воду. А учасники зустрічі тим часом фотографували декор на столі, та й самі знимкувалися. А на фоні звучави із колядки.
Коли вода у чайнику нагрілася, охочі робили собі чай чи каву, а також пригощалися печивом й сідали за стіл. Розмова про різдвяні традиції ось-ось розпочнеться.
Стіл із декорацією, за яким сиділи учасники зустрічі
Спочатку мова йшла про кутю. Як виявилося у східних регіонах цю страву готують не з пшениці, а рису й заправляють узваром. І є звичай, що після Святвечора діти носять кутю хрещеним батькам. А ті обдаровують хрещеників.
“Для мене Різдво — це особисто день народження бабуся 7 січня”, — відзнається Наталя, що родом із Лисичанська.
Також жінка додає, що в них ніхто не розповідав як готувати і що за чим потрібно їсти за спільною вечерею.
У східних регіонах стіл на Святвечір накривали так само, як і на Новий рік. Були м’ясні страви і смажена риба, бо ніхто особливо і не вбачав потреби постити. Правда, голубців із бульби не робили. Але основною стравою таки була кутя. Однак традиції готувати пампухів там немає.
Дрогобичанка Олена розповіла, що у її родині бабця ще пекла пампухи з трояндовим варенням. Також жінка трішки поділилася особливостями їх приготування.
Олена Юркевич розповідає про пампухи з трояндовим варенням
Тоді ж учасниця Оля із Запорізької області, поділилася історією про пиріжки із сушених абрикосів і квасолі.
Перед вечерею у східних регіонах не було заведено молитися, а свічки стояли на столі для декору. У Святвечір не було поширеним і одягати вишиванки, вбирались у той одяг, в якому ходили на урочисті події.
“Різдво — це більше сімейне свято, привід зібратися”, — зназначає жінка.
У східних регіонах колядували переважно по селах, а у містах — розповідали вірші і віршовані побажання. Опісля колядники отримували гроші і смаколики.
Святкування зимових свят і чим вражають традиції на західній Україні
Спільними є те, що ставлять ялинку вдома, як зазвичай, перед Миколая. Прикрашали її цукерками та сушкою.
А такі свята, як Миколая, Старий Новий рік і Водохреща святкують, але не так, як на заході Україні. Наприклад, на Миколая дарували дітям під подушку солодощі, а от на Меланки у містах козу не водили, а на Водохреща традиційної вечері вже не було не було, хіба освячували воду. Хоча згадують, ще від бабусь збереглись згадки про “голодну кутю”. Але її, зазвичай, вже у сучасності не готували.
Учасниці зазначали, що у їхніх регіонах не віталися традиційними для Галичини вітаннями на Різдво та Водохреща. Лише на Великдень.
Обговорення різдвяних традицій у різних регіонах України
Коли зайшла мова про церкви, то виявилось, що така була не в кожному селі. Учасниці, пригадуючи той факт, почали жартувати.
“У нас казали, що немає дощу через те, бо немає церкви”, — каже Наталя.
“А в нас — немає церкви, бо в селі є відьми”, — додає Оля.
Коли жінки почали досліджувати різдвяні традиції на заході Україні, то були багато чим здивовані. Наприклад, ніколи не чули про дідуха, вражає на базарі кількість сушених грибів і ажіотаж на них, а також — традиція куштувати часник перед вечерею.
А на фоні звучали різдвяні колядки
Наприкінці зустрічі учасники співали колядки. А була змога послухати лемківські колядки у виконанні Андрія й Олени Юркевичів.
Слідкуйте за нами в Telegram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
