Як комунікувати у публічному просторі про людей, які евакуювались у громаду з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну? Адже наразі напрацьованих варіантів інформування обмаль.
Саме тому Дрогобич.City разом з ВІ “Активна громада” організували зустріч з медійниками, комунікаційниками та містянами, щоб визначитись, яке інформування є нейтральним, офіційним, яке — неформальним, а яке загалом — образливим й не спрямованим на інтеграцію. Модерувала зустріч координаторка ВІ «Активна Громада», журналістка Олена Юркевич.
Чому комунікація важлива: про інтеграцію
На зустрічі говорили також про важливість інтеграції
У Дрогобицькій громаді станом на 15 листопада є 8 676 довідок ВПО. Більшість власників цих довідок родинами переїхали у Дрогобич у 2022 році та вже почали облаштовувати свій побут тут. Розповідаючи про потреби людей, які евакуювались у Дрогобицьку та іншу громади, Алла Горішня, психологиня БФ “Право на захист”, зазначила, що у 2022 році було більше запитів, спрямованих на кризову допомогу — люди мали тривожні стани, переживали за близьких, майно та домівку. То вже нині потрібна мотиваційна, підтримуюча допомога. Люди починають облаштовувати побут на місці, будувати плани, долати виклики, з якими зіткнулись.
Напрацьовані варіанти записували одразу
Власне, розповідаючи про ресурс нових жителів громади, координаторка БФ «Stabilization Support Services» Оксана Яковець зауважила, що люди, які переїхали у громаду — ресурс, який може рухати її вперед. Адже нові люди у громаді мають уміння й досвід, які формувався на їх територіях, отже можуть привнести нове. Тож громада має використати потенціал людей, які приїхали, для розвитку й покращення життя у ній. І тому інтеграція досить важлива, й неправильна комунікація, яка стигматизує й виокремлює містян, які евакуювались у громаду, не сприяє об’єднанню жителів громади у її розвитку.
І тут в інформаційному полі важливо підтримати містян, які пережили досвід евакуації, не відділяючи їх від громади.
Як комунікувати про людей зі статусом ВПО: виклики
Напередодні заходу редакція промоніторила “Довідник безбар’єрності”, створений за ініціативи Олени Зеленської. У ньому є небагато варіантів:
- внутрішньо переміщена особа;
- людина, яка переїхала з тимчасово окупованих територій;
- вимушений переселенець (допустимий варіант);
- ВПО (допустимий варіант).
На зустрічі розбирали й інші варіанти, які зустрічаються в інфопросторі. Їх розділили за діаграмою: “прийнятне та неприйнятне в офіційній та неофіційній комунікації”. Для розгляду прикладів взяли тези, які зустрічаються.
Приклад 1. “Яку допомогу переселенці можуть отримати у громаді”.
"Переселенці, це зручне слово для комунікації, для мене не є образливим, — зазначила Ольга Мірошниченко, адмін Telegram “Переселенці Дрогобич”. — Більш того, коли я називала так канал і чат, то розуміла, що це слово є найбільш вживаним на неофіційному рівні, тому шукатимуть саме за цим словом".
"Навіть скажу так, що нас бентежить не саме слово, а позиція, у якій ми опинились, - зазначила Людмила Денищенко, викладачка. — Тому таке слово для мене абсолютно нейтральне, якщо воно не вживається у негативному контексті".
Приклад 2. “Люди зі статусом ВПО можуть отримати допомогу від міжнародних організацій”.
“Це офіційне звернення, то чому ні? Багато благодійних організацій так і зазначає: допомогу можуть отримати, як люди зі статусом ВПО, так і без нього”, - зазначила Ольга Мірошниченко.
“Цілком офіційне звернення для документів чи благодійних фондів, тому як варіант підходить”, - зауважив директор “Твоє радіо” Борис Стефанків.
Обговорення під час зустрічі: важливо бути почутим кожному
Приклад 3. "Тимчасово переміщені особи мають собі пам’ятати, що у нашій громаді так не заведено”. Тут, як зазначив Борис Стефанків, комбінація з двох неприйнятних речей.
“А хто вирішує, чи тимчасово переміщені ми, чи ні? Це ж наше рішення: повертатись чи рухатись далі. Таке звернення не є коректним”, - зауважила Людмила Денищенко.
Також присутні обговорили, що намагання вчити евакуйованих правил життя виглядає некоректно та навіть як хамство. Тому вирішили, що в цьому випадку комунікація має бути спрямована на підкреслення правил та законів, але без розмежування населення на окремі групи.
Приклад 4. “Вимагали обслуговувати російською: ВПО влаштували мовний скандал у супермаркеті”.
"Я пам’ятаю цей випадок, він дійсно звучав у місцевих групах. Тому ми зі знайомою постійно питали під дописами, звідки автори взяли, що чоловік має статус ВПО? Але мене радує те, що сайт, до якого я звернулась, швидко виправив заголовок і текст. Як виявилось, цей чоловік не має зараз статусу ВПО і просто приїхав в гості”, — розповіла Ольга Мірошниченко.
Про коректні й некоректні звернення говорили, як учасники зі статусом ВПО, так і без нього
“Проблема в тому, що не всі телеграм канали чи сайти є професійними, не всі їх ведуть журналісти, які розуміються в нормах, етиці й тощо. Тому маємо такий результат — погоню за коментарями. Звісно, що це потрібно викорінювати”, — зауважив Борис Стефанків.
“Мені це нагадало, як раніше часто робили акцент на жінці за кермом. Бо це коментуватимуть. Так само нині з заголовками, мовляв: “Дивіться, ми пишемо про кримінал, де задіяні ВПО. Йдіть читайте всі, коментуйте”. Але це свідома стигматизація і робити акцент на статусі, будь-якому, у таких випадках не є етичним та загалом допустимим”, — зазначила Лілія.
Приклад 4. “Втікаючи від війни, люди приїхали у нашу громаду”.
А от це висловлювання викликало обговорення. Бо формально люди тікали від небезпеки. Але після обговорень, зійшлись на тому, що все ж емпатію та розуміння більше викликає словосполучення “рятуючись від війни”. Щодо “втікаючи від війни”, то, на думку присутніх, цей вислів більше несе ризики для чоловіків, ніж для жінок, бо ж може викликати обурення на тему втечі та захисту своїх домівок. А це є несправедливим щодо чоловіків, які за станом здоров’я дійсно не можуть бути призвані до ЗСУ.
Приклад 5. “Подружжя - новомістяни, вони переїхали у Дрогобич у 2021 році”. Слово “новомістяни” було визнане креативним, але не знайшло відгуку серед присутніх.
Також обговорювали словосполучення “гості міста”.
"Річ у тому, що комунікаційний відділ міськради вживає це словосполучення до туристів, ніяк не до людей, які евакуювались у громаду. Ми вживаємо його з найбільш позитивними думками. Тому ні в якому разі не варто сприймати це, як щось образливе. У нас до 2022 року, навіть під час ковіду, було багато туристів. Тому й прижився вислів “гості міста”.
Це надзвичайно корисно, деякі напрацювання ми візьмемо у роботу", — зазначила керівниця сектору комунікації Дрогобицької міськради Ніна Федько.
Також на зустрічі зауважили, що з часом межа між людьми, які евакуювались у громаду та тими, хто не мав такого досвіду, зітреться. Й потреби визначати евакуйованих, вказуючи на цей статус, зникнуть.
У результаті зустрічі визначили такі напрацювання, які взяли надалі у роботу:
- ВПО та люди зі статусом ВПО — прийнятно у формальному спілкуванні;
- нові мешканці з (міста, села), — прийнятно у формальному та неформальному спілкуванні;
- вимушені переселенці — допустимо у медіа та неформальному спілкуванні;
- рятуючись від війни — прийнятно вживати у медіа;
- переїхали з (міста, села) — прийнятно у неформальному спілкуванні.
Недопустимо: тимчасово переміщені особи, біженці відносно до людей, які не виїхали за межі країни.
Слідкуйте за нами в Telegram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
