Дрогобичанка Христина Швадчак займається виготовленням аксесуарів із натуральної шкіри. У 2015 році вона створила власний бренд “Bagin”. Шиє унікальні речі під замовлення у своїй майстерні — від гаманців до шоперів. Майстриня розповіла про особливості роботи з таким матеріалом, а також як правильно доглядати за речами.
Відчути шкіру на дотик і запах
Христина Швадчак захоплювалася створенням різних виробів та прикрас ще у школі, й робила то для себе чи знайомих. Планувала вступати до Львівської академії мистецтв на спеціальності “Дизайн інтер'єру”. Однак їй не вистачило декількох балів, щоб вступити на бюджет.
У той момент в академії з візитом був директор косівського декоративно-прикладного інституту. Він розповів, що в їхній філії в Косові є декілька державних місць і що можна вступити, не складавши повторно іспитів. Христина згадує, як тоді вибирала між керамікою, ткацтвом та художніми виробами зі шкіри, хоча жоден із них не був тоді до душі.
“Коли почалися практичні заняття, я закохалася в такий чудовий матеріал, як шкіра та сам процес створення виробів. Я відчула матеріали на дотик і запах, а викладачі нам розповіли, що з цього можна зробити — і це було щось неймовірне”, — пригадує майстриня.
Шкіра для створення аксесуарів
В університеті студенти робили закладки для книг, створювали шкіряні картини, а також оздоблювали шкатулки. Згодом потрібно було за семестр пошити та здати, як приклад виконаної роботи, три сумки. Христина відзначає, що це їй давалося легко і вона могла б зробити навіть більше. Під керівництвом викладача почала створювати вироби для себе. А на літніх канікулах перед третім курсом залишилася в Косові: робила сумки та продавала їх на місцевому базарі.
“Щоб знайти необхідні матеріали, я ходила на секонд хенди та шукала шкіряні спідниці та плащі — використовувала їх для пошиття, — говорить Христина Швадчак. — Так само знаходила фурнітуру зі старих сумок, або й нерідко самі родичі мені віддавали їх”.
Майстриня говорить, певно так повинно було статися, що тоді, через брак балів на бюджет з дизайну, доля привела її на іншу спеціальність, ту, яка стала її покликанням. Отримуючи задоволення від своєї роботи, не жаліє, що життя так склалося.
“У сумці” — створення власного бренду
Після завершення навчання Христина до шести місяців шила сумки на замовлення одному бренду та займалася і власними замовленнями. Зрозумівши, у якому напрямку потрібно рухатися далі, у 2015 році створила власний бренд “Kris handmade”.
Згадує, як разом із подругою створили логотип та візитки для бренду. Готові аксесуари, а тоді це переважно були бананки й гаманці, вони продавали на OLX, а також в Instagram. Майстриня шила вироби зі шкіри, а подруга займалася SMM. Опріч того Христина бралася і за ремонт сумок: замінити ручку, зашити підкладку чи полагодити замок.
Згодом, коли ринок перенаситився виробами ручної роботи, жінкам довелося зробити ребрендинг.
“Під час поїздки у поїзді до Києва на маркет українських виробників, подруга розбудила мене серед ночі. Каже, що придумала нам нову назву — “Bagin”. “Bag” — сумка, а “in” — у, тобто вийшло “У сумці”. І це співзвучно зі словом в англійській мові “begin” — почати”, — згадує майстриня.
Опісля подруги їздили в столицю на маркетинг виробників і представляли себе як “Bagin”.
Перший час Христина шила у селі у будинку бабусі, де був великий стіл і швейна машинка. Згодом вона орендувала невеличку кімнату в Дрогобичі, яку переобладнала під майстерню.
Майстриня під час пошття аксесуара у майстерні
Під час пандемії майстрині довелося на деякий час призупинити виготовлення аксесуарів. За деякий час у жінки знову з'явилася помічниця, а також додалися й SMM-спеціаліти. Однак із початком повномасштабного вторгнення Христина вкотре залишилася сама. Тоді ж відбулася переоцінка цінностей.
Переоцінка пріоритетів та з масовості на індивідуальність
“У нас пошиття аксесуарів йшло на масове виробництво. У 2022 році я зрозуміла, що не хочу продовжувати шити масово. Відчувала, що з тим аксесуари втрачають свою унікальність та індивідуальність. Вироби були ідентичними, а я відчувала потребу вивчати щось нове та унікальне”, — наголошує майстриня.
Тому зараз майстриня віддає перевагу пошиттю індивідуальних речей для своїх клієнтів. Це не лише сумки та рюкзаки, а можуть бути й ремені для гітари, бампери на телефони та чохол для запальнички. Христина відзначає, що найцікавішим замовленням було створення чохла для сокири. До того ж продає вироби і за кордон.
“Зазвичай аксесуари купляють хвилями. Колись були популярні бананки, згодом — я шила багато рюкзаків, а зараз почасти замовляють великі сумки, такі як шопери. А так загалом купляють різне”, — розповідає власниця бренду.
Насамперед важлива якість, тому для створення виробів жінка використовує матеріали від перевірених постачальників. Але найголовніше — це індивідуальний підхід. Клієнт може підібрати до свого аксесуара будь-який колір, а також можна щось додати чи вилучити. Наприклад, зробити додаткову кишеню чи замінити ручку. Якщо розійшовся шов чи потрібно замінити фурнітуру в аксесуарі від “Bagin”, то Христина безоплатно ремонтує.
“Мені особливо подобаються індивідуальні замовлення. Адже розумію, що клієнт нарешті знайшов те, що він довго хотів, а не міг знайти, — розповідає майстриня. — Тим паче клієнт більше цінує виріб, коли розуміє, що його створювали індивідуально під нього”.
Майстриня за пошиттям сумки
У майбутньому жінка планує спробувати себе в пошитті домашніх шкіряних капців, та індивідуальних обкладинок для блокнотів.
“Хотілося б, щоб майстерня-магазин був у людному місті. Щоб клієнт міг прийти й відразу бачити, як створюється той чи той виріб”, — ділиться Христина сподіваннями.
Жінка планує знайти собі помічницю, яка б допомогла з веденням соціальних мереж, а у майбутньому створити повноцінну команду людей зі схожими цінностями.
Дбайте про них: як доглядати за виробами зі шкіри
Христина каже, що зазвичай усі вважають, що під час створення аксесуарів вона тільки сидить за швейною машинкою та шиє, однак насправді процес потребує руху на тому чи іншому етапі.
“Найдужче полюбляю останній етап, коли потрібно готовий виріб перевернути. Для мене це немов перевтілення аксесуара, його народження”, — ділиться моментом майстриня.
Щоб пошити сумку-шопер потрібно максимум два дні, а дорожній рюкзак — до трьох днів. Щоб виготовити брелок — достатньо і пів години.
У догляді за виробами з натуральної шкіри важливо не перевантажувати аксесуар. У таких випадках часто розходиться замок.
А якщо ж шкіряна річ забруднюється, то не можна використовувати для чищення спирт та розчинники, що містять його. Особливо це стосується рідини для зняття лаку — наголошує Христина. Таким чином знищується верхній шар покриття матеріалу. У такому випадку слід використовувати вологі серветки без спирту або ж легенько протерти губкою мильним розчином. Не слід забувати, що шкіряні вироби не можна мочити, як ось довго перебувати під дощем зі шкіряним аксесуаром.
Не лише майстерня, а й кімната-виставка готових шкіряних виробів
Сама Христина не вживає м’яса, тому в неї часто запитують клієнти, чому ж вона тоді шиє вироби зі шкіри.
“Для мене це актуальна тема. Загалом такий матеріал як шкіра — довговічний. Люди продовжують вживати м’ясо, а що ж тоді робити зі шкірою? Невже викидати? Чому ж тоді не використати цю шкіру на благо інших? Замість того, щоб викинути”, — розповідає власниця бренду.
Якщо клієнт не хоче аксесуару з натуральної шкіри, то майстриня шиє виріб зі шкірозамінника. Однак із таким матеріалом важко працювати, він не такий приємний на дотик та не довговічний.
Слідкуйте за нами в Telegram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
