Подружжя Анастасія і Денис Уварови із Запоріжжя евакуювалися до Дрогобича під час повномасштабного вторгнення. Тут вони продовжили волонтерити й проводити безоплатні заняття з арттерапії та майстер-класи для дітей і дорослих не тільки з числа ВПО, а й місцевих, та створювати мурали. Також Анастасія і Денис онлайн викладають у запорізькій школі-інтернат, а у Дрогобичі Денис викладає інформатику в гімназії ім. Б. Лепкого. Подружжя активно виступає за інтеграцію переселенців у громаду, а саме інклюзії.
Не дизайн, а мотивація до навчання
З перших тижнів евакуації сім'ї Уварових до Дрогобича, Анастасія і Денис вирішили проводити майстер-класи й арттерапію для переселенців й не лише. Цим подружжя займалося ще з 2014 року у своєму місті.
У Дрогобичі сім'я проводила заняття разом із закладами освіти громади й культурно-освітнім центром. Важливою складовою цих заходів є допомога іншим психологічно розвантажитися, та й собі теж. Перші заходи для ВПО проводили власним коштом, а згодом про діяльність подружжя дізналася і підтримали благодійні фонди та громадські організації: "Центр милосердя", "NEEKA", "МОМ", "HIAS".
Мурал у коледжі
А ось створювати мурали в Дрогобичі Анастасія і Денис спочатку не планували — графік був переповнений волонтерськими заходами.
Перший стінопис у місті подружжя створило у фойє Дрогобицького механіко-технологічного коледжу. Мурал об'єднав усі 6 спеціальностей закладу. Його висота 6 м і довжина 5 м — це найбільший стінопис у закладі міста.
Наступні роботи сім'ї Уварових з’явилися в гімназії № 8.
"Коли я повела своїх дітей на підготовку до гімназію, на одній стіні в коридорі було намальовано мотиваційне дерево. Директорка запитала, як мені, а я кажу: "Чесно, мені не подобається". Тоді вона запитала, чи готова я це змінити, і я відповіла "Так". Тоді вона запитала, що для цього потрібно і коли зможу взятися за роботу", — пригадує Анастасія.
Перший стінопис у гімназії
За тим подружжю запропонували розмалювати інші стіни в гімназії № 8. Заклад дає теми, які потрібно розкрити, і необхідні матеріали, а Анастасія і Денис враховують усі пропозиції та створюють мурали безоплатно. Вони шукають різні композиції, фрагментарно вибирають найцікавіше та комбінують їх в одне.
Другий мурал у закладі — "Чорні дати", він присвячений важливим історичним датам України.
Стінопис "Чорні дати"
"У середньому на розпис однієї стіни йде тиждень. Може бути швидше, а може й ні, усе залежить від процесу і самого малюнка", — зауважує чоловік.
А з початку листопада подружжя братиметься за розпис ще однієї стіни у гімназії.
"Ми будемо робити стінопис для початкових класів. Перед нами нелегке завдання, адже ми хочемо намалювати такий мурал, щоб це було не тільки для першого класу: абетка та додавання і віднімання. А щоб була таблиця множення та інші складові для наступних класів. До того, щоб це мотивувало навчатися", — коментує Анастасія.
"Мурал у будь-якому разі буде різний за стилем, його неможливо зробити однотипним. Наприклад, абетку і математику можна зробити в одному абсолютному стилі, але чи це буде дітям цікаво? А так, коли у муралі є різні стилі, кожен шукає своє і цим воно цікаве", — додає Денис.
Загалом займатися стінописом сім'я почала ще у 2014 році в Запоріжжі. У місті є 12 муралів — лишень 7 у школі-інтернаті, де пара викладає. Тематика — патріотична. Найбільший мурал у Запоріжжі — 34 м, створений у 2015 році.
На одному муралі вмістили усю біологію
Третім муралом у гімназії є унікальний анатомічний стінопис. Як подружжя називає його між собою "Розчленована Мона Ліза". Під час створення викладачка біології корегувала роботу Анастасії і Дениса, щоб усе було анатомічно правильно. Також на муралі є напис, який перекладається з латини як "від зовнішнього до внутрішнього".
Анатомічний стінопис
Зазвичай подружжя самі створюють мурали, однак тоді їм помагала випускниця гімназії Вероніка, яка хотіла допомогти і віддячити закладу заодно.
"Для нас було важливо зробити саме навчальну картину, а не створити дизайн. А ідея полягала в тому, щоб вмістити в одному муралі всю біологію. Наприклад, під час уроку вчитель може сказати знайдіть мені це і це чи покажіть, де знаходиться то і то. Стінописи не єдиний за стилем, але він єдиний за суттю", — розповідає Денис.
Створили у Дрогобичі вже 7 стінописів
Загалом у Дрогобичі є 7 стінописів. Окрім гімназії № 8 та фойє Дрогобицького механіко-технологічного коледжу є і у гуртожитку того ж коледжу, їхні мурали є в дитячому садочку "Смерічка" і магазині "Дитячий світ", що по вул. М. Грушевського.
Стінопис у дитячому садочку
Однак подружжя планують розписувати стіни й поза Дрогобичем.
"У кожному закладі, де все є в певному одному стилі, складно буде створити мурал, який робимо ми. Адже наші стінописи якраз поєднання різних стилів", — зазначає Денис
Пара наголошує, що мурали є частиною стимулу дітей до навчання культури й історії України. І додає, що з 2014 року як і в Запоріжжі, так і в Дрогобичі не понищили жодної роботи.
Від «А» до «Я»: процес створення газети
З жовтня цього року у "Дрогобицькій малій академії наук України" при гімназії ім. Б. Лепкого Денис Уваров почав вести гурток "Юні журналісти". Вирішив викладати з власної ініціативи, адже вбачає, що це сприятиме розвитку кругозору учнів. А навчальний заклад сприяв реалізації ідеї.
Заняття відбуваються двічі на тиждень: у понеділок після уроків і тривають годину, а в суботу — о 12 і тривають дві години. Загалом на тиждень є 3 години занять, їх відвідують учні з різних шкіл.
Чоловік зазначає, що не лише вивчають теорію, а й працюють над практикою, і акценти ставлять якраз на практичній реалізації матеріалу.
"Ідея створити газету з’явилась ще рік тому, але хотілось, щоб тими, хто буде наповнювати її стала сама молодь Дрогобича. І можливо, саме їх погляд буде тою іскрою, що запалить бажання в дрогобичанах бачити не лише власне життя крізь призму проблем, а побачити і красу Дрогобича крізь його культуру: неймовірний театр, дендропарк, архітектуру, культурні заходи та багато іншого", — розповідає Денис.
Учні створюють нову газету і працюють не над не електронним виданням, а саме над паперовим, де ще потрібні знання та вміння комп'ютерної графіки, верстки, дизайну, і найголовніше – бути цікавим співрозмовником, на питання якого хочеться відповісти, і тексти якого хочеться читати в майбутніх випусках.
Стінопис у гуртожитку коледжу
"Ми почали не зі стилів текстів, а з реєстрації друкованих засобів масової інформації. Від початку до кінця — весь процес, закінчуючи розповсюдженням газети", — коментує чоловік.
Важливими є аспекти друку в типографії — побачити весь процес наживо. Тому у майбутньому Денис планує зробити екскурсію до видавництва "Коло".
Принтер, який допомагає створює реквізити для театру і сувеніри
У Дениса одним з хобі є проектування та друк тривимірних моделей. Один з принтерів, що був у власності сім’ї, віддали на потреби армії.
"3-D принтер — унікальна річ, яка допомагає тобі у домашньому господарстві зробити ту чи іншу річ. Це навіть дешевше створити самому, ніж купувати", — розповідає Денис.
Насамперед Анастасія і Денис друкують побутові речі, а іноді реквізити для деяких вистав Львівського академічного обласного музично-драматичного театру ім. Юрія Дрогобича. А поки що, найпопулярніша модель для друку — статуетки Івана Франка, що мандрують світом.
"Ці статуетки як сувенір і як згадка про Україну, щоб люди знали про нашу культуру і завжди пам’ятали про неї", — зазначають Анастасія і Денис.
Статуетки Івана Франка
Також Денис провів майстер-клас для вчителів Дрогобиччини, де учасники отримали базові знання з 3-D друку.
Зараз сім'я Уварових шукає фінансування чи то можливі гранти для проведення арттерапії й майстер-класів. Адже для проведення безоплатних заходів потрібні матеріали.
Говорячи про інтеграцію ВПО, подружжя зазначає, що важливо не чекати на зміни, а самотужки сприяти адаптуванню та інтеграції до нового середовища.
"Інклюзія ВПО почнеться для кожного у свій час, але чим раніше це станеться, тим швидше людина знайде себе саме тут. Більшість вірила в швидку перемогу та повернення додому. Але півтора роки показали, що жити та будувати своє життя треба там, де ти є зараз", — наголошує Денис.
Слідкуйте за нами в Telegram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
