Власник дитячого кінного театру Борис Семиволос евакуювався і вивіз коней з окупованої Кремінної у березні 2022 року. До повномасштабного вторгнення він навчав верхової їзди, а також керував дитячим кінним театром. А у 2024 році партнерстві з місцевим підприємцем Русланом Козирем відбудеться офіційне відкриття контактної ферми та конюшні “Козачок Кремінна-Дрогобич”, а також відновить діяльність дитячий кінний театр й стане першим таким у громаді.
2 валізи, 2 мішки вівса і 2 тисячі гривень у кишені
Борис Семиволос доглядав за кіньми тривалий час. А професійно займатися почав із 2012 року. На початку російсько-української війни у 2014 році чоловік перебрався у Кремінну з Червонопопівки, де була кінна ферма. На новому місці він створив кінно-спортивну школу. У 2016 році на базі верхової їзди “Лошадкин дім” Борис вирішив створити дитячий кінний театр.
На своїх виступах дитячий кінний театр у Кремінній збирав до 1000 глядачів. Щоб подивитися виступ, приїжджали з інших областей і навіть Києва.
Театр виїжджав на гастролі, виступати в Лисичанську, у Сватовому та інших містах, що були поряд. Їх приймали гостинно. Після виступів глядачі фотографувалися з конями та спілкувалися з акторами. Одного разу така “автографсесія” затягнулася на дві години.
Під час повномасштабного вторгнення гостро постало питання як вивезти коней з небезпеки.
“Ми почали шукати гроші й, найголовніше, людей, які б вивезти коней з-під обстрілів. Коли зв’язувався з тими, хто займається кінними перевезеннями, вони відмовлялися братися за цю справу, — розповідає Борис Семиволос. — Нам допомагали зі збором коштів й вивезенням коней люди, яких я взагалі не знав й така підтримка максимально важлива.”
Борис Семиволос виводить коня зі стійла
Чоловік планував їхати по коней сам, однак знайомі переконали, що це діло варто лишити молоді — аби зловити коней потрібна неабияка спритність. Евакуйовувати коней вирушили молодший син Єгор і друг Костя.
“«Ти не зробиш того, що зробимо ми. Ти не зможеш спіймати коней по лісу і завести у машини» — ось так вони мені сказали й поїхали”, — пригадує Борис.
Тварин евакуйовували пів дня: шукали й ловили їх у лісі під обстрілами. Також допомагали з цим багато вихованців школи та театру, які тоді ще не виїхали з Кремінної. Вдалося врятувати 11 тварин із 16. Як стало відомо Борисові пізніше, того ж дня під вечір, коли вдалося вивезти коней, було пряме влучання у дерев'яну стайню в Кремінній.
Опісля коні три тижні були у конюшні у Дніпрі, поки чоловік шукав місце для довготривалого прихистку. Одного коня довелося продати — друзі забрали його в Київ, адже не під силу було утримувати.
Улюбленець дітей
У середині квітня друг запрошував поїхати з ним у Борщів, що на Тернопільщині, і там знайти прихисток для коней. Їхали день, а там Борисові допомагали всім містом: знайшли приміщення та приносили, що могли, щоб нагодувати тварин.
“Коли ми приїхали в Борщів, у мене були дві валізи, два мішки вівса і дві тисячі гривень у кишені”, — каже чоловік.
Навесні цього року місцевий підприємець із Дрогобича Руслан Козир дізнався про Бориса та запросив його на свою ферму.
“Це не я врятував коней, це вони мене. Я не можу уявити своє життя без них, тим паче як би я себе почував, розуміючи, що залишив їх у Кремінній”, — наголошує Борис.
Проєкт об’єднуватиме контактну ферму та кінний театр
Руслан Козир почав будівництво ферми у селі Почаєві, що біля Дрогобича, трохи більше, ніж пів року тому.
“Для мене це новий напрямок — спробувати себе у тваринництві. До цього у мене були дотичні напрямки. Планую зайнятися відтворенням шляхетного оленя”, — розповідає Руслан Козир.
Власник господарства допоміг перевезти коней із Борщева у Дрогобич. Щоб облаштувати прихисток для тварин, довелося переробляти приміщення, оскільки вони були облаштовані для утримання овець. Насамперед була потреба у стійлах. Підготовку приміщення для коней закінчили нещодавно.
Місцевий підприємець Руслан Козир
Також зробили заготівлю сіна і додаткових кормів. Закупили на зиму зерно: ячмінь, овес і кукурудзу. Годують тварин як і сіном, так і сінажем. Підгодовують і зерновими культурами.
Зараз на території ферми є понад 450 тварин. Це декілька видів овець, екзотичні вівці й більше десятка кіз.
“Це більше як соціальний проєкт, оскільки приїжджає багато людей. Це і діти, і наші захисники. У такий час нам потрібні позитивні емоції — і ми хочемо їх давати нашим відвідувачам, — наголошує Руслан. — Також це відкритий проєкт: кожен може приїхати й безпосередньо взяти участь у годівлі й утриманні тварин”.
До кінця року планують доробити на фермі все необхідне для коней і відновлення кінного театру. Також — завезти оленів.
“До відкриття ферми зроблено 80% роботи. Зробили найнеобхідніше: стоянка, вбиральня, місця відпочинку. Ще потрібно завершити обдаштування кафе, манежу для коней та зон відпочинку”, — розповідає Борис.
Офіційне відкриття ферми планується навесні.
Догляд за кіньми
З доглядом на фермі Борису допомагають помічники — до 30 людей. Найменшому 7 років, а найстаршій до 30.
Вони роблять усе необхідне, щоб коні почувалися добре: чистять їх, годують та вигулюють. Помічники сідлають коней, їздять верхи та працюють на корді.
Зараз ферма працює до 16, а влітку — довше.
“Сюди діточок ходить дуже багато. Особливо, на літніх канікулах. Залишалися зранку до вечора, навіть ночували. Тут є необхідні умови щоб покупатися, і приготувати собі їсти”, — розповідає Борис про помічників.
Важливою є і підтримка батьків для дітей.
“Коли дитина розуміє, що від неї залежить чистота його улюбленого коня в стійлі, вона доглядає за ним із задоволенням”, — ділиться Борис.
Помічники працюють на волонтерських засадах, однак чоловік намагається віддячити їм за роботу. Наприкінці дня видає незначну суму з грошей відвідувачів, коли ті приходять. Завдяки відвідувачам помічники мають можливість безоплатно займатися з кіньми й заробляти собі кишенькові гроші.
Кінні прогулянки і навчання верхової їзди
Навчатися верхової їзди можуть діти від 14 років. Основна група учнів — це помічники, ті, з якими Борис створює кінний театр. Вони займаються безоплатно. Тренування відбуваються щоденно після основної роботи.
Помічник Сашко доглядає коня
Сама вистава триває від 40 хвилин до години. Їх планують проводитися на манежі, однак його потрібно ще доробити: облаштувати освітлення і місця для відвідувачів.
“Зараз репетиції відбуваються на манежі. Діти тренуються зі звичним спорядженням — це і жилети, і шолом. За нетривалий час, а це пів року, є вже свої позитивні результати”, — із захватом розповідає Борис.
У Кремінній учасники виконували трюки на конях під музику чи навіть вірші — перехоплювало подих запевняє власник театру. Запевняє, що відвідувачі зможуть спостерігати за цим і в Дрогобичі.
“Роботи з кожним днем стає не менше, а все більше і більше. Це добре, чим більше ти робиш, тим далі плануєш”, — наголошує чоловік.
Учасники іншої групи не беруть участь у житті конюшні, але допомагають коштами. Таких учнів до 10. Коли вони приїжджають на заняття, кінь готовий до роботи. Заняття відбуваються раз на тиждень. Початківців займаються пів години. З часом тривалість збільшується. Пів години заняття — 300 грн.
Коні у стійлах
Наймолодшому учню — 14, найстаршому — до 30. Насамперед навчається переважно молодь — це учні та студенти.
Навчання складається з основ: як підходити до коня і відходити від нього, розуміти, чи тварина приймає тебе, відчувати коня. А також з сідлання коня. Навчає Борис, а подекуди — старші помічники. Чоловік дає їм методичні вказівки, а також ділиться досвідом із помічниками.
Також на фермі можуть прогулятися на коні й діти, і дорослі. Для дітей прогулянки — це знайомство з тваринами.
Маленька Аліса на кінній прогулянці
Прогулянка може тривати від 10 хвилин до 30 хвилин.
Поки що відвідувачі можуть прогулятися верхи на коні на території ферми. А навесні можна буде прогулятися на манежі, а також по полі, що за територією ферми. Борис упевнений, що це людям неодмінно припаде до душі.
Власник кінного театру відзначає, що до них особливо полюбляють їздити на екскурсії.
“Найбільш дітям подобаються коні під час екскурсії. Кожен хоче погодувати з руки, доторкнутися та сфотографуватися. Ставлять багато запитань”, — каже Борис.
Також чоловік заохочує подивитися на лише на коней, а й на інших тварин: “У нас чистенько, щоб люди заходили та бачили як утримують і годують тварин тощо”.
Троє кошенят, яких принесли на ферму
Ферма відкрита для відвідувачів з 12.00 до 16.00 щоденно. До офіційного відкриття вхід безоплатний.
Слідкуйте за нами в Telegram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
