Aqua Vita - відомий гурт з 90-х та початку 00-х. дипломанти та лауреати різних фестивалів, зірки “Червоної Рути”. При згадці про цей гурт, у голові автоматично спливає: “А тепер усе інакше, інакше. Просто, просто, просто навпаки”. Інакші - у новому складі Aqua Vita виступали у Дрогобичі на благодійному концерті “Сила єднання”. Незмінний вокаліст гурту Ігор Балан заспівав зі своєю донькою - Алісою.
Після концерту Ігор Балан розповів про те, що змінилось у нинішній естраді, чи легше працювати сьогодні та про те, чому заспівав з донькою.
Вийшли на сцену з дочкою і ніяких питань не було
Як Вам концерт у Дрогобичі?
Якщо взяти до уваги час о котрій ми виступали, то в принципі все пройшло на 100 балів. У Дрогобичі ми були раніше, щоправда, давно, напевно ще в 90-их. Тому в новітній історії можна сказати перший раз завітали у місто. В той час, коли ми активно їздили з концертами, я навіть не запам'ятовував деякі міста, бо це було так: сьогодні Дрогобич, завтра Стрий і так далі. У нас навіть не було часу подивитись на місто.
Ігор БаланФото: Дрогобич.City
Як вам місто?
Мені дуже сподобалося, воно як курорт. А ще воно дуже збалансоване. Дрогобич не маленький і не великий. Місто достатньо велике, щоб називатися містом, водночас тут все у пішій доступності.
Ви виступаєте з донькою?
Так, солістка з котрою ми працювали останні 12 років, після початку повномасштабного вторгнення виїхала за кордон. А тоді до нас почали телефонувати з проханням виступити на благодійних концертах: збирали на дрони, тепловізори. І виникло питання “Що робити?”. Я міг би звісно і сам виступати, проте Aqua Vita - це таки гурт, тобто є певний формат до якого люди звикли. З дочкою ми раніше так собі бешкетували, кавери різні писали. Що мене здивувало, коли з’явилась друга солістка після Ірини Філатової, всі питали: “Хто це?”. А тут взагалі нічого не треба пояснювати. Просто вийшли з Алісою. Ніяких питань, все нормально, наче так і було.
А скільки зараз років дочці?
Зараз їй чотирнадцять, п’ятнадцять буде восени. Ще мала…
Аліса БаланФото: Дрогобич.City
Шоубізнесу у тому вигляді, у якому він був і повинний бути, вже немає
Як балансуєте між “пожаліти, бо Аліса ще дитина” і “треба працювати”?
Річ у тому, що я її не змушую. Якби я бачив, що їй не подобається, то її у музичну школу б не відправляв, бо я не бачу її майбутнього у шоубізнесі. Я взагалі з динозаврів, які вимирають. Чому? Тому, що шоубізнесу у тому вигляді, у якому він був і повинний бути, вже немає. В інтернеті все “на шару”. Ти хочеш послухати пісню? Слухай. Не треба нічого платити.
Якщо взяти часи моєї юності, це був кінець 80-их, нам привозили із-за кордону касети, ми за них платили гроші. У 20 років, коли я був діджеєм у музичному училищі, крутив дискотеки, мені потрібно було діставати якісь музичні новинки - ми купували це. Зараз не треба нічого купувати. Якщо відповідальна людина, то звісно може задонатити на якийсь сервіс і купити пісню, але я так розумію, що ніхто цього не робить.
Ігор Балан та Аліса БаланФото: Дрогобич.City
А працювати легше коли? Зараз чи тоді?
Зараз це тупик. Наприклад, беремо борщ, у якому випадку він добре смакує? Коли він раз у два тижні. Тобто сьогодні з’їв вареники, завтра яєчню, проходить час - тоді борщ. І він заходить, ти відчуваєш задоволення. А якщо тобі зранку борщ, ввечері борщ… І так місяць, два, три, то ти його зненавидиш. На цей час з музикою відбулося те, що я пояснив на борщі. Воно повинно бути дозовано. Музика повинна виділяти у людей якісь ендорфіни. Я пам’ятаю ці відчуття раніше, щось подібне до екстазу, коли тобі хочеться почути класну пісню ще раз і ще раз. А зараз, на жаль, просто це велика купа сміття.
Раніше музику фільтрували. Тобто на будь-якій компанії, фестивалях були експерти котрі відбирали музику. Це був як фільтр, весь непотріб відсипався.
Як приклад приведу таку ситуацію. Мені перед приїздом сюди (у Дрогобич, - ред.) прислали два посилання на відео у TikTok. Хтось виклав кусочки нашого виступу на “Арсеналі” у Києві - це дві ідентичні публікації. І ось в чому парадокс. На одній фідбеку нуль, а на іншій - 3000 лайків, 140 коментарів. Як це пояснити? Це каже про те, що це велика сміттєва яма. Тобто руку засунули, витягли щось, або засунули й не витягли.
Гурт Aqua Vita на концерті у Дрогобичі Фото: Дрогобич.City
Раніше щоб записати пісню, потрібно було вкласти гроші або в обладнання, або за оренду студії. Я пам’ятаю, що у 1995 році, коли я записував свої перші пісні, то одна мені обходилась у 300 доларів. Це дуже багато, людина повинна була 10 разів подумати чи потрібно їй це. Крім того, ніхто не гарантував успіху. Й це ще один фільтр.
Ніхто не запитує який у мене баланс на банківській карті
Ви їздите з благодійними концертами, чи поєднуєте це з комерційними виступами та іншою діяльністю?
На жаль, на даний час комерційних виступів практично немає. Мене бентежить трохи те, що ніхто не запитує який у мене баланс на банківській карті, а там мінуси шалені.
А в мене язик не повертається сказати “Хлопці, може вже досить, у мене сім'я, дитина і їх треба якось годувати. Вас не хвилює взагалі, де я гроші беру?”.
Гурт Aqua Vita та EL Kravchuk зі спільною композицією
Чим займаєтесь крім концертів благодійних?
Гроші я заробляю у студії власній. Тобто я пишу аранжування, зведення, я роблю все стосовно музики, навіть кліпи вже знімаю.
Що змінила війна?
Війна змінила вокалістку у проєкті. Бо через неї попередня вокалістка Альона Титаренко виїхала.
Коли розпочалось вторгнення, всі втікали, а я сів писати пісню. Це був тоді проєкт “StopWar”, пісня називається “Ні, тату, я орді не здамся”.
"Коли розпочалось вторгнення, всі втікали, а я сів писати пісню"Фото: Дрогобич.City
Що у творчих планах?
Працювати далі, битися далі. Це моє. Я працюю не тому, що треба заробляти гроші, а тому, що я не можу цим не займатися. Гроші це вже бонус.
Слідкуйте за нами в Telegram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
