У Дрогобицькому осередку Львівської обласної федерації карате кіокушинкай дітей навчають поваги та допомагають формуванню особистості. Окрім змагань та тренувань, учні ходять у гори та проводять час за настільними іграми. Осередок працює вже 17 років. Зараз там навчається близько 120 учнів.
Заступник голови осередку Роман Калямон розповів, у чому перевага такого виду спорту для дітей, а також, що дає карате, окрім хорошої фізичної форми.
“Своїх учнів насамперед вчу поваги - це основа”
Головою та засновником осередку є Олександр Золочевський - він зараз захищає нашу країну на передовій. Також він керує клубом “Боривітер”, який входить до осередку.
“Боривітер” походить від назви птахи Боривітер. Вона летить напряму проти всіх проблем, проти вітру”, - пояснює заступник голови дрогобицького осередку Роман Калямон.
Діти до школи карате приходять переважно у 7-10 років. Навчання у Дрогобицькому осередку, як правило, закінчується, коли вихованці поступають у вищі навчальні заклади до інших міст. Часто вони продовжують навчання вже клубах тих міст.
Учні школиФото: надане Романом Калямоном
“Дітей ми записуємо на тренування з п’яти років, але переважно всі приходять у 7-10. Ну звісно є і винятки. До мене колись прийшов тренуватись чоловік у 40 років - казав, що це була його мрія з дитинства, проте ніяк не складалось. Він молодець - багато тренувався, працював та досяг жовтого поясу. А пізніше через коронавірус та початок повномасштабного вторгнення з ним, на жаль, зник зв’язок”, - розповідає Роман.
У школах карате є певні правила, кодекси. У Дрогобицькому осередку дотримуються кодексу Львівської обласної федерації карате кіокушинкай та девізів засновника стилю Масутацу Оями.
Учні школи каратеФото: надане Романом Калямоном
“Це був кореєць, досить цікава особистість. Коли став на шлях спорту, то вчився в багатьох наставників і все це поєднував. Він створив свій кодекс - загальні правила для всіх, хто займається цим видом спорту. Але, крім того, клуби часто заводять свої правила, адже кожен інструктор бачить роботу по-різному. Я своїх учнів насамперед вчу поваги - це основа”, - каже тренер.
Роман розповідає, що моментами у сучасних дітей складно з розумінням поваги. Тут йдеться не лише про повагу до старших, а й до своїх однолітків, до молодших за себе.
“Я хочу прищепити своїм старшим вихованцям вміння навчити молодших поважати оточення. Також хочу, щоб діти мали відчуття колективу. У мене потроху виходить і я цьому дуже радий”.
Тренер згадує історію - одного разу група грала у футбол, до них також доєднались діти, які були на майданчику з батьками. І в якийсь момент один з хлопців падає - до нього підбігає гравець з ворожої команди й допомагає встати.
Вихованець школиФото: надане Романом Калямоном
“Батьки були настільки приємно здивовані - тобто вони не звикли бачити таку поведінку, коли хтось з команди суперників може підійти та допомогти”.
Окрім тренувань, вихованці ходять у гори, грають у футбол та настільні ігри
У час, коли у школі немає атестації чи змагань, учні займаються футболом, проводять час за настільними іграми, ходять в гори з наметами.
“Наприклад, цими вихідними робимо спортивні ігри, пізніше - замовляємо піцу, проводимо час за настільними іграми. Також у нас планується 2 походи в гори: один для молодших - піднімемось на Параску, а зі старшими плануємо йти на Пікуй з наметами”, - ділиться Роман.
Частина Дрогобицького осередку під час заїзду у літній табірФото: надане Романом Калямоном
У школі навчаються і хлопці, і дівчата. Вони часто приходять тренуватись для того, щоб покращити свій фізичний стан, проте згодом вливаються у колектив і теж хочуть брати участь у змаганнях.
“У мене нещодавно була дівчинка, яка не хотіла їхати на змагання. Ми просто тренувались, я їй пояснив, якщо вона не хоче, то звісно не поїде. І раптом через тиждень вона підходить і каже: все, хочу їхати. Я здивований, цікавлюсь чому, а вона відповідає: “Я дивлюся, вони так всі працюють, так про це говорять, вони мене заразили цим захопленням і я теж хочу”. Коли діти потрапляють в колектив, то рухаються всі в одному ритмі, на одній хвилі”, - розповідає Роман.
Тренер також згадує про свою першу ученицю Юлію - вона прийшла в карате у 7-8 років.
“Я пам’ятаю її на перших змаганнях, така маленька білява дівчинка, і на останніх - де вона показувала просто фантастичні результати”.
“Найважливіше - бажання дитини”
Підготовка до змагань у хлопців триває два місяці, у дівчат - трохи довше.
Спортсмени під час виступу на День містаФото: Дрогобич.City
Також це залежить від вікової категорії. Тренер пояснює, що для молодших дуже важливо поставити техніку - коли дитина виходить, то їй потрібно вміти вдарити. Для старших більш важлива витривалість. Дорослі комбінують витривалість з силою.
“Якщо батьки кажуть, що вони просто хочуть фізичний розвиток для дитини, без змагань - тоді просто тренуємось. Якщо дитина сама каже, що хоче попробувати, тоді ми починаємо готуватись. Найважливіше - бажання дитини, бо якщо вона сама цього не хоче, то змусити її неможливо”, - пояснює заступник голови Дрогобицького осередку.
Серед вихованців Дрогобицького осередку є спортсмени, що займали призові місця на чемпіонаті України.
Спортсмени та тренер після змаганьФото: надане Романом Калямоном
“Карате для мене прийшло в потрібний момент і допомогло знайти відповіді на багато питань”
“Такий вид спорту дає не стільки фізичний вишкіл, скільки формування особистості - особливо у дітей. Фізична форма це поняття досить мінливе: тренуєшся - вона є, не тренуєшся - немає. Для старших чи підлітків карате - це правильний напрям дурної сили, яка в них є. Вони займаються собою, їздять на змагання, знають, що хочуть”, - ділиться Роман.
Тренер також пояснює про вуличні бійки - як правило в такі конфлікти хлопці вступають тоді, коли хочуть щось комусь доказати.
Тренери та учні школиФото: надане Романом Калямоном
“Мої хлопці все, що хочуть, можуть доказами на татамі (місце для поєдинків). Якщо в них виникає конфлікт всередині колективу, я кажу: одягнули шоломи й в бій. Вони погоджуються, б'ються, змучились, все - мир. Тобто вони викинули цю дурну агресію в залі й не нашкодили один одному. Вони самі собі довели, що можуть, що сильні і їм не потрібно це робити на вулиці”.
Учні школиФото: надане Романом Калямоном
Роман розповідає, що він прийшов у карате у 21 рік ще студентом.
“Банально хотілося щось поміняти у житті, а мрія пов’язати життя зі спортом в мене була і раніше. Тоді я вирішив - все досить, пора брати обставини у свої руки й прийшов у карате в Дрогобицький осередок. Сказав собі - хочу отримати чорний пояс. Я багато працював і за два роки мені запропонували стати тренером. Карате для мене прийшло в потрібний момент і допомогло знайти відповіді на багато питань. Дало бачення світу і я зрозумів яких принципів по житті дотримуватись. Й це намагаюсь передати своїм учням”.
Слідкуйте за нами в Telegram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
