26 квітня згадуємо про трагедію, яка трапилася 37 років тому на Чорнобильській атомній електростанції. Тоді вибухнув 4 енергоблок, радіоактивним цезієм було забруднено 3/4 території Європи. В Українському інституті національної пам'яті кажуть, що понад 600 000 ліквідаторів боролися з наслідками аварії. 81 населений пункт України став безлюдним після евакуації.
Спогадами про події, які відбулися 37 років тому, поділився голова Дрогобицької районної громадської організації потерпілих від аварії на Чорнобильській АЕС "Захист" Василь Шевчук.
Пробув на території Чорнобильської атомної електростанції 32 дні
Василь Шевчук є безпосереднім учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобилі. Розповідає, що їх із колегами-рятувальниками відправили ліквідовувати наслідки вибуху на атомній електростанції на місяць. І це підірвало його здоров'я.
Василь ШевчукФото: Дрогобицька міська рада
"Коли я приїхав до Чорнобильської АЕС, то в тих населених пунктах вже людей не було – всіх евакуювали.
Ми не тікали, не ховалися, а самовіддано робили свою роботу. Та передбачити результат аварії на атомній електростанції не міг ніхто. Зараз я вже більше знаю про це і розумію наслідки цієї катастрофи та те, чому вона трапилася. Про те, що радянська влада робила не так, можна говорити довго, починаючи від замовчування викиду шкідливих речовин і до того, коли почали евакуацію з навколишніх населених пунктів. Але скажу за себе. Я пробув на території Чорнобильської АЕС 32 доби. Через два місяці після повернення додому у мене почала текти кров із носа. Хоча я був до того цілком здоровим, займався спортом", – каже Василь Шевчук.
Василю Шевчуку вже 58 років. Він має III групу інвалідності й ледь не втратив здатність ходити.
"Трагедія на Чорнобильській АЕС дійсно залишила відбиток на моєму здоров'ї. Мені соромно про це говорити, але, хоч я веду здоровий спосіб життя, не курю, алкоголь вживаю помірно, не напиваюся – у мене трясуться руки як алкоголіка. Мені соромно, коли я стою з кимось розмовляю, а в мене трясуться руки. Можна лише здогадуватися, які думки в інших людей про мене, якщо вони не знають, через що це. Також у мене нікудишня пам'ять. Рідні змушують мене багато читати, я читаю і книги, і газети. Але дуже багато забуваю з того всього. На спинний мозок пішло ускладнення, через що у мене мало не відмовили ноги, мені зробили складну операцію у Києві", – розповідає Василь Шевчук.
"Таке відчуття, що влада про нас забула, наче нас нема"
Василь Шевчук зізнається, що допомога від держави є, але вона не така, як їм обіцяли. Зокрема, згадує про програму надання додаткової житлової площі особам, які пережили Чорнобильську катастрофу.
"Програма фінансується з державного бюджету, але я, як ліквідатор, не бачу ніякої допомоги від депутатів. Відчуття, наче вони про нас забули, люди по 15-20 років стоять у черзі за житлом. Але щодо Дрогобицької влади, то до них претензій немає. Бо кожного року на день ліквідатора 14 грудня і на день пам'яті Чорнобильської трагедії 26 квітня соціальний захист нам виділяє матеріальну допомогу. Також я, як ліквідатор, маю щомісячну надбавку до пенсії", – каже ліквідатор аварії на ЧАЕС.
В управлінні соціального захисту населення Дрогобицької міської ради повідомили, що у 2023 році до 37 роковин катастрофи на Чорнобильській АЕС вони надали адресну грошову допомогу на загальну суму 88 000 грн.
"Країна має розвиватися, навіть із таким небезпечним сусідом"
В Україні планують побудувати до 20 атомних енергоблоків. Енергоатом домовився про це з Holtec International. Зважаючи на історію Чорнобиля і на збройну агресію російської федерації, яка тероризує Запорізьку АЕС, виникає питання – як до цього ставляться люди, які бачили катастрофу 1986 року на власні очі.
"То дійсно страшно, я розумію. Бо наш сусід, наш ворог - небезпечний, він справді може зробити лихо, наслідки неможливо передбачити. Але я вважаю, що людина - мудра істота. Якщо все робити правильно, підготуватися до всіх ризиків, то цю енергію атома можна використовувати. На жаль, сусідів не обирають, але сподіваюся, що все так не буде, треба думати про краще", – каже ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС Василь Шевчук.
У Дрогобицькій районній військовій адміністрації повідомили, що у 2023 році на Дрогобиччині є 481 особа з категорії чорнобильців. Зокрема, 415 дорослих – ліквідаторів, які їздили у зону аварії допомагати усувати наслідки вибуху на реакторі. Також є 66 людей, які мають категорію "діти Чорнобиля". Це зокрема ті, хто народився після 26 квітня 1986 року від батька, який під час настання вагітності матері належав до категорії постраждалих внаслідок катастрофи, або ж від матері, яка належала до однієї з категорій чорнобильців.
Найбільше осіб, постраждалих від Чорнобильської аварії, є у Дрогобичі – 250. Також у Бориславі їх є 111, в Трускавці – 85, у Східниці – 19 і в Меденичах – 16.
Слідкуйте за нами в Telegram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
