"26 і кава" це поєднання кав'ярні та культурного майданчика": Юлія та Роман про відкриття закладу

"26 і кава" — кав’ярня Романа і Юлії, де заварюють каву альтернативними методами. Сам заклад настільки передає характер своїх власників, що його неможливо уявити без цієї закоханої пари, бо 26 то особливе магічне число. Таке ж особливе, як їхня кава.

Заклад відкрився не так давно, під час повномасштабного вторгнення. І власники пояснюють чому. Про любов, війну, Дрогобич та плани говорили за кавою з льодом та м'ятою. І так ми відкриваємо нову рубрику від Дрогобич.City: 5 питань за чашкою кави.

У планах на рік ми мали пункт "Зробити щось корисне для Дрогобича"

Досить сміливе рішення відкрити кав'ярню під час війни, яка вже має досить неконтрольований характер, не так, як це було до лютого цього року. Чому зважились і чому саме Дрогобич?

Роман: Я років 5 думав, що було б добре створити свою кав'ярню. Давно заварюю собі каву й знайомим. Беру з собою в подорожі все потрібне для альтернативного заварювання.

Наприкінці березня вирішили з Юлею, що потрібно працювати далі. У нас був капітал і ми вирішили його вкласти у бізнес, адже з часом він би втратив свою цінність.

Тож запустили ці гроші на підтримку української економіки. Більшість того, що є в цій кав'ярні замовили з України. Меблі, лампи, текстиль, двері. Саме середній та малий бізнес забезпечує функціонування економіки країни.

Юлія. У нас у плані на рік, так ми створюємо такі плани, був пункт "Зробити щось корисне для Дрогобича". Початок повномасштабного вторгнення був таким собі потрясінням. Близько опівночі я написала у своєму твіттері, що відчуваю щось погане. Так зле мені ніколи не було. Потім півтора місяця волонтерства, адаптації до нових умов. І ми вирішили відкрити свою кав’ярню. І Роман мріяв (“Це було моє бажання”, — поправив Роман). Так, планував й хотів її створити. Загалом Дрогобич, це те місто, з яким пов'язуємо своє найближче майбутнє.

У своєму планувальнику ми ще ставили питання: що б люди хотіли у Дрогобичі? А тоді подумали, що вони б точно хотіли випити смачної кави та урізноманітнити дозвілля

Адже "26 і кава" це не лише про каву, а й про творчість.

Кав'ярня "26 і кава". Що для вас ця цифра?

Юлія. Це знакова цифра для нас. 26 числа ми познайомились. Це така цікава історія, яка мала всі шанси не відбутись. На вокзалі в Івано-Франківську. Ми їхали в бла-бла карі і я запропонувала гру “НеЗнайомці”. Ми грали у неї всю дорогу і вона зараз стоїть для наших відвідувачів у кав'ярні. 26 років мені було, як я повернулась у Дрогобич, а Романові виповнилось 26, як він приїхав у це місто. 26 числа ми заручились. Тож число дійсно символічне.

Що ще є у цій кав'ярні від нас, окрім числа у назві? Любов, це ми й намагались передати й показати. Любов до людей, любов до кави, любов до міста.

Коли планували відкрити заклад, брали кавову екскурсію містом, потім цікавились інформацією про цю будівлю.

Ми намагалися максимально підсилити автентичність цієї будівлі, не змінювали вікно, відкрили цегляну стіну, де ще зберігається логотип виробника

Загалом, нам пощастило з архітекторкою, це киянка Іра Доброва, вона нас одразу відчула, бажання, настрої. До створення кав'ярні долучилось багато людей, від Луганська до Івано-Франківська. Тож тут, наповненням цього приміщення, підходом до екологічності, ми намагались передати відчуття любові до того, що нас оточує.

Як розподілили ролі у бізнесі? Спільна справа укріплює стосунки чи ні?

Юлія і Роман. Ну у нас є контракт (сміються). У нас загалом є декілька документів про відносини ми до цього відповідально підходимо.

Ми довіряємо один одному, так, але хочемо, щоб ми обидва розуміли у якому напрямку будемо рухатися разом і не витрачали час на суперечки

От у документі про відносини описали 16 сфер життя, кожна має 4 підпункти. Тобто він досить детальний. Тож логічно, що маємо домовленості стосовно партнерства у “26 і кава”, де розподілили свої ролі. Роман ухвалює важливі рішення, Юлія займається культурною програмою, комунікацією.

А ще у нас є одне важливе правило, ми не розмовляємо у спальні про роботу. Хоча вже більше живемо у кав'ярні.

"Ми задумували цей заклад, як поєднання кав'ярні та культурного майданчика"

Чим відрізняється ваша кав’ярня? Ви маєте особливу каву?

Роман. Можливо, це не надто скромно буде, але то правда, ми єдиний поки що заклад у місті, який спеціалізується на альтернативному заварюванні кави та позиціюємо себе, як кав’ярня третьої хвилі. Тобто відношення до кави, як до вина.

Гість може обрати зерна та метод приготування кави. Це про культуру кави та її смак. А для того, щоб це забезпечити, ми першочергово вкладаємо кошти в навчання нашого персоналу

Юлія. Ми задумували цей заклад як поєднання кав'ярні і культурного майданчика. Це проявляється і в нашому дизайні: 26 і є підпункт. Тут можна вказати і кава, і література, і музика. На відкритті кав'ярні ми мали кав’ярник (міні концерт), де виступали Орися Савчин, львівська виконавиця, та Drimandr, виконавець з Прикарпаття.

Якби до вас саме місто прийшло на каву, де б його посадили та що запропонували?

Юлія. Хм, Дрогобич у вигляді людини? Бруно Шульц? Якби Бруно Шульц прийшов до кав'ярні, я б його посадила біля вікна, там затишно. Й налила фільтр-каву.

Роман. Нуу, сучасний Дрогобич це не Бруно Шульц, ні. Хм, я не знаю, з ким асоціювати. Але я б посадив Дрогобич навпроти вікна, саме звідти видно пам'ятник Степану Бандері. А налив би каву, заварену способом V60.

Бонусне питання: яка ваша улюблена кава?

Роман. Щодо моєї улюбленої кави, то це зерно з Гондурасу заварене способом V60.

Юлія: Моя улюблена кава — капучино на ристрето. Зерна з Бразилії.

Фото: Алли Борис та Юрія Стебельського

Слідкуйте за нами в Telegram!

Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!

Читайте також: Серце та душа Дрогобича у кольорах нафти й солі: місто та його символи у листівках Олега Стецюка

Читайте також: «Ми тримаємо свій фронт»: Леонід Безсонний розповів про те, як поєднувати бізнес та волонтерство