У Дрогобичі розпочали творчий проєкт «Кав'ярня на валізах». Це театралізований перформанс, де учасники, які евакуювались з зони бойових дій, розповідають свої історії, які пов'язані в сюжетну лінію. Перформанс презентували 15 травня в театрі «Народного дому».
Ініціювала виставу та поставила її Тетяна Авраменко, режисерка-постановниця київського театру «Берегиня», яка від початку повномасштабного вторгнення приїхала в Дрогобич з маленькою донечкою.
«Ідея з'явилась на зустрічі переселенців, де кожен представляв свій вид мистецтва, кожен розказував свою історію. І тут ще через певний час я побачила оголошення про творчі зустрічі за ініціативи дрогобицьких волонтерів і там я запропонувала зробити з цього виставу», — розповіла мисткиня.
Фото: БФ «Цех доброти»
Тетяна зазначила, що професійних акторів серед учасників немає. Але сподівається, що у майбутньому долучаться й професійні актори. Усі учасники перфомансу є представниками різних сфер: це й казкарка з Чернігова, вокалістки Миколаєва та фотографиня з Харкова. Вони всі розповіли свої історії. Перед цим режисерка взяла невеликі інтерв'ю в учасників та пов'язала частини історій кожної учасниці в один сценарій. Дівчата розповідали історії своїми словами по ходу сюжетної лінії. А в кінці перформансу запускали паперові літачки.
«Справа в тому, що літаки зараз нами сприймаються дуже лячно і нам хотілося хоч трохи повернути це відчуття дитинства. У фіналі дівчата читали вірш Жадана «Як ми будували свої доми». На кожному з цих літаків уривок з цього вірша, який дівчата так само обирали, що їм найближче. Так, ми хотіли познайомитись з людьми, в такому казковому плані, з надією на те, що ми переможемо і все буде добре», — розповіла Тетяна Авраменко.
Вона зазначила, що в майбутньому колектив набиратиме ще акторів чи історії, додаватиме новий музичний матеріал. Тому проєкт буде жити. У планах — запустити флешмоб різними куточками України, щоб більше відкривалось таких театрально-мистецьких проєктів, де кожен міг би себе проявити та позбавитись тої травми яку, на жаль, всі отримали і яку переживаємо. Тому проєкт розвиватимуть і далі, доки не дійдуть до професійного рівня. Щоб після перемоги виставу можна було привезти в кожен куточок країни, звідки тікали від війни її учасники.
