Дрогобич.City запускає нову рубрику, в якій просить дрогобичан, які знаходяться в інших країнах світу, розповісти про своє життя на новому місці. Героїня першого випуску — Ірина Клапата, яка переїхала жити з Дрогобича до німецького міста Штутгарт.
Штутгарт розташований посередині землі Баден-Вюртемберг, серед схилів та виноградників, та є її столицею. Це одна із найбільших виноробних областей країни. Площа Штутгарта — 207 км², а кількість населення сягає майже 635 тисяч людей. Для порівняння: площа Дрогобича — 41 км².
Чому я переїхала
Я навчалася у Дрогобицькому педагогічному університеті на факультеті іноземних мов і мені завжди хотілося володіти мовою досконало, тому шукала можливості, як мені це зробити.
Перший раз я потрапила до Німеччини з подругою. Влітку 2015-го ми поїхали на соціальну програму Bauorden. Протягом двох місяців були в Німеччині та допомагали в різних соціальних проєктах по відновленню старих будинків.
З подругами у БерлініФото: з особистого архіву героїні
Після цієї поїздки мене не покидала думка, що мені сподобалася країна і я могла б уявити своє життя в ній. Восени 2016-го я наважилась на рік життя в німецькій сім'ї за програмою Au-Pair, де до мене і прийшла думка залишитися жити в Німеччині.
Перші дні та адаптація
Період адаптації для мене пройшов максимально легко. Оскільки я поїхала за програмою Au-Pair, моїм завданням було допомагати в догляді за дітьми німецькій сім'ї, в якій я жила. Вони допомогли мені освоїтись і звикнути до німецької культури та мови.
Мені було складно знайти друзів, оскільки ти залишаєш всіх близьких в Україні. Важко знайти людей, які розділять з тобою інтереси. Також необхідно було звикнути до іншої культури, адже вона відрізняється від нашої.
Заважав також мовний бар'єр, адже на початку мова ще не на такому рівні, щоб ти міг висловитися зрозуміло і сказати все, що хочеш.
Мовний бар'єр
Подолати мовний бар'єр не важко, якщо знаходитися у мовному середовищі. Оскільки я потрапила у німецьку сім'ю, необхідно було одразу говорити німецькою мовою. На початку це була дуже ламана німецька, але Google Перекладач мені допомагав.
Насправді як такого мовного бар'єра в мене не було, була проблема в іншому. Оскільки я вчилася в інституті іноземних мов, я говорила на початку дуже літературною мовою, що для них звучало трішки дивно. Тому довелося перевчатися на розмовну, але німці в цьому плані добрі люди. І завжди тебе дуже коректно виправляють, так щоб не образити. Я собі записувала, як повинно бути правильно, що мені дуже сильно допомогло вивчити німецьку мову швидко.
Звичайно, був страх чогось не зрозуміти. Тому коли переїздиш в іншу країну, автоматично вчишся просити повторити двічі і намагаєшся якось зрозуміти інших. Можу сказати, що мені знадобилося 2,5 роки, щоб пройти повну адаптацію — почати вільно говорити, сформувати нове коле спілкування і почувати себе вільно у новій країні.
Як з'явилися друзі
Вважаю себе щасливою людиною, тому що в Німеччині я знайшла багато друзів. З кожним з них я познайомилася у різні періоди свого життя. Серед них як іноземці, так і німці.
В більшості це було через навчання. В Німеччині я пройшла програму підготовки і подвійного навчання Ausbildung, суть якого в тому, що ти вчишся і працюєш одночасно. Також друзі з'явилися через роботу і місця, де я жила.
Звісно, знайти друзів у великих містах легше, ніж в малих, але у Facebook є багато груп з українцями в Німеччині.
Про робочий день
Після навчання я вирішила, що хочу працювати з молодими людьми, тому залишилася у відділі, який набирає студентів на програму, яку я раніше проходила.
Мій робочий день починається не з кави, а з повідомлень, що хтось запізнюється на роботу, хтось захворів, а комусь потрібна допомога. Зараз у мене 80 студентів, які проходять навчання на різні професії.
Фото: з особистого архіву героїні
Зазвичай коли я приходжу на роботу, спершу передивляюся пошту. В більшості випадків це резюме, які мені потрібно переглянути і запросити людину на співбесіду, або ж відмовити. Потім в мене планово йдуть співбесіди, на яких я інколи спілкуюся з нашими студентами. А ще готую уроки, щоб їм допомогти в школі, якщо у них труднощі.
Про ціни
Як на мене, продукти у Німеччині недорогі, так само говорять і німці. Маленьких магазинів та продуктових ринків тут як таких немає, зазвичай все можна купити в супермаркеті.
Звісно, є як дорогі маркети, так і дешевші, наприклад, мережа Aldi та Lidl. В неділю всі супермаркети, торгові центри та салони краси не працюють, крім ресторанів. Також на пів дня відкриваються малі ринки, на яких можна придбати свіжі овочі та сири.
Житло в Німеччині досить дороге, але все залежить від того, в якій федеративній землі ти живеш. На півдні ціни будуть дорожчими, але на півночі житло буде дешевшим. За 500 євро на півдні квартири не знайти, зазвичай це ціна за кімнату. Починаючи з 800 євро можна знайти собі маленьке житло для однієї людини, а від 1000 євро можна знайти нормальні квартири.
Перед в'їздом в квартиру тебе завжди просять показати твій дохід. Оскільки у великих містах перенаселеність та великий попит на житло, потрібно довести, що ти достатньо заробляєш і можеш дозволити собі таке житло.
Навчання допомогло знайти нових друзів Фото: з особистого архіву героїні
Транспорт в Німеччині порівняно недорогий. Ціна залежить від того, чи ти студент, чи ні. Також ціна залежить від зон, на які поділено місто, зараз я оплачую проїзд на місяць 90 євро за дві зони, а для студентів ціна 60 євро по всьому місту. Якщо купувати квиток на поїздку в одну сторону, ціна складає 2,5 євро.
Домашній інтернет коштує від 40 до 60 євро, все залежить від площі житла. Мобільний інтернет та зв'язок тут дорогий. Безлімітного інтернету немає, за 10 гігабайтів доведеться заплатити близько 30 євро. Звісно, є варіанти і за 10 євро, але отримаєте ви не більше 1 гігабайту інтернету.
В Німеччині проблема з інтернетом, тому не кожний ресторан та вокзал мають точку доступу до інтернету. А ще тут часто пропадає зв'язок, коли заходиш до магазину.
Про кухню і традиційні страви
Мені подобається місцева кухня. Вона не складна в приготуванні, але витратна, як і українська.
Німці багато їдять м'ясних страв, до них вони готують домашні макарони Шпецле. В Німеччині є одна з традиційних страв, що нагадує наші вареники. Це Маульташен, м'ясо загорнуте в тісто.
Одна з цікавих страв — Зауербратен, печеня з попередньо маринованого у винному оцті м'яса.
Загалом, помітила, що тут молоді люди часто ходять в кафе та ресторани, а от старші зазвичай готують дома. Проте на вихідних часто можна побачити бабусь і дідусів, які насолоджуються сонечком, п’ють каву з десертом, чи спілкуються за бокалом вина. Взагалі старші люди у Німеччині досить активні. Вони ходять гуляти, займаються спортом, ходять в гори і подорожують.
Цікаві місця, які варто відвідати
У Німеччині багато замків, тому рекомендую відвідати два з них на півдні країни. Це Нойшванштайн і Гогенцоллерн. Їх вважають одними із найкрасивіших. І до мого списку фаворитів вони теж входять.
Замок Нойшванштайн у БаваріїФото: з особистого архіву героїні
Нойшванштайн розташований в Баварії, недалеко від австрійського кордону. Палац є колишньою резиденцією останнього короля Баварії Людвіга II, і був побудований на його замовлення на знак пошани до німецького композитора Ріхарда Вагнера.
Гогенцоллерн — старовинний замок-фортеця в землі Баден-Вюртемберг, за 50 кілометрів від Штутгарта. Цей замок побудований на вершині гірського масиву Швабський Альб.
