На святкуванні Дня міста у центрі було багато молоді — хтось завітав на ярмарок, комусь хотілося погуляти з друзями чи послухати улюблених виконавців. Ми вирішили поцікавитися у юних дрогобичан, що вони люблять та не люблять у своєму місті та що хотіли б побажати йому на 930-річчя.
Юліана Грицик, 15 років
Люблю Дрогобич за теплу і рідну атмосферу, за те, що тут багато можливостей для молоді, можна розвиватися в різних сферах і брати участь в акціях, за класних людей, за його сіль і архітектуру.
Не люблю за дороги та зруйновані парки. І людей, які не цінують працю інших.
Для мене день міста — це, перш за все, класне свято через те, що в цей день відбувається багато цікавих заходів, до яких можна приєднатися як учасник або організатор.
Хочу, щоб Дрогобич для кожного був особливим, нехай тут зароджується щастя і любов, щоб місто росло, розвивалося і дарувало жителям круті мрії та добрі вчинки.
Христина Плесканка, 17 років
Я люблю Дрогобич, перш за все, за те, що він є! Адже це моє рідне місто, тут я народилася, знайшла друзів, тут минуло моє дитинство, відбулися перші досягнення та сформувалися мої життєві погляди.
Коли я повертаюсь у Дрогобич з мандрівки чи поїздки в інше місто, то розумію, як сильно я сумувала за цим містом солі та наскільки Дро мені дорогий.
Для мене День міста — це завжди визначна подія, яку я з нетерпінням чекаю. Я люблю цей день не тільки за святковий концерт, ярмарок чи конкурси, а ще й за те, що 930 років тому з'явилося найкраще місто на Землі — мій рідний Дрогобич.
Бажаю Дрогобичу якомога більше талановитих, розумних людей, які будуть прославляти його на весь світ, згуртованості та єдності у громаді, адже коли ми будемо разом, то зможемо творити великі зміни. В Єдності наша сила!
Ірина Яводчак, 16 років
Дрогобич — місто з величезною історичною та культурною цінністю. Я, мабуть, ще не дослідила цього всього, але буду з цікавістю продовжувати це робити. Тут багато архітектури з різних періодів, багато визначних постатей відвідували або жили у Дрогобичі.
Дрогобич чудово підходить для реалізації своїх проєктів, оскільки тут не буде великої конкуренції, а молодь готова підтримувати нові починання.
Рік тому я почала відвідувати ігри з класичної мафії від клубу МафIN у Молодіжному просторі — і ці люди змусили мене по-новому подивитися на Дрогобич. Я розуміла, що це не лише мій hometown (рідне місто — прим. ред), і вперше зустрілася з активною молоддю мого міста.
Хоча День міста я не вважаю особливим святом, проте маю багато теплих спогадів про цей день з дитинства.
Бажаю Дрогобичу, щоб його жителі усвідомлювали всю його красу та індивідуальність, і щоб його популяризували серед інших міст тому, що він цього вартий.
Олексій Клюй, 15 років
Люблю Дрогобич за те, що це маленьке затишне місто, де все розташоване поруч. А особливо за атмосферу та друзів, з якими Дрогобич мене познайомив.
Вважаю, що в Дрогобичі потрібно розв'язати проблему з ромами, які ходять по центру, зокрема по кафе, і жебракують. Інколи навіть бачив, як вони сидять і нюхають клей. Також є проблема зі сміттям, яке підприємці виносять зі своїх магазинів і просто викидають купами під маленькі смітники. Не дуже приємно йти по центру і бачити ці гори сміття. Без цих проблем я б назвав наше місто ідеальним.
Особливо подобається культурно-розважальна програма, де кожен може знайти собі місце і розслабитися після важких шкільних та робочих буднів. Хотів би, щоб це свято відвідував кожен дрогобичанин.
Хочу побажати Дрогобичу, щоб він розвивався в ще швидшому темпі, щоб кожен українець (щонайменше) знав, де розташований Дрогобич і хто тут живе.
Зоряна Волошин, 14 років
У Дрогобичі я люблю його багатовікову архітектуру, появу нових туристичних локацій та дрогобичан, які бережуть його історію.
Я бачу результати роботи нашої громади та позитивні зміни в місті, які є спільним досягненням усіх містян. На щастя, погода не зіпсувала настрою святкування ювілею.
Хочу, щоб наша громада була єдина та дружна, щоб наші сили та надії допомагали місту процвітати і щоб кожен дрогобичанин почувався щасливим у рідному місті.
