Реформа старшої школи та навчання за профілями — ці теми зараз активно обговорюють у шкільних чатах. Вони викликають багато питань і дискусій, особливо серед батьків учнів, які не розуміють, що буде з їхньою рідною школою, куди прийдеться відправляти дітей-старшокласників і для чого це все.
Дрогобич.City відповідає на ці питання, проконсультувавшись із фахівцями МОН.
Цей матеріал створено у межах проєкту «Abo Edu: Upgrade School», що втілюється Агенцією медійного росту АБО у партнерстві з Швейцарсько-українським проєктом DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти», що впроваджується в Україні консорціумом у складі ГО DOCCU та PHZH за підтримки Швейцарії. Погляди, висловлені у матеріалі, не можуть вважатись офіційною позицією партнерів.
Для чого реформувати старшу школу?
Основна мета цього процесу — старшокласники зможуть обирати профілі, а також предмети/курси, які їм більше подобаються/підходять, до яких вони мають більшу схильність.
Це програмна частина реформи, органічна складова Нової української школи і, щоб вона була справді ефективна, треба змінювати мережу закладів освіти.
На практиці це виглядатиме так: з 10 по 12 клас учні будуть навчатися в академічних ліцеях з обладнанням для кабінетів біології, географії, фізики, хімії, математики, STEM-лабораторій (держава вже виділяє на це кошти). Це забезпечить старшокласникам більш ґрунтовне, серйозне і поглиблене навчання.
Це будуть окремі школи з великою кількістю старшокласників — мінімум 300 учнів, по 100 учнів на паралелях 10, 11 і 12 класів. Їх обʼєднуватимуть у групи з 8-15 осіб, які формуватимуть відповідно до вибору профілів, предметів/курсів старшокласниками. Різні предмети учень може вивчати у різних групах, він не буде прив’язаний виключно до однієї. Тобто, якщо один учень обрав математику і курс літератури, то цілком ймовірно, що перше він буде вчити з одними дітьми, а друге — з іншими.
Важливо розуміти: в академічний ліцей будуть йти учні, які після його закінчення хочуть вступати до університету. Якщо ж учень планує одразу здобувати професію і виходити на ринок праці, то після 9 класу може вступати до професійного коледжу. Хоча й після нього буде змога продовжити навчання в університеті.
Яка тоді буде структура шкіл?
Треба наголосити, що теперішні школи закривати не будуть, їх тільки реорганізують. Структура буде такою:
Початкова школа — тут навчатимуться учні з 1 по 4 клас. Такі школи будуть знаходитися недалеко від місця проживання дитини. Це може бути як окрема школа, так і філія опорного закладу освіти. Тож навіть якщо учні 5-9 класів їздять в опорну школу, молодша школа зберігається в населеному пункті за будь-якої кількості учнів.
Гімназія — включатиме 1-9 або 5-9 класи. Мінімальна кількість учнів у одному класі — 5, максимальна — 24 (1-4 класи) і 30 (5-9 класи).
Академічний ліцей — 10-12 класи.
Така реорганізація буде комфортною як учням: маленькі діти не будуть бігати поруч з майже дорослими людьми. Так і вчителям: їм не прийдеться перемикатися з одного підходу на інший, бо викладають, для прикладу, в 6 і 10 класі. Окрім того, завдяки виведенню з ліцеїв 1-9 класів у школи буде достатньо класних кімнат для навчання великої кількості груп учнів, кожна з яких одночасно може вивчати різні предмети й курси.
Якщо школа дитини (не старшокласника) стане академічним ліцеєм, то їй треба переходити в інший заклад?
Скоріше всього, що так. Якщо дитина 1-9 класу навчається у закладі, який стає академічним ліцеєм, то їй треба переходити в інший освітній заклад своєї громади: гімназію чи початкову школу, якщо це учень 1-4 класу.
Проте місцеві органи самоврядування будуть реорганізовувати мережу поступово. Вони можуть поетапно виводити певні класи з академічного ліцею, не набираючи перші, пʼяті і так далі класи. Тобто учні, які вже вчаться в 1-9 класах академічного ліцею, можуть довчитися у ньому.
Якщо ж місцева влада планує швидшу реорганізацію шкіл, то має заздалегідь попередити батьків і запропонувати їхнім дітям інші заклади освіти.
А для чого потрібна зміна мережі, хіба теперішня не забезпечить навчання за профілями?
Вибір предметів/курсів, тобто створення груп, можливі, якщо є багато учнів. Зараз у школі може бути один 10 клас, один 11-й. З них можна зробити дві, максимум три групи на паралелі. Щоб для старшокласників був ширший вибір курсів/предметів, треба більше дітей — мінімум 100 на паралелі.
Так, учні старших класів зараз також вибирають профілі, але це все відбувається дуже формально. Про це свідчить статистика:
- учні сільських шкіл часто позбавлені можливості вивчати негуманітарні профілі, через брак учителів та оснащення;
- частка випускників із сільських шкіл, які навчаються за гуманітарними профілями, більша, ніж міських (окрім іноземної філології);
- у 2023/2024 навчальному році на гуманітарні профілі припадало 66,1% учнів і ще 3,1% – на універсальний, бо ці профілі не потребують дуже дорогого обладнання і вчителів знайти легше.
Натомість у академічних ліцеях буде обладнання. Вони будуть великими: матимуть багато учнів, а отже багато уроків, що означає більшу зарплату для вчителів і можливість залучити ліпших фахівців.
Коли почне діяти реформа?
Деякі громади вже запроваджують реорганізацію закладів освіти. Пілотні ліцеї почнуть реформу з 1 вересня 2025 року.
Реорганізована мережа закладів освіти має повноцінно запрацювати з 1 вересня 2027 року.
Це, по суті, інструмент для реалізації програмної частини реформи Нова українська школа (НУШ), яку почали у 2017 році. Перші “нушівці” пішли в перший клас у 2018 році. Саме в 2027 році вони мають піти до реформованої старшої школи, де будуть навчатися з 10 по 12 клас. Тобто академічні ліцеї, які передбачають вибір профілів, предметів/курсів — це продовження реформи НУШ.
А що з Дрогобичем і районом: які школи стануть академічними ліцеями?
Вже зараз на сайті МОН можна переглянути мапу мережі закладів освіти, які області пропонують під академічні ліцеї.
Згідно з нею, з 1 вересня 2027 року старшокласники Дрогобиччини зможуть навчатися в таких закладах:
- Дрогобицький науковий ліцей імені Богдана Лепкого;
- Ліцей №2 Дрогобицької міської ради;
- Середня загальноосвітня школа №3 Трускавця;
- Бориславський ліцей;
- Східницький заклад загальної середньої освіти І-ІІІ рівнів.
Тобто всі ці заклади потенційно мали б стати академічними ліцеями. Натомість всі інші будуть забезпечувати навчання учням з 1 по 4 чи з 1/5 по 9 класи.
