Що змінює освітня реформа для навчальних закладів та учнів Львівщини

Ярина Шишелова Новинарка

18 травня 2024 09:35

Освітня реформа має завершитися у 2027 році. Саме зараз триває третій її етап, що передбачає трансформацію навчальних закладів у гімназії та ліцеї. В Дрогобичі 5 ліцеїв стануть гімназіями й лише 2 у місті та 1 у Стебнику залишаться ланкою профільної освіти. Це турбує батьків учнів, тому ми спробували розібратися, чи є переваги у таких змін.

Чому розділяють ліцеї та гімназії й чия це ініціатива

Довкола освітньої реформи точиться багато дискусій. Сама реформа триває з 2016 року та торкається усіх населених пунктів. Однією із важливих складових є чітке виокремлення старшої школи з 2027 року. На початку цього року у Міністерстві освіти і науки затвердили пілотний проєкт щодо формування мереж ліцеїв та гімназій у 9 областях: Івано-Франківській, Київській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Чернігівській. 8 областей вже практично завершили процес формування мережі ліцеїв та гімназій.

Батьки школярів Дрогобиччини особливо хвилюються, чи не вплине трансформація навчальних закладів, яка відбудеться вже незабаром, на можливість дітей отримати повну середню освіту.

У Дрогобичі та Стебнику залишиться три ліцеї, де будуть 10-12 класи. Це затвердили на нараді у Дрогобицькій РВА, яку провели спільно з Департаментом освіти і науки Львівської облдержадмністрації та також представниками громад. У батьків виникає логічне запитання: чи вистачає місць у них, щоб прийняти всіх старшокласників.

Зараз триває третій етап освітньої реформи. Саме він передбачає трансформацію навчальних закладів Дрогобицької та інших громад з тих 9 областей з ліцеїв у гімназії та навпаки. До слова, останнього варіанту в нашій громаді не передбачено, тому фактично ліцеями залишаються лише 2 заклади у Дрогобичі та 1 у Стебнику. Решта ж стануть гімназіями, в тому числі такі статуси набудуть і три школи району. Важлива ремарка: ліцеї не матимуть початкової ланки. Тобто 1-4 класів у ліцеях не буде. Приклад такого навчального закладу у місті вже є.

У Міністерстві освіти і науки України пояснили доцільність трансформації навчальних закладів одразу кількома важливими причинами:

старшокласники зможуть вибрати спрямування своєї профільної освіти, адже в ліцеях будуть не загальні класи, а відокремлені - наприклад, фізико-математичні, гуманітарні. Це своєю чергою знизить необхідність батькам наймати репетиторів та платити їм кошти;
держава зможе забезпечити ліцеї кращим обладнанням, оскільки їхня кількість зменшиться, то, відповідно, знизиться навантаження й на бюджет. Старшокласники отримають можливість навчатися з використанням якісної та сучасної техніки, використовувати ті матеріали, які максимально забезпечать отримання потрібних знань. До цього залучатиметься не лише місцевий бюджет, а й інвестори, міжнародні організації. Це стосується й академічних ліцеїв, які створюватимуться на базі шкільних закладів, й профільних, що ймовірно будуть колишніми училищами (дискусія щодо цього ще триває);
кілька класів на паралелі, а це буде можливо саме при скороченні кількості ліцеїв, дозволить запропонувати більшу кількість профілів, а також додаткових курсів для учнів.
навчальні заклади стануть конкурентоздатними, що позитивно вплине на якість надання освіти Відповідно фахівці, що навчатимуть старшокласників, також матимуть дещо іншу підготовку.

“Це мають бути вчителі з доброю підготовкою, готові викладати поглиблені, інтегровані курси й виходити за межі освітньої програми, що є зараз”, - коментує останню перевагу освітньої реформи Андрій Сташків - заступником міністра освіти і науки України з питань загальної середньої освіти.

Дмитро Завгородній, заступник міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації для Освіторія Медіа робить акцент на тому, що потрібно популяризувати професійну освіту:

- Питання про підвищення престижу робочих спеціальностей надактуальне у всьому світі. Європейська статистика говорить про те, що 50% учнів здобувають саме освіту професійного спрямування і все одно країни постійно працюють над тим, щоб зробити таку освіту ще популярнішою серед молоді. Я особисто знаю сантехніків, які заробляють більше, аніж середньостатистичний юрист. Знаю успішних будівельників. Вони створюють власні бізнеси та можуть побудувати самостійно дачу, будинок.

Коли відбудеться розділення на ліцеї та гімназії

Цього року 1 вересня територіальним громадам необхідно вже сформувати проєкти академічних ліцеїв. На сесії міської ради Дрогобича прийнято рішення трансформувати у гімназії п’ять ліцеїв міста та три школи району у гімназії. Вони мають набути такого статусу у 2027 році.

Таймлайн реформиФото: osvitoria.media

Проте 13 травня на щотижневій нараді міський голова Дрогобича поставив вимогу відкоригувати статути навчальних закладів відповідно до законодавства вже цього року. Тож є ймовірність, що два навчальні заклади з 1 вересня не набиратимуть першокласників. Планується, що ліцеями залишаться Ліцей №2 та Дрогобицький науковий ліцей імені Богдана Лепкого.
Також - Ліцей № 7 у Стебнику.

8 ліцеїв та шкіл Дрогобича стануть гімназіями: перелік закладів де вчитимуть дітей з 1 класу

Чи на всіх дітей вистачатиме ліцеїв?

Зарахування до ліцеїв відбуватиметься на конкурсній основі, тому потрапити в такі навчальні заклади зможуть ті учні, які його пройдуть. І в цьому є важлива перевага - такі умови можуть стати хорошою мотивацією для майбутніх старшокласників підвищувати рівень своїх знань.

Щодо статистики: чисельність учнів у громаді, особливо в старших класах, має тенденцію до зменшення.

За даними аналітика Дмитра Ливча, кількість учнів на 2 потоках зможе забезпечити наповнюваність у 2-3 закладах. Фінансувати ж навчальні заклади, в яких є лише по одному класу на паралелі - це велике навантаження на бюджет, яке себе майже не виправдовує.

Прогнозами щодо демографічної ситуації поділився завідувач відділу демографії Інституту демографії Дмитро Шушпанов: “Вже зараз ми спостерігаємо в Україні низку демографічних змін. Ось найголовніші:

зменшення чисельності населення;
обвальне падіння народжуваності;
масштабна міграція;
статеві диспропорції;
пришвидшення старіння населення”.

Кількість дітей шкільного віку (6-17) років щороку стрімко падатиме. Якщо у 2023 році число школярів становило 3,7 мільйона, то, за найбільш оптимістичним сценарієм, у 2036 році воно зменшиться до 3,4 мільйона.

За прогнозами у 2027 році учнів вистачить на паралелі ліцеїв лише для 2-3 закладів.

Щодо локальних даних, то за інформацією Дрогобицької міської ради, кількість учнів невпинно скорочується. За прогнозами у 2027 році учнів вистачить на паралелі ліцеїв лише для 2-3 закладів.

На думку Дмитра Ливча, кількість учнів закладів профільної освіти зростатиме до 2030 року, а після цього почне зменшуватися. Саме на цей період припаде фінальний етап реформи.

Скріншот слайду презентаціїФото: osvitoria.media