13 листопада у Львівському академічному обласному музично-драматичному театрі імені Юрія Дрогобича відбулася генеральна репетиція карпатської балади “Мавра” або, як кажуть актори, — здача. Вистава є інсценізацією повісті Ольги Кобилянської “В неділю рано зілля копала” й зосереджена на постаті головної героїні — циганки Маври.
Опісля генеральної репетиції вдалося поспілкуватися з режисером Владом Сорокіним і творчою групою за лаштунками. Прем'єра вистави “Мавра” відбудеться 17 листопада.
Генеральна репетиція — здача
У театрі панувала тиша й напівтемрява. Фоє освічували дві-три лампи. Впадала в очі підсвітка для риб в акваріумах. У черзі до гардероба ніхто не стояв, з буфету не було чути аромату кави, а коридорами не ходили відвідувачі, приглушено розмовляючи.
У глядацькій залі панував напівморок, а театральні крісла були накриті довгою білою тканиною, яка мала вберегти їх від пилу. В останніх рядах партеру й ложах бенуар сиділа комісія, актори та працівники театру — скоро буде генеральна репетиція вистави.
На сцені з'являється Мавра
Пролунав останній дзвінок. Вимкнули залишки світла. Я взяла фотоапарат і підійшла ближче до сцени. Спершись на колону біля ложі бенуар, затамувала подих. Залунала музика й театральна завіса почала підійматися.
Мавру знаходить Іваниха Дубиха
Жінка на сцені веде оповідь про своє життя. Це — циганка Мавра. Її молодою покинули в лісі, а знайшла Іваниха Дубиха й взяла до себе, аби та гляділа її донечку Тетяну. Коли ж їй виповнилося 12 років, Мавра пішла жити на гору Чабаницю.
Мара вирушає на гору Чабаницю
“Ця вистава — класика”
Карпатська балада “Мавра” є інсценізацією повісті Ольги Кобилянської “В неділю рано зілля копала”. Здійснили її Ірина Сухомятнікова та Влад Сорокін. Готуватися до вистави почали в липні. Репетиційний процес стартував у вересні.
Мавра
“Хочу, щоб глядачі жили з персонажем, щоб кожен побачив щось своє й аби зумів знайти промінчик світла, — зізнається Влад Сорокін, режисер-постановник дрогобицького театру. — Ця вистава — класика й тут є тема роздвоєння. Ольга Кобилянська майстерно показує нашу історію та життя. Зараз особливо важливо підтримувати мистецтво, бо українське суспільство живе культурою”.
Мавра розповідає про зілля
Додає, що у карпатській баладі “Мавра” використовує свої прийоми, якими користується постійно, а ще залучив до вистави молодих акторів.
Влад Сорокін пояснює, що ця вистава є колаборацією режисера, асистента режисера, сценографині Юлії Гнатенко та хореографині Ольги Семьошкіної.
Раду та цигани
Нечисленні глядачі вітали колектив зі здачею
На сцені розвивається любовний трикутник: Тетяна, Настка і Гриць. Тамую подих на моменті, коли Тетяна марить, не тямить себе з горя, бо її Гриць одружується з іншою. У цьому стані вона пригадує розповідь Маври про зілля, яке потрібно копати зранку в неділю…
Я так і простояла біля сцени дві години, насолоджуючись грою акторів. Вони вклоняються глядачам, сцену та залу розділяє театральна завіса, оплески довго не вщухають. Нечисленні глядачі прямують за лаштунки вітати колектив зі здачею.
Тетяна пригадує про зілля, яке потрібно копати зранку в неділю
“Тема кохання, зради й гріха — близька кожній людині”
За лаштунки попрямувала і я. Поблукавши коридорами театру, зайшла в одну з гримерок: три місця з дзеркалами, вдосталь косметики та інших дрібниць. Акторки знімають сценічні образи.
Серед них — Алла Шкондіна, народна артистка України, яка й зіграла Мавру. Розповідає, що здача вистави — це найвідповідальніший і найстрашніший момент у житті кожного актора. Коли ж зала повна, то є обмін енергетикою “актор-глядач”. Так набагато легше працювати: вистава виходить живіша, “дихає в унісон з глядачем”.
Андронаті приходить до хатинки Маври узимку вночі
“Вжитися в роль — довгий і складний процес. Кожна вистава — це випробування, виснажлива праця. Бувало, не сходили зі сцени по 12-14 годин, — ділиться акторка. — Це великий труд, але затим отримуємо сторицею за це від свого глядача”.
Мавра розповідає свою історію
Перед виставою Алла Шкодіна зазвичай молиться, а опісля — поновлює сили і ще довго не спить, роблячи професійний аналіз своєї роботи.
“Вистава “Мавра” оригінальна тим, що тут є режисерський прийом і відверто працюють актори. Ну і, звісно, тема. Тема кохання, зради й гріха. Усе це близьке кожній людині”, — наголошує Алла Шкондіна.
Мавра і Тетяна
“Кожна роль — це нове життя у твоїй душі”
У кімнаті, де стіни завішані нагородами театру, вдалося поспілкувалися з актором Іваном Жуком. Він зіграв у карпатській баладі Гриця. Актор працює в театрі вже понад п'ять років і зізнається: “Кожна роль — це нове життя у твоїй душі, і твоя душа ділиться на частинки. Головне, не забути, хто ти є насправді, бо коли багато ролей, можна втратити самого себе”.
Гриць і Настка
Іван Жук розповідає, що до кожної вистави налаштовується по-різному. Перед “Украденим щастям” дивився у дзеркало десять хвилин, а цього разу йому навпаки допомогла активність: ходив туди-сюди за лаштунками, розминався й робив артикуляційну гімнастику, щоб все сказати правильно.
Мавра гадає Грицю
“Грати на сцені, коли в залі нікого немає, важко, бо глядач дає віддачу. Ми працюємо для нього”, — наголошує актор.
Іван впевнений, що з карпатської балади “Мавра” можуть для себе щось почерпнути як школярі, так і дорослі дрогобичани.
Гриць помирає
Уже цієї неділі, 17 листопада, у Львівському академічному обласному музично-драматичному театрі імені Юрія Дрогобича відбудеться відкриття 85-го театрального сезону. О 12:00 показуватимуть музичну казку “Красуня і Чудовисько”, а о 17:00 — карпатську баладу “Мавра”. Квитки можна придбати в касі театру.
