Українські вишиванки стали яскравими і багатоколірними на межі ХІХ-ХХ століть, доти вони були стриманими через відсутність фабричних ниток. У міжвоєнний період українки надихалися оргаментами з журналів, проте регіональна особливість вишиванок все одно зберігалася.
Джерело: викладачка ДДПУ, майстриня-вишивальниця Галина Ліщинська-Кравець для Твоє місто.
Протягом ХVІ-ХVІІІ століть українці використовували природні барвники для фарбування нитки, а тому вишиванки були стриманими і монохромними, без яскравої багатоколірності.
Фабричні нитки почали масово привозити з Європи у кінці ХІХ – на початку ХХ століття. Також тканини, нові матеріали для рукоділля і нитки надсилали українські емігранти з-за кордону. Це вплинуло на вигляд вишиванки – вона стала яскравішою й багатоколірною, особливо на Галичині.
У міжвоєнний період орнаментів ставало більше. Зокрема й завдяки хатам-читальням, де українці могли читати й переглядати журнали, як от "Нова хата", у якому друкували схеми орнаментів.
Популярним був й альбом "Взори вишивок домашнього промислу на Буковині" Еріха Кольбенгаєра. Його використовували жінки з різних куточків України.
Не зважаючи на впливи і копіювання взорів, все ж вишиванка кожного регіону України мала свої особливості: відрізнялися тканини, техніки вишивки, було видно вплив інших, сусідніх культур, клімату і географії.
"Сорочка фактично була паспортом українця. На ярмарках чи в дорозі люди одразу розуміли, хто з якого регіону", – розповідає Галина Ліщинська-Кравець.
При цьому автентичну вишиванку ніколи не одягали як самостійну річ – вона була частиною цілого строю разом зі спідницею, запаскою чи плахтою.
Після Другої світової українська вишиванка відчула на собі трагічну історію нашої країни. У надважких умовах, у таборах Сибіру, на засланні її продовжували вишивати. Для цього використовували кісточку риби і нитки, які висмикували зі спецодягу.
Тому вишиванка – це не посто модний аксесуар – наголошує Галина Ліщинська-Кравець.
Зараз до її орнаменту додають тризуб, написи, військову символіку, нові графічні композиції. І це окреме мистецьке явище.
"Кожен час має свою сюжетну вишивку", – підсумовує дослідниця.
Будьте з Дрогобич.Сity у соцмережах:
💙 Telegram — ще більше новин;
💛 Facebook — креативи та обговорення;
❤️ Instagram — відео та цитати.
