Воїн бригади “Чорний ліс” і спортсмен Сергій Панькевич виношував ідею забігу Ultra Ukraine давно й вирішив реалізувати її цього літа: у серпні він пробіг 1500 кілометрів з Дрогобича до стели Донецької області. Мета — зібрати 7 мільйонів на реабілітаційний зал для побратимів. Сергій розповів, як повернувся до спорту після тривалої паузи, як великі бренди відмовлялися підтримати забіг, бо ініціатор — військовослужбовець, як зумів стартувати власним ресурсом і коштом.
Щодня протягом 34 днів Сергій Панькевич долав марафонську дистанцію, щоб підняти проблему реабілітації воїнів. Про організаційні труднощі на шляху, травму на трасі перед Черкасами, як вдалося дістатися до стели Донецької області й скільки зібрали коштів — читайте у матеріалі.
Наш обов’язок — повертати захисникам їх здоров’я
Ідея створити зал фізкультурно-спортивної реабілітації для військових бригади “Чорний ліс” виникла два роки тому. Військовослужбовець і спортсмен Сергій Панькевич наголошує, що відновлення здоров'я захисників є невіддільною частиною боротьби й не може ігноруватися на тлі збору коштів на техніку.
“Є дві позиції. Перша — це озброєння і військова техніка, а друга — це реабілітація, це люди. Герої віддають найдорожче, що мають — свої життя і здоров'я. Це наш обов'язок — повертати їм це здоров'я, — коментує дрогобичанин Сергій. — Захисників потрібно відновлювати. Чим швидше це зробимо, тим швидше переможемо”.
Відновлення здоров'я захисників є невіддільною частиною боротьби
Ідея забігу була натхненна прикладами інших ветеранів і волонтерів, які збирали значні суми, долаючи великі відстані. І Сергій Панькевич поставив собі за мету пробігти всю Україну самостійно, без естафети, і не просто по прямій, а через великі міста, щоб підняти проблему реабілітації воїнів і зібрати 7 мільйонів на зал. Маршрут забігу нагадував кардіограму.
Маршрут Ultra Ukraine
Чотири роки тому важив 108 кілограмів
До забігу Ultra Ukraine Сергій Панькевич готувався, по суті, з нуля. Він не бігав з 2009 до 2021 року. Хоча бігом почав займатися ще з трьох років, у сім пробіг свій перший марафон і професійно займався легкою атлетикою. Зізнається, що повернувся у спорт, щоб повернути себе у форму.
“15 серпня було чотири роки, як я знову почав займатися спортом. Тоді важив 108 кілограмів, а зараз — 71. Я кинув курити. І от за чотири роки дійшов до того, що пробіг всю Україну”, — ділиться дрогобичанин.
У травні цього року Сергій зрозумів, що фізичного готовий пробігти понад 1500 кілометрів з Дрогобича до стели Донецької області. Розповідає, що після Третього Дрогобицького півмарафону взяв участь у Львівському напівмарафоні, а наступного дня пробіг 60 кілометрів.
“Тоді й зрозумів, що в мене нормальна фізична готовність, і відразу підійшов до командира. Розповів про свій задум і він підтримав ініціативу”, — каже військовослужбовець бригади “Чорний ліс”.
Командир Олександр Попов і Сергій Панькевич під час зустрічі у Дніпрі
Додає, що особливо до забігу не готувався, адже щоденно тренується по 4-5 годин, пробігаючи 40-50 кілометрів — до 250 кілометрів протягом тижня.
“Вибігали на власному ресурсі”
Організаційний етап виявився чи не найскладнішим. Команда сподівалася знайти великих спонсорів і партнерів для забезпечення екіпіруванням, спортивним харчуванням і машиною супроводу. На жаль, бренди відмовляли у допомозі, дізнавшись, що ініціатор — військовослужбовець. Пояснювали це тим, що вони нейтральні до війни.
“Казали, що забіг — класна ідея, але ми чули одні “ні”. Якби я не був військовослужбовцем, був би всім забезпечений”, — коментує цю ситуацію Сергій Панькевич. Він також закликав професійних спортсменів доєднуватися до Ultra Ukraine, проте ті не відгукувалися на пропозицію без фінансової підтримки, якої у команди не було.
Фактично, всю підготовку та екіпірування довелося фінансувати власними коштами, що було надзвичайно дорого. Лише одна пара бігових кросівок коштує приблизно 14 000 гривень, а для такого забігу їх потрібно мінімум дві. Частково покрити ці витрати вдалося донатами від небайдужих українців. Проєкт врятувала й винахідливість інструктора з фізичної підготовки, спортсмена й організатора Дрогобицького півмарафону Івана Гуляка: команда запустила реєстрацію для бігунів з продажем пам'ятних медалей і шкарпеток.
Стартовий пакет Ultra Ukraine
“На цьому ми й вигребли. Вибігали на власному ресурсі. Могли би й не стартувати, якби не розголос про Ultra Ukraine”, — зізнається Сергій.
1500 кілометрів подолав за 34 дні
Сергій Панькевич вибіг з Дрогобича 25 липня. За 34 дні він подолав 1500 кілометрів і дістався до стели Донецької області. Значну частину дистанції разом із Сергієм пробіг менеджер проєкту Іван Гуляк, який віддав свою машину для супроводу.
Спортсмен каже, що маршрут можна було пробігти набагато швидше — за 28 днів, якби не заплановані заходи у великих містах і труднощі на шляху (наприклад, перед Вінницею зламалася машина супроводу).
“Я щодня пробігав дистанцію марафону — це по 43-44 кілометри. В один день міг здолати 80 кілометрів, а наступного — 30. Усе залежало від міст, у які ми мали заходити”, — коментує дрогобичанин і додає, що за останні два дні подолав 171 кілометр.
“П'ять днів мені кололи знеболювальне, але я все одно біг”
Перешкод під час забігу Ultra Ukraine було багато. Перед Черкасами на трасі Сергій Панькевич травмував ахіллове сухожилля, вистрибнувши в кювет, щоб уникнути зіткнення з машиною.
“Я відчув біль у нозі, але не звернув на це уваги, бо більше боліли мозолі. Це було десь на 6 кілометрі, а на 31-му з'явився такий сильний біль, що я не міг бігти. На 34-му майже кілометр пройшов пішки, тому зателефонував реабілітологу й водію Роману, щоб він по мене приїхав. У мене не було спеціальної машини супроводу, яка їхала переді мною”, — пригадує військовослужбовець.
Реабілітолог радив завершити забіг, але спортсмен відмовився: “П'ять днів мені кололи знеболювальне, але я все одно біг. Знав, що мушу це зробити”.
Попри травмування, Сергій продовжував бігти
“Ми постійно кудись не встигали”
Забіг через усю Україну виявився стресовим для Сергія Панькевича, спричиненим не стільки фізичним навантаженням, скільки логістичними проблемами.
“Я пробігаю 40 кілометрів, далі ми шукаємо місце ночівлі і їдемо, наприклад, 30 кілометрів вперед. Відпочиваю дві години й знову повертаюся до місця старту машиною. Потім знову біжу вперед. І так щодня, — розповідає Сергій і додає: — Я пробіг 1500 кілометрів, а машина проїхала 6 тисяч”.
Через такий виснажливий графік на сон спортсмену залишалося не більше семи годин. Іноді він мав можливість доспати годину в день.
“Мені не було так важко бігти, як те, що ми постійно кудись не встигали. Я не встигав нормально перекусити”, — відгукується бігун.
До стели Донецької області вибігав серед ночі
Кінцевою точкою маршруту мала стати стела Донецької області. Проте, через постійні обстріли та небезпеку, було неясно, чи вдасться до неї добігти.
Сергій Панькевич ділиться: “Останнє моє включення було з Павлограда. За два дні до фінішу повідомили, що я добіжу рівно до того місця, де побачу, що там уже нічого не їздить. Приблизно за 10 кілометрів до стели не буде технічної можливості добігти”.
Військовослужбовець порадився щодо цього з командиром бригади “Чорний ліс” Олександром Поповим. Той відповів: якщо хоче бігти, то тільки сам, і вибігати вночі. Сергій каже, що останній забіг вийшов символічний: йому якраз залишалося подолати 42 кілометри, а це марафонська дистанція.
“З останньої точки вибіг о третій ночі. Це темна ніч. Бігти було дуже тяжко, бо я нічого не бачив. А машина їхала практично без фар, — розповідає Сергій Панькевич. — Ніхто не знав, куди я добіжу. Я сам не знав. Останній блокпост пробіг і справді останні 7 кілометрів біг сам по автостраді. Там взагалі нічого, одні вирви й стріляють. Я біг і біг. Потім світає... і я дійсно добігаю”.
“Ідея незакінчена, зал мусить бути”
Попри титанічні зусилля спортсмена, забіг Ultra Ukraine приніс лише 62 000 гривень, і здебільшого це членські внески інших бігунів. Це мізерна сума, порівняно з необхідними 7 мільйонами.
Проєкт забрав чимало сил, однак бігун акцентує, що зал для реабілітації військових бригади “Чорний ліс” таки буде: “Ми все одно зал зробимо, колись він буде. Він мусить бути. Це не закінчена ідея, але ми руки не опускаємо”.
Зараз Сергій Панькевич продовжує свої тренування й готується до ще одного марафону у жовтні. А оскільки банка на збір коштів ще відкрита, кожен з нас може задонатити на створення реабілітаційного залу для бригади “Чорний ліс”.
Будьте з Дрогобич.Сity у соцмережах:
💙 Telegram — ще більше новин;
💛 Facebook — креативи та обговорення;
❤️ Instagram — відео та цитати.
