Безбар’єрність – це не лише про простір, а й про комунікацію: сприйняття, ставлення, толерантність. 4 серпня у Zenyk Art Gallery відбулася зустріч «Коли можеш розправити крила», присвячена темі безбар’єрної комунікації та ролі мови у формуванні суспільних наративів.
Модерував захід, який зібрав громадських діячів, медійників, комунікаційників і держслужбовців, ведучий телеканалу «1+1 Україна» Єгор Гордєєв. Головна тема – людиноцентричність, розуміння та емпатія у комунікаціях, повага до людини і її досвіду.
Подію відкрив заступник голови Львівської ОДА Олександр Кулепін
Учасниками панельної дискусії на тему безбар’єрності стали Вікторія Панчук, секретар Ради безбар'єрності; Наталія Савчук, заступниця голови правління ПриватБанку; Сергій Титаренко, учасник АТО, військовий психолог; Дана Мехедова, нейропсихологиня; Остап Нестеровський, гід в музеї темряви; Яна Рибченко, менеджерка соціальних ініціатив Visa у 17-ти країнах.
Учасник панельної дискусії
Під час дискусії піднімали питання нагальності й своєчасності формування безбар’єрного середовища в Україні, що пов’язано з війною та збільшенням кількості людей з інвалідністю. Говорили й про правила зовнішньої комунікації і в родині.
Цінним було почути власний досвід спікерів, як от кейс ПриватБанку, де активно працюють над винаймом людей з інвалідністю та облаштуванням робочого місця для них. Цікавим є й досвід учасників панельної дискусії, які працюють з людьми, дітьми з інвалідністю, або самі її мають.
У своєму зверненні Сергій Титаренко наголосив на табуйованих темах для військових і на помилках, які роблять організатори заходів, відмежовуючи учасників бойових дій від міського простору – це не про безбар’єрність.
Окремо звернули увагу на правильність і коректність надання допомоги людям з інвалідністю. Важливо пам'ятати, що тут діє те ж правило, що і в домедичній допомозі: запитати, встановити зв'язок, переконатися, що людина дійсно потребує допомоги. Не можна без попередження рухати крісло колісне чи намагатися торкнутися тростини людини з інвалідністю.
На способах допомоги людям з вадами зору окремо наголосив Остап Нестеровський. Він зауважив, що при зверненні до незрячої людини можна легенько торкнутися плеча, щоб та зрозуміла, що ці слова адресовані їй. Однак не слід чіпати тростину, бо нею людина досліджує навколишній світ, і втручання дуже дезорієнтує. Це так, якби зрячому раптово закрили очі.
На заході підіймалися питання нагальності й своєчасності формування безбар’єрного середовища
Більше про безбар’єрну комунікацію – у довіднику.
Як зауважив заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань європейської інтеграції Андрій Наджос: “Комунікація формує суспільну думку, а та, своєю чергою, відповідає за суспільство, яке успадкують наші діти”.
Попри те, що редакція Дрогобич.City ініціювала обстеження безбар’єрності Дрогобича та декілька заходів на цю тему, на зустрічі знайшла нову інформацію. Зокрема про особливості комунікації з військовими з огляду на їх досвід.
Зустріч провели в межах ініціативи Першої леді України Олени Зеленської «Без бар’єрів» у партнерстві з ГО «Безбарʼєрність», Радницею-уповноваженою Президента України з питань безбар'єрності, Центром соціальних змін і поведінкової економіки та ЮНІСЕФ в Україні, а також за підтримки партнерів: компаній VISA та ПриватБанк.
Будьте з Дрогобич.Сity у соцмережах:
💙 Telegram — ще більше новин;
💛 Facebook — креативи та обговорення
❤️ Instagram — відео та цитати.
