Питання поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ) у Дрогобичі підіймають не вперше. Протягом останніх років місто отримувало різні інвестиційні пропозиції: від будівництва сміттєпереробних до сміттєспалювальних заводів.
Так, ще у 2021 році проблему з відходами у громаді мала розв'язати латвійська компанія “Eco Baltia vide”, яка підписала Меморандум з Дрогобицької міською радою. Тоді мова йшла про сміття на вулиці Гайдамацькій та рекультивацію Дрогобицького полігону.
Нещодавно, 12 серпня, стало відомо про нову пропозицію: цього разу від польської компанії Vital Group International, яка хоче спорудити у місті сміттєспалювальний комплекс. Новина викликала хвилю обурення і скепсису серед дрогобичан і екоактивістів,. Головне їх питання: чому саме сміттєспалювальний, а не сміттєпереробний завод?
Щоб зрозуміти ситуацію, редакція Дрогобич.City дізналася про деталі пропозиції від польської компанії від заступника міського голови з комунальних питань Василя Качмара, поспілкувалася з екоактивістом Святославом Степ’яком і керівницею юридичного відділу Міжнародної благодійної організації “Екологія-Право-Людина” Ольгою Мелень-Забрамною. Крім того, ми поцікавилися думкою дрогобичан під час відеоопитування.
Що пропонує польська компанія Vital Group International
Компанія-інвестор запропонувала встановити високотемпературний вертикальний сміттєспалювач RDF з решіткою, який має низькі експлуатаційні витрати та відповідає екологічним стандартам. Завод може обробляти всі види змішаних відходів і спалюватиме 72 тонни відходів на день, а вироблена теплова енергія може обігрівати комунальні споруди, фірми тощо.
Для реалізації проєкту Дрогобич має надати землю та підвести воду й електрику, а згодом і дорогу. Vital Group International співпрацює з партнерами з Китаю: вони мають побудувати завод за рік і провести навчання для персоналу, у випадку підписання угоди з містом. Також проєкт передбачає автоматичне керування горінням на заводі та викид шлаку без пилу.
Скрін із коментарями під дописом Дрогобицької міської ради на Facebook
Компанія-інвестор готує всі необхідні документи та сертифікати на сміттєспалювач для перевірки екологічних стандартів.
Сміттєпереробний комплекс зі сміттєспалювальною установкою
У коментарі для Дрогобич.City заступник міського голови з комунальних питань Василь Качмар уточнив: “Мова йде про будівництво сміттєпереробного комплексу зі сміттєспалювальною установкою. Він включатиме станцію сортування, а також спалювання залишків, що не підлягають переробці або використанню як вторинна сировина”.
Василь Качмар розповідає, що на сьогодні ситуація зі сміттям у Дрогобичі стабілізована. Вдалося врегулювати збір і вивіз ТПВ на комунальний полігон, на базі якого створили КП “Снятинський господар”. Місто розглядає різні концепції поводження з ТПВ, рухаючись у напрямку сміттєсортувальної станції.
Василь Качмар
“Такий проєкт тривалий і коштовний. Ми шукаємо гранти й відкриті для різних пропозицій, у тому числі від приватних інвесторів. Одними з таких нещодавно були представники Vital Group International з концепцією сміттєпереробного комплексу. Їхня пропозиція перебуває виключно на стадії обговорення”, — наголошує чиновник.
Комплекс будуватимуть “під ключ”
Наразі у Дрогобицькій міськраді чекають на пакет документів та екологічних сертифікатів від польської компанії для вивчення та розгляду. Тим часом структурні підрозділи ДМР збирають та аналізують нормативну базу щодо державних будівельних і екологічних стандартів для переробки сміття, враховуючи чинне законодавство України.
За словами Василя Качмара, першочерговим завданням є оцінка можливості реалізації проєкту в громаді. Лише після цього розглядатимуть питання технології будівництва, місця розташування сміттєпереробного комплексу зі сміттєспалювальною установкою та умов фінансування.
“Конкретика наразі не обговорювалась, але, наскільки ми зрозуміли, це буде фінансове питання в напрямку лізингової пропозиції”, — пояснив чиновник.
За його словами, йдеться про будівництво “під ключ”, після чого громада має виплачувати вартість комплексу. Поки невідомо, чи потрібно буде залучати кошти з міського бюджету. Однак, якщо виникне питання підняття тарифу для населення, влада буде ініціювати це обговорення.
“Безпечного спалювання немає”
“Безпечного спалювання сміття немає. Щоб воно було справді безпечним, треба не лише дотримуватися всіх норм викидів, а й суворої попередньої підготовки сміття до спалення (сортування, відсутність небезпечних відходів)”, — коментує Ольга Мелень-Забрамна, керівниця юридичного відділу Міжнародної благодійної організації “Екологія-Право-Людина”.
Вона додає, що такі об'єкти мають розташовуватися за межами міст, з обов'язковою санітарно-захисною зоною не менше одного кілометра.
Під час спалювання сміття викидаються діоксини та фурани — найнебезпечніші хімічні сполуки, які потрапляють в організм людини через харчовий ланцюг. Вони накопичуються в організмі та можуть призводити до серйозних проблем зі здоров'ям, передаючись навіть дітям з молоком матері. В Україні викиди цих речовин не нормуються, а їх вимірювання практично неможливе через відсутність лабораторій.
“Сучасні фільтри й системи очищення можуть очистити викиди, але вони мають постійно і справно працювати. Також вони утворюють сажу та пил, що є небезпечними відходами. А куди їх будуть вивозити? На звичайний полігон не можна, а в Україні немає полігонів для утилізації небезпечних відходів”, — наголошує Ольга Мелень-Забрамна.
Вона вказує і на відсутність ефективної системи державного екологічного контролю: “Штрафи за понаднормативні викиди настільки низькі в порівнянні з витратами на технології очищення викидів, що тут інвестор немає взагалі стимулів до належного очищення викидів”.
Мораторій на перевірки бізнесу в умовах війни робить контроль якості роботи сміттєпереробного комплексу за китайською технологією практично неможливим.
Ольга Мелень-Забрамна, керівниця юридичного відділу МБФ “Екологія-Право-Людина”.
При цьому, окрім екологічних ризиків, є й фінансові.
“Справді якісні технології сміттєспалювання дуже дорогі, тому це призведе до підвищення тарифів для населення. Навіть при невеликому обсязі спалювання сміття, інвестиційні витрати на технології та їхнє обслуговування будуть величезними”, — коментує Ольга Мелень-Забрамна.
Вона пояснює, що за теперішнього тарифу інвесторові такий проєкт окупиться за десятки років, або ж він на чомусь зекономить. Є ризик, що на системах очищення викидів, бо повітряні фільтри складають іноді до 90% вартості проєкту.
“Слід з'ясувати які кошти інвестор готовий вкласти, бо наразі цей проєкт не виглядає реалістично”, — каже Ольга Мелень-Забрамна.
“Розмови про RDF-паливо у Дрогобичі — не реальне вирішення проблеми”
Vital Group International пропонує використовувати сміттєспалювач для спалення RDF-палива. Це паливо виробляється на сортувальних лініях і сміттєпереробних заводах. Його виготовляють із сухих горючих компонентів сміття: пластику, гуми, текстилю, паперу, дерева. При тому органіку, метали, скло та будматеріали вилучають.
У Європі частину сміття перетворюють на RDF-паливо й дійсно використовують, зокрема на цементних заводах. Але для цього потрібна система сортування та осушення відходів.
Екоактивіст Святослав Степ’як, коментуючи ситуацію, пояснює: “В Україні висока вологість сміття — 40-60%. Це знижує енергетичну цінність RDF-палива і робить його використання менш ефективним, порівняно з іншими видами палива. Тому розмови про RDF у Дрогобичі радше виглядають спробою “продати” технологію, ніж реальним вирішенням проблеми”.
Екоактивіст Святослав Степ'як
З іншого боку, інвестор заявляє, що отримана в процесі спалювання теплова енергія може обігрівати комунальні споруди. Дрогобицька міська рада може розглядати це як вагомий аргумент, щоб підтримати пропозицію. Однак, як зазначає Ольга Мелень-Забрамна, потрібно провести детальні розрахунки:
“Міській раді потрібно порахувати, скільки вона зможе зекономити на газі, якщо опалюватиме будівлі із заводу. А також, скільки коштуватиме проведення тепломереж від заводу до житлових будинків, і чи готова рада це профінансувати”.
Паливо RDF
Вона додає, що ключовим моментом є питання, чи зможе міська влада забезпечити максимально роздільний збір сміття (контейнери для кількох фракцій), а також окремий збір органічних і небезпечних відходів.
Сміттєспалювання — концепція минулого
Екоактивіст Святослав Степ’як пояснює, що сміттєспалювання — це концепція минулого. Більшість світу живе за принципом лінійної економіки: беремо ресурси → виготовляємо продукт → використовуємо → викидаємо. Циркулярна економіка працює інакше: відходи переробляють і вони знову стають ресурсом.
У 1990-х роках багато країн Європи справді робили ставку на сміттєспалювання. Це дозволяло зменшити обсяг полігонів і частково виробляти енергію. Проте з 2000-х років підхід змінився. ЄС запровадив ієрархію управління відходами, де пріоритетами є: запобігання утворенню, повторне використання, переробка, інші види утилізації (зокрема сміттєспалювання з енерговиробництвом) і захоронення.
Ієрархія управління відходами
З 2017 року Європейська комісія застерігає країни від будівництва надлишкових потужностей, а після 2026 року такі заводи можуть обкладати податком на викиди СО₂.
“Тобто сміттєспалювання є вимушеним заходом на найнижчому рівні. Європа поступово відходить від цієї технології, а в Україні ж її намагаються подати як «інновацію»”, — підсумовує Святослав.
Екоактивіст звертає увагу й на те, що хоч офіційно йдеться про польську компанію, Vital Group International має китайське керівництво та технології: “З огляду на геополітику та підтримку Китаєм росії — це додатковий ризик”.
Єдина реальна користь комплексу — зменшення об’єму відходів
Святослав Степ'як каже, що уряд України ще у 2017 році затвердив стратегію управління відходами, а у 2023 році прийняв закон про управління відходами. Ці документи передбачають розвиток переробки та скорочення полігонів.
“Але на місцях, зокрема в Дрогобичі, прогрес мінімальний. Система зводиться до збору всього сміття в один контейнер і перевезення на полігон, — констатує екоактивіст. — На цьому тлі пропозиція будівництва сміттєпереробного комплексу зі сміттєспалювальною установкою виглядає сумнівно. Якщо Європа мінімізує такі практики, навіщо Україні запроваджувати застарілу технологію?”
Єдина реальна користь — зменшення об’єму відходів. Але при цьому утворюється зола й шлаки, які можуть бути токсичними. Як приклад, київський сміттєспалювальний завод “Енергія”, поруч з яким у Дарницькому районі зафіксовано вищу захворюваність на алергії та хвороби дихальних органів.
Завод "Енергія"
З іншого боку, такий завод стає “пожирачем сміття”. Для його стабільної роботи потрібен гарантований обсяг відходів, що прямо суперечить логіці циркулярної економіки: чим менше сміття — тим краще.
Що думають дрогобичани про сміттєспалювання
Редакція Дрогобич.City також поцікавилася думкою дрогобичан щодо пропозиції сміттєспалювального заводу й провели відеоопитування. Зауважимо, що опитування провели до того, як у міськраді уточнили, що насправді йдеться про сміттєпереробний комплекс зі сміттєспалювальною установкою.
“Вважаю, що спалювання не найкраща технологія, хоча вона широко використовується у світі, у тому числі західному. Колись я був більшим противником цієї технології. Але вона — це капля в морі, якщо взяти до уваги викиди в атмосферу і внесок у глобальне забруднення, чи порівняти з викидами, що відбуваються внаслідок військових дій на сході, — коментує мешканець громади, який побажав залишитися анонімним. — Я особисто є прихильником максимального вилучення вторинної сировини, всього, що можна використати для вторинної переробки, а решта захоронювати. Але захоронення також має свої недоліки”.
Екоактивіст Святослав Степ’як акцентує, що Дрогобич має шанс стати містом майбутнього, якщо обере шлях переробки, а не спалювання. Системне сортування і культура поводження з відходами — це шлях до ефективного управління відходами, який потребує:
-
інформаційних кампаній;
-
стимулів — бонусів і штрафів;
-
розвитку сортувальних ліній;
-
підтримки українських розробок, як от “Плазмон-3М” — це інноваційна плазмова технологія переробки небезпечних відходів, яка працює при надвисоких температурах, може виробляти тепло та електроенергію, знешкоджує токсичні та медичні відходи й утворює склоподібний шлак, придатний для будівництва.
Будьте з Дрогобич.Сity у соцмережах:
💙 Telegram — ще більше новин;
💛 Facebook — креативи та обговорення;
❤️ Instagram — відео та цитати.
