Відкриття власної справи – процес водночас захопливий і тривожний. Є ідея, є бажання, але за кадром часто залишається відсутність чіткого плану фінансування, стратегії та розуміння ринку. Новачки надто часто роблять ставку на інтуїцію і через те втрачають більше, ніж могли б заробити. Аби не витратити весь стартовий бюджет на дурниці, варто заздалегідь озирнутися і зробити хоча б кілька «домашніх» заготовок.

Поспішати – не завжди означає бути першим

Найрозповсюдженіша помилка підприємців-початківців – хапатися за все одразу. Офіс, брендбук, фотосесія, СРМ, доставка, склад, реклама… І все це – ще до першого продажу. Підприємець витрачає десятки тисяч гривень на те, що «має бути», хоча клієнтів ще немає. У більшості випадків він міг би скористатись простими інструментами – приміром, знайти резервне фінансування в надійній МФО, особливо якщо трапляється щось справді вигідне. Наприклад, як акція «Вигідна нотка: за друга даємо сотню!», і зекономлені кошти спрямувати на реальні потреби. 

Друзі – не завжди бізнес-партнери

Спільний бізнес з приятелем – звучить приємно, але це може стати фінансовою пасткою. Ролі нечіткі, відповідальність розмита, очікування різні. У підсумку – сварки, втрачений час і гроші. Бізнес – це цифри, а не почуття. Якщо є потреба в помічнику, краще найняти спеціаліста і чітко зафіксувати домовленості. Дружба – не валюта, за неї зарплату не платять. Практика показує, що зі сторонніми працювати набагато простіше та легше.

Рахувати треба не тільки витрати, а й себе

Багато хто вважає, що заощадити на зарплаті собі – це шлях до успіху. Мовляв, прибуток піде на розвиток. Але за кілька місяців з'являються втома, вигорання і відчуття, що все дарма. Підприємець має закладати до бюджету й свою оплату – хоч мінімальну, але стабільну. Без цього справу складно сприймати серйозно навіть самому собі.

Що ще з’їдає бюджет на старті

Ось кілька «невидимих витрат», які згодом стають болючими:

  1. надмірна оренда – сплачено пів року наперед – клієнтів немає;
  2. реклама без стратегії – гроші зникли, заявки не прийшли;
  3. покупка обладнання «із запасом» – частина так і лишається в коробках;
  4. реєстрація складних форм господарювання – юридично красиво, але податково непрактично.

Якщо про ці речі подумати раніше, то сума стартових витрат буде зовсім іншою. А головне – контрольованою. Бізнес-план потрібен не для «галочки». Навіть якщо це таблиця в Excel і кілька логічних абзаців – краще так, ніж суцільне «побачимо, як піде». Планування не скасовує імпровізації, але дає ґрунт. У кожному сценарії – навіть найоптимістичнішому – має бути рядок. Перші 100 тисяч можна витратити на помилки або вкласти з розумом. Усе залежить не від стартової суми, а від того, наскільки тверезо людина підходить до справи. Якщо є хоча б один реалістичний план, трохи грошей та кілька гнучких рішень – старт вдасться.

 

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися