Бориславчанка Галина Кудлак (Данило) є майстринею народної творчості — займається сіноплетінням та створює екологічні вироби зі сіна та старої нитки чи недошитої вишивки. А таких майстрів на Львівщині небагато. Вона виготовляє дідухів, дитячі іграшки та різдвяних павуків. Сіно, збіжжя, трави збирає самостійно разом із рідними. Своєю творчістю майстриня ділиться на сторінці у Facebook “ЕкоМайстерня “Вухата сова””.
Також Галина понад 7 років проводить в Україні та за кордоном майстер-класи зі сіноплетіння для дітей. На заняттях навчає створювати екологічні іграшки зі сіна, солом’яних дідухів та різдвяних павуків, вибійку, ляльки-мотанки тощо.
Рукоділля та оздоблення дому польовими квітами — сімейні традиції, які перейняла Галина
Майстриня народної творчості Галина Кудлак (Данило) народилася і зростала у Бориславі. У дитинстві разом із дорослими часто бувала на природі — ходили в ліс або ж на річку. Там Галина полюбляла збирати квіти та траву для декору будинку. Зібраний польовий букет ставила у вазу чи ним прикрашала дім.
“Під час прогулянок із мамою, по дорозі постійно збирали цікаві за фактурою та кольором квіти. Також один з теплих спогадів — дорога до бабусі, яка пролягала крізь поле. І коли ми йшли її відвідувати завжди збирали збіжжя, польові квіти, траву”, — пригадує майстриня Галина.
Жінка з дитинства полюбляла збирати квіти та трави
Саме від бабусі з матір’ю жінка перейняла оздоблення дому букетами сухоцвітів та збіжжям. І не лише це, родина шанувала й наслідувала рукоділля, тому ще юною Галина перебрала такі захоплення, як вишивальництво, гачкування та шиття. Певно, це й визначило майбутню спеціальність, бо надалі вирішила здобувати фах швачки у Бориславському професійно-технічнім училищі, а згодом вступила у Львівський коледж легкої промисловості.
“Вважала, що з професією швачки запросто знайду собі роботу, однак після закінчення навчання зрозуміла, що в мене є страх шиття. Хоч знаю як шити, але чомусь боюся зробити помилку”, — зізнається жінка.
Майстриня Галина робить квітковий гобелен на ярмарку
Додає, що вдома з дитинства була швейна машинка, на якій бабуся з матір’ю зашивали одяг або шили щось дрібне. Попри свій страх, Галина перейняла цю сімейну традицію й полюбляє шити дитячі іграшки.
Від художнього розпису меблів до створення іграшок зі сіна
Галина з дитинства любила малювати та розмальовувати, а вже у дорослому віці брала приватні уроки малювання й так сформувала свої знання. Займалася розписом меблів, але через токсичність фарб полишила це заняття, коли вже була при надії. І потім почалися пошуки себе у творчості.
Малюнки на скляних дверях в кухні
“Коли сину було 5 років, ми не ставили ялинку на зимові свята, а зробили з родиною самі: змайструвати каркас та пошили з тканини дерево. Я ж створила прості маленькі новорічні іграшки. Тоді ж подруга запитала, чом би мені не спробувати їх продати. Не була певна, що хтось їх придбає, однак спробувала”, — каже жінка і додає, що у неї таки розкупили всі іграшки.
Згодом Галина натрапила на статтю про чоловіка, що робив зі сіна різні вироби й навіть мав власну виставку. Це зацікавило жінку й, враховуючи досвід продажу власних іграшок, надихнуло самій почати працювати зі сіном.
“Я відразу зателефонувала бабусі Марії та покликала її до себе, щоб разом працювати. Вона принесла трохи сіна й ми сиділи до вечора на кухні з пиріжками та робили пташок”, — пригадує Галина, усміхаючись.
Одні з перших виробів Галини зі сіна
Незабаром жінка почала робити баранців, сов, мишок та інших звірів. І цих виробів зі сіна було так багато, що й не було куди їх дівати. Але процес неабияк захопив Галину, хотілося робити ще й ще, тож тоді спало на думку проводити майстер-класи.
Щасливі обличчя дітей на заняттях дали поштовх рухатися далі
Навесні 2017 року Галину Кудлак (Данило) запросили провести заняття зі створення великодніх вінків — це був перший майстер-клас майстрині. Затим жінка почала проводити пробні безоплатні майстер-класи з виготовлення звірів зі сіна.
Розповідає й про випадок, який додав снаги рухатися далі. У 2018 році на відпочинковому комплексі “Залісся” відбувався фестиваль квітів. Майстриня Галина разом із матір’ю долучилися до заходу. Вони з дітьми та дорослими робили різні іграшки зі сіна. Відзначає, що було багато людей і вже після обіду закінчилися матеріали, які готували на весь день.
Майстер-клас у Стрию
“Тоді зрозуміла, що мені дуже подобається проводити майстер-класи. І не лише подобається, у мене це виходить. Особливо про це промовляли щасливі обличчя дітей”, — зазначає Галина.
Затим з'явилася ідея створити сторінку на Facebook — “ЕкоМайстерня “Вухата сова””, щоб ділитися творчістю з іншими.
Майстриня Галина на ярмарку
Згодом майстриню почали запрошувати на різноманітні ярмарки та фестивалі в області та Україні, де вона й проводила заняття зі сіноплетіння. Так Галина була на фестивалі української середньовічної культури “ТуСтань” і навіть представляла Львівську область на фестивалі “Мандруй Україною” у Києві. Майстриню запрошували провести майстер-класи не лише в Україні, а й за кордон — у Польщу, Чехію, Словаччину та Грецію.
Майстриня на ярмарку в Польщі
“Я люблю подорожувати й не просто подорожувати, а проводити у містах і селах, які відвідую, заняття. Особливо до вподоби мандрувати українськими селами”, — каже жінка.
Не просто роботи із сіна, а екологічні вироби з натуральних матеріалів
“Моя діяльність екологічна тим, що вироби є з натуральних матеріалів, які переробляються. Так зі сіна чи кукурудзяного листя навколо качану можна зробити екологічні іграшки. Тим самим я бережу природу, зменшую кількість відходів”, — наголошує Галина і додає, що для виробів також чудово підходять шишки та різні горіхи.
З матеріалами майстрині допомагають рідні, зокрема чоловік Галини. Наприклад, щоб заготовити сіно потрібно покосити траву серпом або косою, щоб була м’якою. Опісля це все сушиться у будинку бабусі. А ще цьогоріч бабця Марія посадила чимало збіжжя для виробів та занять Галини.
Акцентує, що це ще чудовий спосіб реалізувати своїх батьків на пенсії, адже так рідні мають чим зайнятися й самим спробувати свої сили в сіноплетінні.
“Ця робота мені подобається тим, що мало залежу від магазинів. Коли мені щось потрібно, а я йду в поле і збираю траву, висушую і маю вже готовий матеріал”, — зазначає майстриня.
Над своїми виробами Галина працює вдома по чотири години, адже поки що немає власної майстерні. Вироби майстриня ще покриває акриловим лаком, щоб сіно не сипалося й нитка трималася.
Соломяний павук, вибійка і лялька-мотанка — традиції та звичаї, які відновлює Галина на заняттях
Найпопулярніша іграшка на майстер-класах Галини — це вухата сова. Спершу майстриня робила іграшки з ніжками, а опісля спростила виріб, щоб дітям було легше роботи.
“Потрібно постійно розвиватися в сіноплетінні, адже дітям мало одного майстер-класу зі створення сов. Вони ще хочуть спробувати і дідуха, і павука, і навіть вибійку. Це неабияк мотивує навчатися далі”, — розповідає жінка і додає, що у 2020 році проходила додаткові навчальні тренінги.
Дідухи в квартирі майстрині
Галині Кудлак (Данило) до вподоби створювати солом’яних павуків та дідухів. Уперше різдвяних павуків жінка побачила у бабусі — та їх робить не лишень із соломи, а з одноразових соломинок.
“Щоб цьому навчитися, замовила солому зі Львова, але вона була неякісною. Тож поки чекала на нове, уже натренувалася робити павуків із такої соломи”, — пригадує майстриня.
Солом'яні павуки
Каже, це дуже клопітка робота, а сам виріб — делікатний; на його створення йде не день. На початку 2023 року в Нагуєвичах Галина презентувала свої роботи на виставці “Соломяний всесвіт — солом’яний павук”.
Не так давно майстриня зацікавилася вибійкою — бойківським способом оздоблення тканини.
“Після майстер-класів із розмальовування шоперів у мене залишилося чимало фарб. Щоб їх не викидати даремно, замовила штампи й почала експериментувати з вибійкою на тканинній серветці”, — каже жінка.
З дітьми на заняттях вибиває квіткові орнаменти
Згодом на заняттях разом із дітьми Галина почала вибивати прості квіткові орнаменти на торбинки та шопери, також — створювати ляльки-мотанки. У планах є більше дослідити цей спосіб декорування й спробувати оздоблювати одяг.
“До майстер-класів не лише готую необхідні матеріали, а й досліджую історію, традиції та звичаї тої чи іншої прикраси, щоб обов'язково розповісти на занятті. Таким чином популяризую традиції нашого регіону ”, — наголошує жінка.
Зазначає, що на Львівщині є чимало майстринь, які займаються бісероплетінням, ляльками-мотанками, павуками та дідухами. А ось сіноплетінням — ні. Таких майстрів багато саме на Волині.
“Борислав — мій дім і тут хочу мати власну майстерню”
Жінка мріє про власну майстерню, де можна було б безпосередньо мати всі необхідні матеріали, працювати й проводити майстер-класи. Також хоче продавати власні вироби або ж готові набори, щоб зробити, наприклад, павука.
“Хочу мати майстерню в Бориславі, адже тут мій дім. Мені подобається саме тут збирати польові квіти, збіжжя, косити серпом траву й працювати. І хочу розвивати своє місто”, — наголошує Галина.
Галина мріє про власну майстерню в Бориславі
Будьте з Дрогобич.Сity у соцмережах:
💙 Telegram — ще більше новин;
💛 Facebook — креативи та обговорення;
❤️ Instagram — відео та цитати.
