Професор Ігор Набитович, відомий учений з Дрогобича, увійшов до списку претендентів на Міжнародну премію імені Івана Франка у 2024 році. Номінується його монографія «Gloria et sacrum. Історична проза української еміґрації», яка є важливим внеском у розвиток гуманітарних наук.
Хто повідомляє: Міжнародний фонд Івана Франка
У чому суть
Ігор Набитович, доктор філологічних наук, професор Дрогобицького педагогічного університету та Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні (Польща), зі своєю монографією серед претендентів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2024 році
Комітет Міжнародної премії імені Івана Франка завершив прийом наукових робіт на здобуття однойменної нагороди, відзначають науковців, чиї праці є вагомим внеском у розвиток соціально-гуманітарних дисциплін, мають міжнародне значення та ґрунтуються на засадах наукового осмислення історичних або сучасних процесів у культурі, політиці та суспільному житті України.
Наукові роботи (монографії) і супровідні документи приймали з 15 січня до 1 березня 2024 року. Надійшло 12 монографій науковців із 4-х країн: Грузії, Польщі, Словаччини та України. Ініціаторами подання стали 11 закладів вищої освіти з Варшави, Житомира, Івано-Франківська, Кишинева, Любліна, Львова і Харкова; 1 наукова установа та 3 лауреати Премії попередніх років.
Серед претендентів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2024 році:
Йонна Гетка (Joanna Getka), докторка габілітована, професорка Варшавського університету, та Йоланта Дарчевська (Jolanta Darczewska), кандидатка гуманітарних наук, з монографією «Ruś porwana? Rosyjska wojna o tożsamość Ukrainy» («Викрадена Русь? Російська війна за ідентичність України»).
Василь Грещук, доктор філологічних наук, професор Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, з науковою працею «Гуцульська діалектна лексика та фраземіка в українській художній мові. Словник».
Микола Ільницький, доктор філологічних наук, заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка, з монографією «Іван Франко: антиномія природи і духу. Розвідки, інтерпретації».
Віталій Михайловський, доктор історичних наук, доцент Київського університету імені Бориса Грінченка, з монографією «Історія, мова, географія: топоніми середньовічного Поділля».
Тінатін Мшідобадзе (Tinatin Mshvidobadze), доцентка Горійського державного університету (Грузія), з монографією «The Translation History ofUkrainian Literature and Efficiency of ComputerPrograms in the Creative Processes».
Іван Моноталій, доктор політичних наук, кандидат історичних наук, професор Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, з монографією «Етнопериферійність: участь суб’єктів західноукраїнської етнополітичної сфери в міжетнічній взаємодії, міждержавних конфліктах і культурі пам’яти».
Олег Разиграєв, доктор історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії Волинського національного університету імені Лесі Українки (м. Луцьк), з монографією «Світ за ґратами. Пенітенціарна система на Волині та в Галичині у 1918-1939 роках».
Ірина Сметана, кандидатка філологічних наук, доцентка Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця, та Антоніна Тимченко, кандидатка філологічних наук, доцентка Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського, з монографією «В притаєних думах: мотивіка творчості Володимира Свідзінського: монографія», видавець Олександр Савчук.
Олексій Сокирко, кандидат історичних наук, доцент Київського національного університету ім. Т. Шевченка, з монографією «Козацький Марс: Держава та військо Козацького Гетьманату в добу Мілітарної революції, 1648–1764».
Фелікс Штейнбук, доктор філологічних наук, професор Університету Коменського (Словаччина), з монографією «Під «Знаком Саваофа», або «Там, де…» Ульяненко».
Ольга Шуміліна, докторка мистецтвознавства, професорка Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка, з монографією «Супрасльські кантики кінця ХVІІ століття – пам’ятка василіянської церковної музики» (у 30-х т. 2-х кн., Львів, 2022. Кн.1 – 960 с.; кн. 2 – 984 с.).ПОДАННЯ – Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка (Україна).
Ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка оголосять на батьківщині Франка, у Дрогобичі, 27 серпня – у 168–му річницю від дня його народження.
Що було раніше
У 167-му річницю від дня народження Івана Франка, у Дрогобичі відбулася сьома церемонія нагородження лауреата однойменної Міжнародної премії. 27 серпня 2023 року найвищу відзнаку в галузі гуманітаристики здобув доктор філологічних наук, завідувач відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України Микола Легкий. Нагороду присудили за монографію «Проза Івана Франка: поетика, естетика, рецепція в критиці».
Слідкуйте за нами в Telegram!
Там ми розказуємо про все, чим живе наше місто!
