Службовці – чи то державні, чи з органів місцевого самоврядування (ОМС) – мають в нашій країні здебільшого погану репутацію. Пересічні громадяни вважають їх корумпованими, некомпетентними, безініціативними, та й взагалі підозрюють, що тих у нашій країні просто забагато. 66% респондентів одного фахового опитування висловили переконаність, що на державну службу люди йдуть не задля того, щоб “служити” державі, а задля власної вигоди. Експерти, що знаються на цій темі, твердять, що все далеко не так.

Чому важлива доброчесність

Один із таких експертів, Андрій Безрученко, фахівець із питань публічної служби, якого запросила ГО “Центр громадянських ініціатив” прочитати лекцію “Публічна служба та доброчесність” для представників місцевого самоврядування, а конкретніше для учасників Коаліції доброчесних громад, вважає, що більшість службовців у нашій країні є порядними і фаховими людьми. А відтак – що й їхню репутацію потрібно рятувати.

“Доброчесність” є порівняно новим поняттям у сфері української публічної служби. На його поширенні та впровадженні наполягають наші європейські партнери в рамках зближення України з ЄС і з метою уніфікації правил і законів, котрі мали б допомогти нам у процесі євроінтеграції.

Виступ Безрученка був зосереджений на тому, як доброчесність перетворити на актив, що мав би допомогти ОМС у щоденній роботі у взаємодії з іноземними партнерами. Як знівелювати образ службовця – чи то державного, чи то локального – як крахобора, корупціонера тощо. Тим більше, що цей образ – несправедливий, адже попри якусь кількість корупціонерів, більшість службовців є порядними й патріотичними особами. Безрученко звернув увагу на те, що у нас ще не існує чіткого визначення “доброчесності”, тому кожен може трактувати це поняття на власний розсуд. З іншого боку серед самих службовців часто немає розуміння цінності “доброчесності” для їхньої самопрезентації та саморефлексії.

У чому полягає доброчесність для держслужбовця

Андрій Безрученко розповів учасникам тренінгу про стратегії впровадження засад доброчесності в колективах, втім і в ОМС. Отже, що забезпечує доброчесність в роботі службовця?

  • Ухвалення управлінських рішень в інтересах суспільства і громади.

  • Прозорість і відповідність доходів до способу життя службовця.

  • Відмова від корупційних спокус.

  • Ефективне використання бюджетних коштів, тобто публічних грошей.

  • Уникання конфлікту інтересів в рішеннях і призначеннях.

Однак, впровадження стратегій доброчесності стосуються не лише службовців – носії доброчесності. В цьому процесі повинні брати участь ще й “верифікатори доброчесності” – мас-медіа, громадські активісти та неприбуткові організації, а також небайдужі громадяни, які зрештою і є головними “вигодонабувачами доброчесності”.

Таким чином виходить, переконував експерт представників територіальних громад з різних куточків України, що впровадження поняття “доброчесності” не є завданням лише для публічної служби, але й для всього суспільства.

Лекцію організовано ГО “Центр громадянських ініціатив” спільно з Support to Anti-Corruption Champion Institutions (SACCI) Program in Ukraine в рамках Проєкту "Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні USAID_ВзаємоДія і його проведення стало можливим завдяки підтримці американського народу через Агентство Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID).

***

Зміст оголошення є відповідальністю організації Грантоотримувача і не обов’язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися